Кагарлик: містечко з красивезним парком
Містечко Кагарлик відоме своїм красивим старовинним парком - з озером, алеями, старими деревами, крутезною брамою, рельєфом і 200-літньою ротондою. Цього цілком досить, щоб зганяти з Києва у вихідний день, чи відвідати в рамках якогось більш складного маршруту. Поїхали!
Кагарлик це одне з містечок Київщини, з тюркською назвою і симпатичним парком. Загалом, на цьому мої знання про місто й закінчувались аж до нещодавньої поїздки :)
Відвідали Кагарлик в рамках вільної подорожі малознайомими околицями Києва і, водночас, розвідки одного з моїх квестів. Під час подорожі відвідали Нещерів, Обухів, Кагарлик та Ржищів. Про цю подорож можна подивитись відео на моєму каналі на Youtube!
Приємного перегляду!
Й не просто приїхали у Кагарлик, а приїхали стопом затемна з Обухова, для чого потрібно було виїхати з міста на трасу й там, коло заправки "WOG" спиняти машини чи маршрутки, що буде. Давно не стопили, тому відчуття чудові. Спиняли автівки не довго, їхати ніби теж мали не багато, але "Велике й підступне будівництво" має наслідком пробки на місцях свого існування, тому доїзд розтягнувся.
Інший варіант - маршрутки з Видубичів. Вони є.
Перше враження від Кагарлика - готель. Спочатку мали намір пожити в наметі десь під містом й навіть вияснили дві придатних точки - лісок навпроти готелю "Вікторія" й старий аеродромчик серед полів, в кількох кілометрах від центру. Та ввечері вирішили поекономити сили й енергію, подались до готелю "А&А", в самісінькому центрі, між автовокзалом й центральною площею з колом. Поселення можливе до 22:00, контактний телефон був на дверях готелю. Букінг чомусь не бачив цей готель.
Враження кумедні й позитивні. Стиль номеру про себе називав "провінційне бароко" і він дуже веселив - дві кімнати, величезне ліжко з різьбленим декором, шпалери з квітами й практично картиною, камін, здоровезний й абсолютно безтолковий нам телик. Враження позитивні, насправді - все працює, ми чудово відпочили :)
Головною цікавинкою тут є парк. Тому я відразу про нього. Хоча ми ще довго вештались центром, видивляючись різні дрібниці для квесту. Парк реально позитивний, насичений і рельєфний.
Вхід до парку в Кагарлику.
Відразу за входом буде ще частина, присвячена пам'яті загиблих в різних війнах та катаклізмах ХХ століття, й окрім звичних для усіх місць будуть пам'ятні знаки про 700 убитих в цьому парку жителів Кагарлика. Наскільки я розумію, євреїв. Такі от перипетії нашої історії, коли історичні місця, прогулянкові місця й скорботні місця - це одні й ті самі місця, насправді
В парку є місточок через чималий яр, озеро невелике й три альтанки. Дві з яких сучасні, а одна буде справжня, старовинна, атмосферна й на горбі. Ось це перша альтанка.
Парк це залишки садиби такого собі Трощинського. Коли містечко Кагарлик перейшло до імпері, шляхтич цієї самої імперії Трощинський, нащадок козацької
старшини з Полтавської губернії, збудував тут парк, який і зараз є головною
візитівкою містечка. В мережі є старі фотографії Кагарлика, де можна роздивитись палац. Зараз на місці палацу стадіон
Трощинський, окрім парку, запам'ятався авторам сучасних електронних енциклопедій тим, що допомагав бідним козацьким родинам, удовам, сиротам. Микола Гоголь назвав його "благодійником України". Сприяв у вихованні і матеріальному забезпеченні ряду молодих діячів, які згодом яскраво виявили себе в науці, управлінні державною, літературі, мистецтві». Серед них — той же М.Гоголь, якому Трощинський допоміг вступити до Ніжинської гімназії, і художник В.Боровиковський, засновник Харківського університету В.Каразін, керівник кодифікації законів імперії М.Сперанський й багато-багато інших. Від Гоголя в парку є дуб з відповідною табличкою.
З часом парк перейшов у власність київського губернатора Михайла Черткова, який його помітно прокачав. На пагорбі Кагарлицького парку встановили ротонду, доріжки вистелили цеглою, проклали водогін для поливу, посадили дерева і чагарники, завезені із Західної Європи та Америки.
Існують деякі твердження, що парк був задуманий як модель земної кулі:ставок та острів символізували океан і материк, також були протока, затока і півострів, але цей задум Трощинський не втілив у життя (а можливо цього зараз просто не видно).
Вздовж алей стояли альтанки та купа мармурових скульптур, в місцевих джерелах наводиться цифра 738. Але є також цифри в 17-20 статуй. Зараз їх немає, пишуть, що під час Першої світової статуї вивезли до Німеччини. Але одна залишилась Дівчина білого-кольору несе два кошики, один на плечі, інший в руках. На нозі у неї проглядається шість пальців. Поруч - одна із альтанок.
А ось-це справжня Ротонда. Вона дерев'яна, хоча й ретельно пофарбована.
Неподалік ротонди є камінь, який свідчить що місто заснували тюрки-кочівники ще казна коли, столітті в ХІ-му як місто Торчеськ. Можливо тут і знаходилось їхнє місто.
Городище якесь подібне, яке з ним асоціюють, є. Але щось подібне ми бачили й в інших містах, в Білій Церкві, наприклад.
Монголи зруйнували те літописне місто так, що
довго життя тут не було, але згодом такі сякі люди, влада, адміністрація й
інфраструктура завелись знову. Замок навіть збудували, простояв кілька років.
Регіон такий що як не одні то інші нападали. Сайт Інститут Історії НАНУ свідчить, що перша згадка про Кагарлик була у 16-му столітті.
Йдемо до центру міста. Майже відразу за парком стоїть великий собор, коло якого я сфоткав чомусь дзвіницю дуже дивних форм. Насправді там ще є джерело з водою й міський працюючий туалет! Ми в центрі цілих три міських туалети бачили, це взагалі респект! Величезний. Після квесту ми знову завітали в Кагарлик в неділю ввечері, туалети не працювали, але коло цього ж собору з цією дзввінницею знайшли ще й звичайний деерв'яний. Рятівний куток, загалом :)
Пам'ятник Шевченку й симпатичний радянський будинок на тлі.
Здається, то був будинок дитячої творчості, коло ягого виднілась купа інсталяцій. Наприклад, отакий козачок.
Ті самі Трощинські зробили Кагарлик торговим та промисловим містечком. Тут працювали величезний для того часу цукровий завод, винокурня, пивоварня та суконна фабрика. Але старої архітектури до нашого часу дійщло небагато. Центр міста - пізніший значно, типово радянський.
На одному з будинків над входом збереглась мозаїка з музичними інструментами.
А навпроти - АТБ з цікавим муралом. На фото лиш шматочок, повний мурал разів у двадцять більший
У центрі Кагарлика. Йдемо до автовокзалу.
Багато різних сучасних пам'ятників і пародій на пам'ятників. Ось це красивий пам'ятник.
Але навколо ще різні слоники, сердечка й черепашки були...
Кава в невеликому торговому центрі навпроти пам'ятника..
На автостанції найкориснішим виявились бургери в кіоску. З автобусами на Ржищів все гірше, вони ніби як є, але сьогодні субота, тому ще не скоро. Вирішили не чекати й пішли на виїзд стопити. ЦЕ було правильним рішенням.
Далі буде Ржищів....
До нових зустрічей!
А отак виглядав наш маршрут до виїзду. Шевченків край, чому б і ні?