понеділок, 12 березня 2012 р.

Трахтемирів – сакральне серце України і просто чудове місце

Як найкраще витратити цілих три вихідних дні, люб’язно подарованих календарем свят, з користю й цікавістю? Правильно – потрібно здійснити подорож у такі місця, куди не доберешся за „звичний” дводенний вікенд! Для цього вибрали Трахтемирівський півострів, легенди і віддаленість якого давно інтригували уяву. Знаю, що не сезон! – у сезон повторимо – з купаннями і пляжем на піску, а не на снігу. А поки – гайда в подорож новими непізнаними місцями! 
Трахтемирів
-->
Початковий маршрут починався й закінчувався у місцях, більш-менш стабільно сполучених з Києвом: Ходорів – Великий Букрин – Трахтемирів – Батурина Гора – Бучак – Канів, усього близько 50 км лісами та ярами. Місцеві обставини, у вигляді замерзлого канівського водосховища, неймовірно цікавого єдиного мешканця Трахтемирова й великої духовної спадщини місця (затримки, тобто), внесла свої корективи у маршрут, остаточна версія якого виглядає: Ходорів - Малий Букрин - Великий Букрин - Трахтемирів - Батурина Гора - Переяслав, усього близько 25 км., з яких 10 – по кризі водосховища. Погода нам відверто сприяла, краєвиди перевищували усі сподівання, місцевість сповна забезпечила культ. програмою, а походне харчування удосконалили глінтвейном, французькими обідами (на основі комбінації вина та сиру) та вечірнім шашликом. 
Трахтемирів, підходи
Старт у Ходорові

Трахтемирів, підходиIMоG_00023
Краєвиди на шляху до Трахтемирова й центр Великого Букрина
 
Трахтемирів, підходи
 
 Трахтемирів Трахтемирів
Дорогами півострова

Так от, що ж воно таке, отой Трахтемирів? Півострів з цією смішною для сучасного вуха назвою розташований на межі Київської та Черкаської областей, між Каневом та Ржищевом.

Історія в місцевості насичена. Колись життя тут бурлило, але про те залишились тільки нечисленні згадки, сліди на місцевості і археологічні знахідки. Перші люди помічені 140 тис. років назад – у кам’яному віці мамонтів навколишніми ярами ганяли мисливці епохи „мустьє” (цим гарним французьким словом називається культура пізніх неандертальців). У скіфські часи над Дніпром височіло величне городище, яке теж називають скіфським. Проте факти, наскільки я зрозумів, свідчать, що скіфи крутились в основному навколо нього й частенько штурмували місто (з невідомою успішністю), а населяли городище якісь інші древні трахтемиряни. Місце не було ізольоване від решти древнього світу - ці краї ніби як описував Геродот, а серед знахідок значиться антична кераміка. Згодом, на городищі розташовувалиись поселення Зарубинецької культури (яку, власне, тут відкрили й назвали на честь найближчого села), Черняхівської культури, ще якихось давніх словян й, нарешті, культури давньоруської (привабливе місце було – ніхто стороною не обходив). У руські часи місце являлось великим релігійним центром – на дніпровських кручах височіло близько 40 храмів, при майже повній відсутності звичайних поселенців... Зате поруч, на Батуриній горі знаходилось літописне місто-фортеця Заруб. Таким ці краї й застала монгольська навала...

З тих древніх часів, залишились у Трахтемирові вали поселення, могильник пірамідальної форми й нетривіальне місце, де частенько бувають чудеса – то струмок у посуху на річку перетворюється, то підземні лабіринти прийдешнім праведникам відкриваються. Це якщо вірити у чудеса, звичайно. Наскільки я зрозумів, городище тут – давній словянський сакральний центр, багато різного ефектного й піднесеного відбувалось свого часу. Сакральність і чудеса - то особисте, а от на мапі України півстрів десь в такому місці, де у людини мало б бути серце:-) Власне, тому я й вибрав таку назву для розповіді - сакральне серце. Ну й оце все відчуття країни: чудова природа, на тлі якої закинуті "шевченківські" села переплітаються з древніми городищами, козацькими могилами та руїнами маєтку сучасного "скоробагатька". Ідилічне місце де "...лани широкополі, і Дніпро, і кручі.." 
Шпиль святого Марка
Городище і древній могильник (шпиль святого Марка, Дідів шпиль)


  Джерело святого Марка IMоG_00123
Джерело святого Марка і прогулянки під сакральним центром України

 гора Батура
Захід сонця з Батуриної гори

Вид з гори Батура
IMоG_00134IMоG_00137
 
Канівське водосховище взимку
Крижані етюди під Батуриною горою 

Наступний період активного життя на півострові припадає на козацькі часи, коли у 16 ст. з’являються реєстрові козаки, а Трахтемирів стає їхньою столицею. Тут зберігався арсенал, знаходився шпиталь, відбувались козацькі ради, приймались посли і споряджались флоти у морські походи! І ще багато чого цікавого відбувалось – за часів гетьмана Сагайдачного реєстрове козацтво було вагомим гравцем у європейській геополітиці. Трахтемирів укріплювався фортецею, а неподалік розташовувався Зарубський православний монастир – рештки якого до сих пір не знайдені. Столичний (хай і не для всіх) статус місто втратило в часи Богдана Хмельницького, а за наступні десятиліття й зовсім занепало. 
Дерево-тризуб

Козацька столиця Трахтемирів
 IMоG_00039

Канівське водосховище

Козацька столиця Трахтемирів
Дерево-тризуб й захід сонця над місцем колишньої козацької столиці


Цвинтар у Трахтемирові
IMоG_00078

Цвинтар у Трахтемирові
Старий цвинтар у Трахтемирові

Сучасний Трахтемирів, незважаючи на близькість до столиці, вражає своє відстороненістю від цивілізації – у місцевих селах проживає по декілька мешканців, дороги грунтові й зарослі лісом, у хащах повно живності а краєвиди вражають у будь-яку пору року.


Років десять назад один з тодішніх олігархів організував собі тут мисливські угіддя під прикриттям заповідника, а згодом утік від розбірок до Москви звідки, кажуть, уже ніколи не повернеться. Статус території не визначений й інколи змінються. Жодної охорони чи єгерів ми не помітили хоча вона, по ідеї, є (як мінімум у будинку олігарха). UPD2016 прогулюючись Трахтемировим влітку виявили згарище на місці цього будинку.

Найцікавішим (фактично-єдиним) мешканцем Трахтемирова безумовно, є „Скіф”- відлюдник, що живе у поселенні уже 2 десятки років, веде натуральне господарство, займається охороною лісу, реконструкцією зброї, дослідженням нашої духовної спадщини. Навіть свій сайт має, незважаючи на відлюдькуватість - http://trahtemirov.com.ua/ Гостям завжди радий і з задоволенням розповідає багато цікавого..
Будинок Скіфа
IMоG_00054IMоG_00056
IMоG_00055IMоG_00057IMоG_00046
В гостях у “Скіфа”

Добиратись на Трахтемирівський півострів складно: села місцеві майже безлюдні, а тому з громадським транспортом поганенько. У 7.40 ранку з Видубичів йде маршрутка на Великий Букрин, приїжджає на місце близько десятої. Цю маршрутку можна вважати єдиним регулярним транспортом на півострів. За інформацією з нету – у 17.40 вона повертається на Київ. Зі слів місцевих – на Київ можна в 10-й ранку вибратись з Букрина. Тому, для певності, при плануванні  уточнюйте розклади на автостанції Видубичі (+38 (044) 221-25-49). У різноманітних розкладах значиться рейс Григорівка-Канів через десяток навколишніх сіл, проте на практиці його більше нема ніж є – навіть не намагайтесь розраховувати! Відносно активним є сполучення Києва з Ходоровим – протягом дня туди бігає декілька рейсів з Видубичів й назад можна виїхати годинки десь до сьомої вечора. Проте від Ходорова до Трахтемирова ще 15 км ґрунтовими дорогами, а до найвіддаленіших куточків – Монастирка та Батуриної гори, й того більше. Тому – розраховуйте свої сили. Маршрутки на Ходорів, до речі, заповнюютьсь надзвичайно швидко – рекомендую приходити заздалегідь.

Взимку, при наявності сприятливої погоди й певної обережності - необхідної при таких заходах, можна скоротити шлях переходом до Переяслава по кризі.  Постояти поруч із буєм, який вказує на фарватер - та ще радість :-)
Водосховище
IMоG_00109IMоG_00100
IMоG_00153IMоG_00157

Водосховище
Прогулянки по кризі

Відстані півострова є надзвичайно сприятливими для велопрогулянок та не-матрацних піших виходів на вікенд. Жодної інфраструктури нема – усі запаси їжі беріть з собою. Ще однією проблемою є вода – вона якби є, але струмків досиить мало (помітили джерела у Трахтемирові та під Монастирком на березі Дніпра), тому плануйте уважно. З дніпровських круч надзвичайно мальовничі заходи сонця!

Гарної вам подорожі!

Інші розповіді про подорожі красивими місцями України

Камінне село: краса, захована у лісі

7 коментарів:

  1. прикольно))) Цвинтар такий - ух... Можна страшилки знімати)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Треба підкинути ідею кіношникам :-) Ну, це коли вони почнуть хоч якесь кіно знімати...)))

      Видалити
  2. Хм. А зимой наоброт клево. свой шарм :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Кльово :-)
      Але влітку треба знову ті місця "освоїти" - на Трійцю чи День Конституції

      Видалити
    2. Якщо не співпаде з важливими матчами на Євро, звісно :-)

      Видалити
  3. А де Ви брали інфу яка гора як називається? Звідки наприклад Ви дізналися, що це Марків шпиль?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Трохи з Вікіпедії, трохи з історичних форумів...
      Про "Марків шпиль" Скіф розповів.

      Видалити