понеділок, 12 березня 2012 р.

Трахтемирів – сакральне серце України і просто чудове місце.

Піша прогулянка Трахтемирівським півостровом 9.03-11.03 2012.

Як слід найкраще витратити цілих три вихідних дні, люб’язно подарованих календарем свят, з користю й цікавістю? Правильно – потрібно здійснити подорож у такі місця, куди не доберешся за „звичний” дводенний вікенд! Для цього вибрали Трахтемирівський півострів, легенди і віддаленість якого давно інтригували уяву. Знаю, що не сезон! – у сезон повторимо – з купаннями і пляжем на піску, а не на снігу. А поки – гайда в подорож новими непізнаними місцями! 

Трахтемирів
-->
Початковий маршрут починався й закінчувався у місцях, більш-менш стабільно сполучених з Києвом: Ходорів – Великий Букрин – Трахтемирів – Батурина Гора – Бучак – Канів, усього близько 50 км лісами та ярами. Місцеві обставини, у вигляді замерзлого канівського водосховища, неймовірно цікавого єдиного мешканця Трахтемирова й великої духовної спадщини місця, внесла свої корективи у маршрут, остаточна версія якого виглядає: Ходорів - Малий Букрин - Великий Букрин - Трахтемирів - Батурина Гора - Переяслав, усього близько 25 км., з яких 10 – по кризі водосховища. Погода нам відверто сприяла, краєвиди перевищували усі сподівання, місцевість сповна забезпечила культ. програмою, а походне харчування удосконалили глінтвейном, французькими обідами (на основі комбінації вина та сиру) та вечірнім шашликом. 

Трахтемирів, підходи
Старт у Ходорові
Трахтемирів, підходиIMоG_00023
Краєвиди на шляху до Трахтемирова й центр Великого Букрина

 
Трахтемирів, підходи
 
 IMоG_00072 IMоG_00088
Дорогами півострова

Так от, що ж воно таке, отой Трахтемирів? Півострів з цією смішною для сучасного вуха назвою розташований на межі Київської та Черкаської областей, між Каневом та Ржищевом. Колись життя тут бурлило, але про те залишились тільки нечисленні згадки, сліди на місцевості і археологічні знахідки. Перші люди помічені 140 тис. років назад – у кам’яному віці мамонтів навколишніми ярами ганяли мисливці епохи „мустьє” (цим гарним французьким словом називається культура пізніх неандертальців). У скіфські часи над Дніпром височіло величне городище, яке теж називають скіфським. Проте факти свідчать, що скіфи крутились в основному навколо нього й частенько штурмували місто (з невідомою успішністю), а населяли городище якісь інші древні трахтемиряни. Місце не було ізольоване від решти древнього світу - ці краї описував Геродот, а серед знахідок значиться антична кераміка. Згодом, на городищі розташовувалиись поселення Зарубинецької культури (яку, власне, тут відкрили й назвали на честь найближчого села), Черняхівської культури й, нарешті, культури давньоруської (привабливе місце було – ніхто стороною не обходив). У руські часи місце являлось великим релігійним центром – на дніпровських кручах височіло близько 40 церков, при майже повній відсутності звичайних поселенців... Зате поруч, на Батуриній горі знаходилось літописне місто-фортеця Заруб. Таким ці краї й застала монгольська навала...

З тих древніх часів, залишились у Трахтемирові вали поселення, могильник пірамідальної форми й нетривіальне місце, де частенько бувають чудеса – то струмок у посуху на річку перетворюється, то підземні лабіринти прийдешнім праведникам відкриваються. Кажуть, городище – сакральний центр України, з практичної точки зору це означає що в його околицях можна чудово оздоровитись і набратись сил. Нами вже помічено, що тут несподівано шаленіють і оживають тварини... 

Шпиль святого Марка
Городище і древній могильник (шпиль святого Марка, Дідів шпиль)
  Джерело святого Марка IMоG_00123
Джерело святого Марка і прогулянки під сакральним центром України

 
гора Батура
Захід сонця з Батуриної гори


Вид з гори Батура
IMоG_00134IMоG_00137
 
Канівське водосховище взимку
Крижані етюди під Батуриною горою 

Наступний період активного життя припадає на козацькі часи, коли у 16 ст. з’являються реєстрові козаки, а Трахтемирів стає їхньою столицею. Тут зберігався арсенал, знаходився шпиталь, відбувались козацькі ради, приймались посли і споряджались флоти у морські походи! І ще багато чого цікавого відбувалось – за часів гетьмана Сагайдачного реєстрове козацтво було вагомим гравцем у європейській геополітиці. Трахтемирів укріплювався фортецею, а неподалік розташовувався Зарубський православний монастир – рештки якого до сих пір не знайдені археологами. Столичний (хай і не для всіх) статус місто втратило в часи Богдана Хмельницького, а за наступні десятиліття й зовсім занепало. 

Дерево-тризуб

Козацька столиця Трахтемирів
 IMоG_00039

Канівське водосховище

Козацька столиця Трахтемирів
Дерево-тризуб й захід сонця над місцем колишньої козацької столиці


Цвинтар у Трахтемирові
IMоG_00078

Цвинтар у Трахтемирові
Старий цвинтар у Трахтемирові

Сучасний Трахтемирів, незважаючи на близькість до столиці, вражає своє відстороненістю від цивілізації – у місцевих селах проживає по декілька мешканців, дороги грунтові й зарослі лісом, у хащах повно живності а краєвиди вражають у будь-яку пору року.

Років десять назад один з тодішніх олігархів організував собі тут мисливські угіддя під прикриттям заповідника, а згодом утік від розбірок до Москви звідки, кажуть, уже ніколи не повернеться. Статус території не визначений й інколи змінються. Жодної охорони чи єгерів ми не помітили хоча вона, по ідеї, є (як мінімум у будинку олігарха). Найцікавішим (фактично-єдиним) мешканцем Трахтемирова безумовно, є „Скіф”- відлюдник, що живе у поселенні уже 2 десятки років, веде натуральне господарство, займається охороною лісу, реконструкцією зброї, дослідженням нашої духовної спадщини. Навіть свій сайт має, незважаючи на відлюдькуватість - http://trahtemirov.com.ua/ Гостям завжди радий і з задоволенням розповідає багато цікавого..

Будинок Скіфа
IMоG_00054IMоG_00056
IMоG_00055IMоG_00057IMоG_00046
В гостях у “Скіфа”

Добиратись на Трахтемирівський півострів складно: села місцеві майже безлюдні, а тому з громадським транспортом поганенько. У 7.40 ранку з Видубичів йде маршрутка на Великий Букрин, приїжджає на місце близько десятої. Цю маршрутку можна вважати єдиним регулярним транспортом на півострів. За інформацією з нету – у 17.40 вона повертається на Київ. Зі слів місцевих – на Київ можна в 10-й ранку вибратись з Букрина. Тому, для певності, при плануванні  уточнюйте розклади на автостанції Видубичі (+38 (044) 221-25-49). У різноманітних розкладах значиться рейс Григорівка-Канів через десяток навколишніх сіл, проте на практиці його більше нема ніж є – навіть не намагайтесь розраховувати! Відносно активним є сполучення Києва з Ходоровим – протягом дня туди бігає декілька рейсів з Видубичів й назад можна виїхати годинки десь до сьомої вечора. Проте від Ходорова до Трахтемирова ще 15 км ґрунтовими дорогами, а до найвіддаленіших куточків – Монастирка та Батуриної гори, й того більше. Тому – розраховуйте свої сили. Маршрутки на Ходорів, до речі, заповнюютьсь надзвичайно швидко – рекомендую приходити заздалегідь. Взимку, при наявності сприятливої погоди, можна скоротити шлях переходом до Переяслава по кризі. 
 
Водосховище
IMоG_00109IMоG_00100
IMоG_00153IMоG_00157

Водосховище
Прогулянки по кризі

Відстані півострова є надзвичайно сприятливими для велопрогулянок та не-матрацних піших виходів на вікенд. Жодної інфраструктури нема – усі запаси їжі беріть з собою. Ще однією проблемою є вода – вона якби є, але струмків досиить мало (помітили джерела у Трахтемирові та під Монастирком на березі Дніпра), тому плануйте уважно. З дніпровських круч надзвичайно мальовничі заходи сонця!

Гарної вам подорожі!