Красивий старовинний храм у місцевості, яка дуже нагадує гірську й, відповідно, має оглядові майданчики неабиякі, досить круті спуски та підйоми і, навіть, озеро в долині й можливість сходити в невеликий піший похід в сусіднє містечко чи ще куди. Це все про село Нещерів неподалік Обухова. Поїхали!
Нещерів це село перед Обуховим, настільки поруч, що на мапі не відразу помітно, що то окремий населений пункт. Поїхали сюди в рамках вільної подорожі малознайомими околицями Києва і, водночас, розвідки одного з моїх квестів. Під час подорожі відвідали Нещерів, Обухів, Кагарлик та Ржищів.
Про цю подорож можна подивитись відео на моєму каналі на Youtube: Приємного перегляду!
Дістатись до Нещерова з Києва досить легко: маршрутками 309/310 (на Обухів, через Безрадичі й Нещерів), які з автостанції "Видубичі" ходять досить часто (+- щогодини), актуальний розклад є на сайті Обухівтранс
Зупинка порадує таким ось народним мистецтвом і єдиною вулицею, яка поведе в село.
Від зупинки до найцікавішої пам'ятки - монастиря зі старовинним храмом, приблизно 1,5 кілометри селом, де вже є відчуття солідної глибинки. Так ніби й поруч Київ, а десь далеко.
Перед вїздом до монастиря дуже атмосферний камінний надмогильний хрест. Надпис свідчить, що йому близькр 200 років. Нічого нагуглити про хрест не вдалось, але він прямо дихає історією. Так і уявляю якусь епідемію :)
Старовинний храм невеликого монастиря - головна пам'ятка села, посеред цих горбів й невисоких хаток виглядає якось особливо органічно. Збудований в кінці 18 ст місцевими дворянами Левковичами. Мало що про них знаю, але колишня козацька старшина, сербського походження й з якорем на гербі натякає що непрості були дворяни. 
І храм у них вийшов непростий - чимось схожий на корабель, з красивою вежею й інтегрованою дзвіницею. Стиль - перехідний від козацького бароко до класицизму, разюче відмінний від тієї гори однотипних "синодальних церков", яких вже невдовзі імперія набудує усюди, від Фінляндії до Сахаліну.
В монастирі знаходився родинний склеп, пограбований в радянський час. Взагалі, храм мало не зник в ті часи, побув зерносховищем, про яке не дуже то дбали. Але вистояв, зникли тільки розписи.
Згодом монастир відновили. Ми не дуже цікавились буттям місцевих. Кілька прискіпливих поглядів не надихали спілкуватись. Але, кажуть, іншим більше щастить, монастир досить відкритий до гостей й можна фотографувати, говорити і потусити з котиками із притулку в монастирі, якийтут теж є.
Ми ж більше пейзажами милувались. З монастиря видно хрест на горі, який дуже провокує туди ж піднятись ... 
Оце ось з виходу з монастиря вид на село. І де тут агломерація Києва?
Нещерів знаходиться у горах. Ну, наскільки доречно вживати це слово в рівнинній Україні, звісно. Але нерівності рельєфу дійсно відрізняють це село й додають неабиякої мальовничості. Тому ніби й природнім було бажання вилізти на найпомітніший оглядовий майданчик на найкрутішій горі! Ба ні, спроби ломанутись напряму вперли в хащі й яри круті, гори змусили нас відступити.
На фото не помітно глибоко зарослого яру між Юлею та горою, а він там є
Другу спробу піднятись на гору зробили вже більш підготованою - подивились стежки на мапі. Підйом малювало трохи далі по селу, біля ось-такого озера. Користуйтесь мапами!
Пейзажі зверху просто бомбічні - на долину й на монастир! От просто дуже круті. Восени, особливо. Якщо придивитись, то праворуч в кадрі білітимуть "спальники" Києва. А якщо абстрагуватись, то й 18-е століття відчути можна.
Милуючись й озираючись поперлись лісом в Обухів, до центру якого звідси близько 5 кілометрів :)
Ще в селі є равликова ферма. Звучить інтригуюче, але в розвідці гри у нас не було багато часу на пошуки. Залишимо для наступного разу
До нових зустрічей!
Інші цікаві місця Київської області
