понеділок, 2 березня 2015 р.

Васильків – найцікавіший супутник Києва

Київ-Фастів-Васильків-Київ. 01.03.2015 р.

Васильків – невелике містечко з багатою історією поблизу Києва, де у спокої сонних кварталів на високих й яристих берегах Стугни.сховались симпатичні давні храми й можна у приємних прогулянках провести вихідний день, бажано весняний чи літній.
image  


Місто Васильків має достатньо давню, «як для наших широт» історію. Часом заснування вважається 988 рік, коли князь Володимир Великий збудував тут фортецю для захисту Києва від кочівників і назвав її на честь свого християнського імені Василевом. Проте «осередком життя» ця територія є з куди давніших часів – неподалік знаходились поселення трипільців, скіфів, слов’ян. В околицях міста до сих пір видніються Змієві вали – масштабні й малозрозумілі фортифікації древніх. В усі часи ця територія приваблювала жителів не в останню чергу завдяки природним особливостям рельєфу – вкриті ярами височенні береги Стугни створюють чудово придатні для оборони місцини.

В давньоруські часи Васильків було важливою фортецею, через яку проходили торговельні шляхи. Як і більшість давньоруських фортець, місто постраждало від монголів, проте вижило й продовжило існування у складі різних держав, зокрема – литовського князівства. Більшість своєї історії Васильків належав Києво-Печерській Лаврі, яка керувала містом навіть незважаючи на отримання ним в 16 ст. магдебурського права. В часи козаків містечко було сотенним, а з кінця 19 ст. – повітовий центр Російської імперії. У 11 ст. у Василькові народився майбутній засновник Києво-Печерської лаври Феодосій, а у 1825 році тут підняли повстання Чернігівського полку декабристи. Решта історичних подій не відобразилась в якості «відомих»

Васильків сподобався набагато більше ніж відвіданий перед цим Фастів. Якщо кількість архітектурних пам'яток приблизно однакова то Васильків справив куди приємніші враження саме як місто. Тут знайшовся очевидний центр з вкрапленнями доглянутості, охайними сквериками, старими будівлями й красивими високими берегами Стугни. Місто спокійне й сонне, хоча на центральному перехресті рух автомобілів був досить жвавим й у темряві. Як і Фастів, Васильків чомусь нагадав Юлі Бровари.

На жаль, приїхали сюди у сутінках, тому фотографій не багато й встигли оглянути лиш найбільш відомі пам'ятки. Насамперед це собор Антонія та Феодосія, розташований на найвищому у місті пагорбі, на якому окрім нього знаходиться стародавнє городище й невеликий оглядовий майданчик. Собор збудований в кінці 18 століття відомим майстром з Печерської лаври Степаном Ковніром у стилі козацького бароко. П’ятибанний храм дійсно в реальності здається куди меншим, ніж на фотографіях, проте виглядає симпатично й вишукано. Кажуть, усередині є гарні розписи з 18 ст., але в неділю майже вночі мусимо залишити цю інформацію без перевірки. Поруч із собором "спеціально навчений" знак сигналізує про зарослий чигирями пустир, іншими словами - городище старовинного міста; а також дивна конструкція, яка нагадує щось із шаманізму народів Сибіру чи індіанців, але, здається, являє собою «розп’яття» з прикрасами.
IMG_7769ФВВ
IMG_7775ФВВIMG_7779ФВВIMG_7780ФВВ
Собор Антонія та Феодосія

З подвір’я церкви невеличка стежинка веде до оглядового майданчика, з якого видно велика частина міста, високі навколишні береги й де можна спостерігати сходи й заходи сонця. Ми чомусь стежину цю не помітили, а «взяли» майданчик «в лоб» з протилежного боку, перед тим обійшовши якісь подвір’я та опинившись десь у ярах з городами.

IMG_7788ФВВIMG_7801ФВВIMG_7804ФВВ
Християнський шаманізм та неординарний шлях на оглядовий майданчик

З майданчика також чудово видну іншу пам’ятку Василькова - Миколаївську церкву, збудована в кінці вісімнадцятого століття. Збудував її один місцевий священик на свої заробітки, отримані впродовж 30 років роботи на кораблі на далекому сході. На подвір'ї церкви знаходиться старовинне джерелом, про яке пишуть що воно цілюще й відкрите самим Феодосієм Печерським тисячу років тому. Таке насправді багато де про джерела в церквах та монастирях кажуть…
IMG_7747ФВВ
IMG_7755ФВВIMG_7743ФВВ
IMG_7757ФВВ
Миколаївська церква та джерело Феодосія.

Ще одну пам’ятку – невелику дерев’яну церкву Різдва Богородиці середини 19 століття сенсу шукати вже не було, так як остаточно стемніло. Кажуть, вона знаходиться на виїзді з міста в напрямку Києва. У центрі Василькова також є декілька старовинних будинків дев'ятнадцятого століття, що додають додаткової вишуканості центральним вулицям. Одному з них більше ніж 200 років, між іншим. Наступного разу обдивимось. Як і Змієві вали та навколишні природні красоти.
IMG_7766ФВВIMG_7761ФВВ
Старі будинки у центрі

Доїхати до Василькова можна маршрутками з м. «Виставковий центр» за 15 грн (березень 2015 р.) або електричками до станції Васильків за 4 грн., яка, правда, знаходиться у селі Калинівка на відстані кілометрів з 8-10 й сполучається з Васильковом маршрутками за 7 грн. Гуляючи центром, вловили краєм ока достатню кількість генделиків – траплялись піцерії, паби, кав’ярні. В одній з них, з однойменною до сутності назвою «Кав’ярня» надибали пристойне американо за 10-ку (особливо після коньячного «апгрейду»), на цьому довсвід знайомства з подібними закладами завершився. Зупинка маршруток на Київ виявилась зовсім поруч й достатньо швидко опинились на «Теремках». Цікавою видається ідея покататись на роверах навколишніми ярами й селами й, узагалі побувати тут влітку.

Резюме. Оглянути: церкви у центрі, краєвиди берегів Стугни. Транспорт - маршрутки з ВДНГ, електрички.