Біла Церква: старе місто й парк Олександрія

Забклукати у величезному парку з дивними архітектурними спорудами та скульптурами. Оглянути купу старих храмів одного кольору, аристократичний палац, та навіть монастир. Відвідати торгові ряди, де гендлюють уже два століття. Знайти маловідому пам’ятку, де сам Тарас Шевченко писав пікантну сцену зі своєї повісті. Усе це можна зробити в Білій Церкві, місті, яке непристойно близько до Києва і дуже привабливе для подорожі вихідного дня.
Біла Церква,

-->
Біла Церква у киян далеко не завжди асоціюється з якимось іншим містом, хоча й знаходиться на відстані 80 км та має чималі розміри. Жартую. У киян не настільки погано з географією, але міста дійсно тісно контактують. Напевне, у більшості є знайомий з Білої (Бєлки, БеЦе, Білої), а добирання туди з Києва не набагато триваліше, ніж у деякі спальні райони столиці з її центру. Нещодавно, після довгих пошуків місця для третього київського аеропорту, вибрали саме Білу Церкву. Так що, це близько. Але, все ж, інше місто - населення в якому більше, ніж, наприклад у Луцьку чи Ужгороді й куди періодично планують переносити обласний центр Київської області :-)

Що цікавого в Білій для туриста? Чудовий парк "Олександрія" особливого представлення не потребує - місце відоме, привабливе, шановане. Як колись охарактеризував один мій товариш - "такий же парк як в Умані, тільки зовсім інакший". Не парком єдиним - Біла Церква має симпатичну центральну частину з красивими старими будівлями, палацом і низкою старовинних храмів. В останні роки місто суттєво додало в естетиці, впорядкованості й насиченості пристойними генделиками.

Поїхали! Маршрутки до Білої Церкви бігають з декількох точок Києва – Палацу Україна, м. Либідської, Залізничного вокзалу, Одеської площі. Година їзди і ви на місці. Повернутись до Києва маршрутками без напруження можна години до шостої вечора. З Білою непогане сполучення електричками - 4-6 прямих потягів з Києва щодня й ще декілька з Фастова. Помітно довше і помітно дешевше. Детальніший розклад тутечки.

В Білій Церкві я був досить багато разів і з різною метою - просто погуляти й подивитись, на якийсь фест неподалік потрапити, використати як "пересадку" у добиранні до моря чи до Львова, куди з Білої виїхати легше ніж з Києва. А востаннє - вже в 2019 році, побував під час квесту Київщиною побував.

Найперше, що в центрі міста впадає в очі - тут таки багато білих церков! Найпомітніший храм (внизу на фото), це органний зал. Збудовано його в 1812 році, як католицький костел святого Івана Хрестителя. Колись я наївно вважав, що саме через цю споруду місто Біла Церква отримало свою назву - великий, звідусіль помітний храм на високому березі над Россю. Та ні, саме та церква знаходилась поруч і була вона куди древніша. 
Біла Церква, органний зал, костел

Костел довго стояв пусткою, в 60-70-х роках його відреставровано вже як пам'ятку архітектури й передано під органний зал. Це, можливо, краще, що могло статись з покинутою культовою спорудою. Вдало вибране місце додає помпезності, а крутий декор (коринфський ордер, так) робить храм дуже красивим і якимось нетиповим для свого регіону.
Біла Церква,

А "саме ту" церкву нещодавно спробували відбудувати. Точніше, збудували храм, зовні подібний до отого давньоруського, на честь якого місто отримало назву.

Територія навколо костелу - Замкова гора, де від укріплень лиш назва залишилась. В 11 ст. Ярослав Мудрий укріплював оборонний рубіж по Росі, зводив нові містечка та фортеці. І храми - куди ж без них древній людині. В ті часи місто називалось Юр’їв і було одним з укріплених поселень південного прикордоння руських земель. Вперше назва "Біла Церква" згадується ще у 1155 році. Після монгольської навали тут, ніби як, одна тільки церква і залишилась – так і закріпилась  назва «Біла Церква». Згодом й ця церква кудись зникла – історія замовчує куди саме. Рештки домонгольського храму розкопані на Замковій горі неподалік костелу.

Про точний вигляд храмів "за життя" можна тільки здогадуватися, жодних зображень не збереглось. Але, можна відтворити щось подібне, знаючи підходи тодішніх будівничих і подібні зразки. Виходить "неовізантійський" стиль - новий храм в традиціях будівництва давньої Русі. Так з'явились храми в Чернігові й у Києві на Подолі - нові, але виглядають так, ніби їм по тисячі років.

Церкву Святого Георгія збудовано в 2011-2013 роках на місці древнього храму. Проспонсорував хтось із місцевих політиків. Виглядає - ніби дійсно з того часу. 
Біла Церква,

Поруч є невеликий шмат фундаменту справжньої церкви у вигляді  експозиції. І цілий тобі краєзнавчий музей :-) Зачинений за моєї коло нього появи.
Біла Церква,

Прикордонне розташування міста протягом 14-18 століть зумовило постійну участь у військових конфліктах. Війни з татарами змінювались козацькими повстаннями, боротьба навколишніх імперій доповнювалась гетьманськими міжусобицями – і так із століття в століття, аж до перетворення цих земель у глибинку російської імперії у кінці 18 ст. Назва «Замкова гора» свідчить про існування тут фортеці. Фортеця дійсно існувала, захищала місто не одне століття, час від часу руйнувалась й перебудовувалась, але зараз на цьому місці залишки оборонних споруд зможуть розгледіти хіба археологи.

А от Спасо-Преображенський собор пропустити повз увагу важко - він величезний. Збудований у  середині ХІХ ст.. в стилі популярного тоді класицизму. Звісно що білий.
Біла Церква,

Поруч знаходиться ще одна, теж біла і досить кумедна Микільська церква. Церква закладена ще Мазепою у 1706-му році. Планувався величезний храм. Правда, після Мазепи церква перетворилась на "довгобуд", який періодично горів і розбирався. Але до кінця будову таки довели - в середині ХІХ ст.. Складність побудови виправдовує незвичні форми цієї церкви.
Біла Церква,

На цьому перелік цікавих храмів Білої не завершено, оскільки на протилежному березі Росі знаходиться Церква святої Марії Магдалини з височенькою дзвіницею, збудована 1843 року. Нині тут діє жіночий монастир. І досить далеко йти від центру :-)
Біла церква, монастир

В "старому місті" Білої Церкви, поміж старими храмами й сучасними будівлями, сховався справжній аристократичний палац. Назва ще й яка -  Зимовий палац. Дивне враження справляє. На відміну від багатьох палаців країни, йому не загрожує руйнація. З іншого боку, роль туристичного об'єкту теж не дуже помітна. Але, функція в палацу таки дуже корисна - тут музична школа. Вивчати мистецтво в старовинному маєтку - має бути кльово і символічно.

Палацу близько 200 років, він дерев'яний, хоча й досить монументально виглядає. Навколо добре проглядається решта маєтку - флігелі, бруківка, старі дерева парку. Палац досить "аскетичний" - без пишного декору й різних "понтів", але, саме такою була задумка власниці, яка більше на парку "Олександрія" концентрувалась.
Біла Церква,

При наявності певної волі і ресурсів можна "видалити більш пізні нашарування" й відновити помістя прямо в центрі Білої Церкви. Було б ефектно, на мою думку. З іншого боку - місто повинно жити не тільки минулим й оновлюватись новинками. Тому скеледром перед палацом порадував. Шкода, що вже не діючий він.
Біла Церква,

В ХІХ  столітті Біла Церква мала статус досить солідного ремісничого та торгового центру, що не в останню чергу пов’язане з появою тут великої єврейської общини. Пам'ятка тієї епохи - торгові ряди початку 19 ст., що до тепер частково використовуються за призначенням! Запам'ятався інформаційний щит для туристів перед торгівельними рядами, де текст на чотирьох мовах було написано, включно з івритом. 
Біла Церква,

Тут же й помічена певна концентрація кав’ярень та пабів. У цих стінах наливають уже двісті років! Ще одне відкриття в Білій Церкві - це на диво непоганий гендель на місці "привокзального". Назву забув, але він там один на площі. Уже кілька разів були, але все ще не розчарувались.
 Біла Церква,Біла Церква,

В центрі то тут то там натикались на красиві старовинні будиночки - свідчення активного життя й заможності початку ХХ ст. Навколо торгових рядів їх особливо багато. Взагалі, на маю думку, місто має туристичний потенціал а ця площа "проситься" на осередок двіжу, де можна було б  цілодобово гендлювати смаколиками та сувенірами, як на Ринку у Львові. 
Біла Церква,

Біла Церква, центр

Стара поштова станція. Одна з маловідомих пам'яток міста. Фігурує не де-небудь, а в повісті самого Тараса Шеченка. Повість написана в дорозі Україною, називається «Прогулянка з задоволенням і не без моралі» і там, зокрема, є досить пікантний шматок:

"Решившись ночевать на станции, я спросил у смотрителя, есть ли у них комната для проезжающих. «Есть две, — отвечал он, — только обе заняты. Какая-то барыня, должно быть, с молодою дочерью заняли обе комнаты». — «Барыня с молодою дочерью?» — подумал я. Эх, как досадно, что я не гусар или хоть просто не военный, я бы знал, как тут распорядиться: просто по праву проезжающего по казенной надобности (военные не ездят на почтовых по своей надобности) закупорил бы мать с дочерью в одну комнату, а в другой сам расположился и на досуге занялся бы обсервациею в замочную скважину. Вот вам и начало романа, чисто в гусарском вкусе." 


Місце дії - на фото.  Тут, між іншим, цілий комплекс будівель зберігся - власне станція, готель, стайня, каретний двір, ямщицька, кузня... Збудовано станція ще в 1834 році й по сьогодні збереглось первісне планування та архітектурні "форми". До сих пір використовується за призначенням - тут "стара пошта".

Десь, мабуть, і ту кімнату знайти можна, щодо якої один відомий чолов'яга фантазував про підглядання у шпаринку за молодою дівчиною.
Біла Церква,

От скільки я вже всього написав про Білу Церкву, а до найбільшої "перлини" міста - парку «Олександрії», черга дійшла лиш тепер. У «галантному» 18 ст. взагалі існувала мода на розкішні парки. І от, наїздившись Європою, місцеві магнати Браницькі вирішили обзавестись своїм шедевром садово-паркового мистецтва. Головним «ідеологом» будівництва була Олександра Браницька, на честь якої парк і отримав назву. Розкішне оздоблення парку панських часів значною мірою було втрачено під час воєн та революцій ХХ ст., проте й дотепер є на що подивитись.

Парк розкинувся на площі майже 300 га і наразі є найбільшим, архітектурно оформленим парком України. Рослинність парку нараховує 2240 видів, як місцевих, так і завезених сюди з далеких країн (Європа, Північна Америка, Далекий Схід, Кавказ). Окремим деревам понад 200 років. Судячи з великої кількості рибалок – фауна у парку теж присутня.
Біла Церква, парк Олександрія

Біла Церква, парк Олександрія
БЦ10 (1)

Найцікавішою спорудою парку, на мою думку є Колонада «Луна» - невеликий амфітеатр з колонами та дивовижною акустикою, яку створюють вмуровані у стіни бичі шлунки! Шепіт в одному кінці колонади віддає гучною луною в іншому. 
Біла Церква, парк Олександрія

Парк взагалі насичений різними цікавими невеликими спорудами, зведеними переважно у ХІХ ст – тут можна побачити “древні руїни” і китайський місток, ротонду – задуману як мавзолей самого Потьомкіна, і колону, увінчану скульптурою Пелікана з пташенятами, архітектурну композицію “Варна” – зведену на честь штурму однойменної турецької фортеці, та багато іншого. Загалом, тут цікаво, парк заслуговує на огляд як окрема пам’ятка й гуляти тут можна довго. Особливо - восени :-)

Про інші цікаві споруди та рослини більш детально написано ось тут. На території парку діє музей, основою експозиції якого є мармурові скульптури італійських майстрів 18 ст.
PA301232 Біла Церква, парк Олександрія

На західній околиці парку знаходиться найвища його точка – Палієва гора, з якої відкривається чудовий краєвид на береги річки Рось. Що цікаво, окрім табору відомого козацького полковника, на цій горі знаходилось городище давніх слов’ян ще до давньоруського періоду. І з іншого боку Росі гора круто виглядає.
Біла Церква, Рось

Палієва гора


Загалом, Біла Церква це досить цікаве місце для прогулянок вихідного дня, де можна загубитись в красивому парку чи поблукати поміж старими храмами центру. А потім засісти в якийсь з генделиків за каву чи пиво.


Інші цікаві місця Київської області

Мироцьке: красиві руїни невеликого палацу