Канді: храм зуба Будди й живе озеро
Канді - місто у горах, куди приїжджають подивитись на старовинний Храм Зуба Будди із однойменною реліквією. От і ми приїхали, знаючи приблизно, це. Виявилось, що це ще й колоритне місто у горах, де є красиве озеро з купою тварин. Цікаво? Гайда з нами!
Дістались до Канді потягом з Хаттона. В сутінках приіхали на станцію Пераденія де пересадка на Канді, вийшли чисто по іноземцях й Діминій навігації - не дуже б зрозуміли що треба виходити. Про поїздку цю окрему розповідь зробив
Канді - станція тупикова, як Одеса - й щоб потрапити туди треба в Пераденії пересісти на
невеличкий поїзд, чи то трамвай, чи то рейковий автобус. Іде як справжній ланкійський
автобус - двері відкриті, жене й усім сигналить, хоча й по колії.
Канді - за ланкійськими мірками чимале місто. Нині тут проживає понад 100 тисяч населення й кілька століть Канді було столицею держави - після завоювання португальцями узбережжя в 16 столітті ланкійці пішли в гори й заснували там нову державу, й Канді теж заснували. В той час як Галле чи Коломбо були столицями колонізаторів, Канді залишалось центром незалежної держави сингалів. Захопити місто вдалось тільки британцям в 19 столітті, а до того цілком собі жило й панувало незалежне місто. Якщо придивитись на мапу - Канді ніби в центрі острова, так ніби цілеспрямовано шукали подалі від усіх місцину.
Дощ теж чималий, хоча й теплий. Трохи погулявши навпомацки мокрою вологою темрявою, починаємо знаходити готелі. Першим був хостел, з ціною за ліжко як за пів двомісного номера... Далі - готель ХілТоп, де найдешевший номер запропонували за 110 баксів. Ми дійсно на таких людей схожі? Й, нарешті, знайшли невеликий гест ж претензіями на комфорт. Точніше, навіть два гести в межах однієї родини. "Манго" й "Перл". Після торгівлі з позитивним й добреангломовним власником домовились про прийнятних 40 баксів за два номери.
Наш номер коштував 18 баксів, фактично це була половина будинку. Діма й Настя мали ще й вид з вікна - тому на 4 бакси дорожче. В гесті виявилось, що тут живуть українці. Обмінялись розповідями й враженнями з молодою україномовною парою. У них маршрут теж насичений й цікавий, але подорожують більш цивільно - з веееличезною валізою на колесиках. Дуже розхвалювали нам красиві й безлюдні пляжі Коггали. В журналі для гостей в гесті виявили ще 3 записи від українців за попередній місяць. Популярний гест. Отакої!
Першого вечора, вкотре змокше до нитки, знайшли всю необхідну інфраструктуру - їдальню з котту, магазин з фруктами. Ба навіть більше - супермаркет, магазин з чаєм й автомат для обміну валют. Наступного дня подались вивчати це цікаве місто.
На тлі попередніх невеликих містечок й сіл тут якось багато людей на вулицях, бурлить життя й де-не де проравається азійський хаос і нагромадження усього. В дуже невеликій кількості, коли це ще колоритно а не лякаюче. Монахи й учениці, білі сорочки й різнокольорові сарі, жінки-поліцейські й мавпочки на стовпах, запахи фаст-фуду, дивні наліплені будинки й всюдисущі стовпи з дротами, шуми транспорту і голосні дерева з сотнями птахів - десь так я міг би описати Канді трохи згодом.
Канді відоме тим, що тут знаходиться найбільша буддистська реліквія Шрі-Ланки - Зуб самого Будди. Зуб ніби як витягнув з погребального вогню один з учнів Будди, сховав й привіз на острів. Реліквію зберігали сингальські володарі, додаючи собі й острову святості та поваги. З нагоди перебування в Канді зуба Будди навколо нього збудували чималий храмовий комплекс з великим... саркофагом, чи що. Це там, за стіною. Поруч уже цікава доглянута територія
Храм Зуба Будди (Далада Малігава) - найвідоміше і найпопулярніше місце Канді. Вхід платний й коштує 10 баксів, але навколо й чимало красивої "безкоштовної" території. Храм збудовано у 18 столітті й центральним тут є сховище реліквії - щось типу саркофагу
Окрім саркофагу - самого по собі дуже ефектного, є ще галерея з історією Буддизму, зібрання цікавих каменюк з барельєфами з історичних місць, малоцікавий історичний музей й кілька "тематичних конструкцій".
Красиво досить, але на мій смак, 10 баксів не коштує - хіба якщо сприймати це інвестицію в охорону історичних пам'яток острова.
Краса старого Канді.
Красива старовина. Епоха по часу відповідаюча нашому бароко, наскільки розумію. Чи класицизму - навряд чи пізніше.
Фотогієнічні міцини тут, безумовно, є
Особливо красиво на них виходить красива Юля
На безкоштовній території теж гарно й є багато цікавого - парк, пам'ятники, індуїстський храм, слон на ланцюгу (сумне видовище), готичний християнський храм, різні споруди, різні віруючі...
З давніх часів веде свій відлік Перахера - грандіозне карнавалоподібне свято, коли Зуб Будди всаджують на слона й вивозять до людей, супроводжуючи це безліччю яскравих подій та ритуалів. Вчені, правда, зауважують, що зуб Будди дуже вже схожий на зуб слона, а не сапієнса - але в доктрину буддизму це вписується. Цікаво, чи той самий це сумний слон?
Поруч із храмом велике красиве озеро. Як і всі водойми Шрі-Ланки, рукотворне. У центрі фотогієнічний штучний острівець з пальмами. Прогулявшись навколо, зрозуміли, що озеро це ще й маленьке сафарі - варани, черепахи, змії, птахи різні.
Як і всюди на острові тварини тут близько до людей живуть.
Туристи і місцеві - птахи й не тільки ;) Обійти озкро було чудовою ідеєю!
День провели в прогулянках. Їдальню зі звичайними цінами знайшли без проблем в сотні метрів від туристичних потоків. Подорож наближалась до кінця й ми вже починали дбати про сувеніри й потрібні нам речі - купили чаю, багато чаю. А ще спецій - карі, червоного перцю, куркуми; кави - в тому числі з імбирем, червоного рису, ще якісь дрібнички. Повештались вечірнім містом в процесі.
- Диви, мавпи дорогу переходять.
- Ти кого мавпами назвав? А ні, дійсно переходять..
Ввечері варили креветки прямо в номері. Спочатку спробували кип'ятильником - вибили мережу по всьому гесті. Далі просто заливали кип'ятком з чайника - за три рази готові. А от чого так і не спробували, так це символічного для Ланки хлібного дерева?
Чи буде ще шанс? Завтра будемо намагатись проникнути в глиб острова, де джунглі, дощі й руїни Полонаруви!