Елла – мальовнича гірська Шрі-Ланка

Елла це невелике містечко посеред мальовничих гір Шрі-Ланки. Навколо розташувались чудові оглядові вершини – Малий пік Адама та Елла рок. Власне, сюди варто їхати за цими от чудовими пейзажами та за відчуттям зовсім іншої Шрі-Ланки, де все не так, як на березі океану.

Місто з жіночим іменем Елла - одне з поселень гірської частини Шрі-Ланки,  оточене схилами, джунглями, хмарами й чайними плантаціями. Елла відома своїми мальовничими пейзажами й придатними для сходження оглядовими вершинами. Щось типу гірського "курорту" виходить, як у Яремче чи Квасах.

 

Як дістатись до Елли

Дістались до Елли з Катарагами автобусами з кількома пересадками. Прямого сполучення немає, але на острові це не проблема - "серфінг автобусами" працює дуже добре. Витратили на все декілька годин й приїхали вже затемна.

Центр Елли це, фактично, набір готелів та кафешок для числених туристів. Відразу до нас кинулись жіночки з пропозицією житла, ціни на яке не  дуже влаштовували. Трохи пошукавши й поторгувавшись знайшли прийнятні умови, здається 28 баксів за два двомісних номери. Шукали в центрі, так як затемна вештатись околицями не дуже зручно. На відстані від центру дешевих гестів куди більше мало б бути (якщо вірити мапам й описам), але то вже іншим разом.

Нарешті відчули прохолоду й дощ. Після тижня спеки він нам навіть трохи в радість, скоро набридне. А в Еллі дощі в січні чи не постійно. Ні, від того не менш красиво - але більш хмарно й мокре все  

Вид з тераси нашого гесту в Еллі

"Годівничку" знайшли швидко - їдальні для місцевих відрізняються простотою, певною зачуханістю й відсутністю балованих туристів. Їдальні є всюди, де є місцеві. Страви там завжди дешеві, але й приготовані "як для своїх" - з купою спеції в усьому. Сік може бути з маслом й сіллю і за фруктами власник бігатиме в магазин, зелений чай же тут виявився міцним й терпким до неможливості - такий собі "гірський" варіант, відмінний від молочного й солодкого рівнинного. Нарешті спробували дивні слова котту й ротті - лапша з рисових млинців й самі млинці.Сподобалось.

Їдальня з місцевою їжею в Еллі

Гори Шрі-Ланки

Зранку займались тим для чого сюди й приперлись - гуляли горами. Гори Шрі-Ланки не стільки високі, скільки мальовничі. Там завжди зелено, волого й пейзажно. Часто дощ. Схили вкриті джунглями, скелями й чаєм. Походів чи трекінгу в звичному нам розумінні не існує, але можна піднятись на ряд оглядових вершин.

Піднялись на гору Малий пік Адама, підйом на яку якраз йшов вулицею, де ми жили. Гора за складністю підйому нагадує Андріївський Узвіз - швидко й твердим покриттям треба йти. Назва така - бо ззовні трохи схожа на великий Пік Адама, до якого ми дістанемось за кілька днів. Пейзажі в Еллі таки варті уваги, милуємось. Туристів навколо теж достатньо - я вже і місце й ракурси вибираю, щоб гори показати а не відвідувачів. Власне, за цими пейзажами в гори і ідуть. Й за чаєм з фабрик. Ще тут особливо смачний курд.

Гора Малий Пік Адама

Навпроти гора Елла рок - на неі треба підійматись цілих декілька годин.  Вид з її вершини на цю ж долину, це вже "програма другого дня", як на мене. Або ж " другої половини дня", залежно від "інтенсивності  засвоєння" місця. З Елли має бути непоганий вид на Малий Пік Адами :-)

 

Гора Елла-рок

Плантації чаю на схилах гір в Еллі повсюдно, здається – під нього освоїли все що тільки можна в гірських районах. Спробували рипнутись на місцеву фабрику чаю Halpwate - виявилась не френдлі й нас туди не пустили, хоча реклямки у місті обіцяли протилежне. Обмежились прогулянками.

Чайні плантації Елли

Чайна фабрика Елли закрита для туристів

Прогулянки мальовничими околицями Елли

Ще у Еллі є відомий залізничний міст - відомий тим шо дуже мальовниче місце:-) Неподалік знаходяться водоспади, найвідоміший з яких - Равенну, в кількох км від міста, проїжджали учора в сутінках неподалік. При наявності часу та натхнення можна храми й великі статуї Будди порозшукувати. Але, здалось, цією розвагою на Шрі-Ланці можна чи не повсюдно зайнятись.

У нас було пів дня тільки. Запланували більше часу на високогірні чайні плантації неподалік Нувара-Елії виділити й на вершину Пік Адама зійти. Куди й рушили з Елли. Як завжди, перекладними автобусами.

Далі буде!