четвер, 19 грудня 2019 р.

Дика природа Шрі-Ланки: сафарі в національному парку Яла

Леопарди та слони, крокодили та буйволи, мавпа та мангусти, птахи-носороги та банківські кури й багато-багато інших тварн мешкають в диких умовах в національному парку Яла на Шрі-Ланці. Сафарі тут подарує чи не найяскравіші враження від подорожі островом й ціна буде достатньо гуманною.
Шрі-Ланка, леопард



На Шрі-Ланці заборонене будь-яке полювання, тому тварин тут таки багато й живуть вони зовсім поруч із людьми. В умовах величезного різноманіття видів на острові, це справляє шалене враження. 

Побачити все й відразу - це сафарі. Форма знайомства з дикою природою, коли туриста садять в якийсь транспорт (частіше усього – джип) й везуть поближче до тварин - іноді до рідкісних й завжди до диких в диких умовах. Можна роздивлятись, фотографувати, насолоджуватись спостереженням за дикою природою. Сафарі відбувається на території національних парків. Їх на Шрі-Ланці, досить багато. 

Ми їздили на сафарі в національний парк Ялла - найвідоміший, найстаріший, найцікавіший.

Національний парк Яла є найбільш відвідуваним національним парком Шрі-Ланки. Створений ще в 1900 році як резерват й з 1938 існує як найпарк. Яла має площу в 97 тис. га (це трохи більше за Київ) й відкриту та закриту для відвідування частини.

Як потрапити на сафарі


Дуже просто. Потрібно приїхати в околиці національного парку (містечка Тіссамахарама й Катарагама), а там сафарі саме вас знайде. В Тіссі сафарі почали пропонувати вже на автостанції, згодом в готелі працівники викликали рейнджера й так, здалось, усюди в місті. Ціни в усіх пропонувальників були схожі. Після невеликої торгівлі вийшло 47 баксів з людини за повний день. За ці гроші нас забрали в 4-й ранку з готелю, завезли в парк, возили весь день, о шостій вечора виїхали з нац парку й вже затемна завезли в готель. Попередньо ми домовились, що харчування у нас буде своє - чим зекономили ще певну суму. Пропонувався варіант половини дня за 35 баксів - усіх тварин за цей час насправді побачити можна, але мені особисто було в кайф довго спостерігати за дикою природою. Правда, в певні моменти страшенно хилило в сон й ми по черзі вирубувались в джипі. Ціни можуть змінюватись, звісно, але сафарі в Ялі, по ходу, куди дешевше, ніж, наприклад, в Африці.

В процесі виявилась специфіка місцевих домовленостей виявилась  - замість обіцяного джипа виключно на наш гурт, підсадили англійця Роса. Хлопець хороший й поспілкуватись цікаво було, але все ж ми про інше домовлялись. Також перед сафарі нам обіцяли повезти в певні "сектори" на мапі, яких ми потім не помітили на треці маршруту. Насправді в ті райони доступу для туристів нема, але, кхм, при домовленості щодо сафарі нам це обіцяли. Це швидше про ділову етику ланкійців. Позитивні враження після поїздки повністю перекрили "організаційні недовиконання".

Ще з порад: слід з собою мати якийсь вітрозахисний одяг, оскільки під"їзд до парку від міста триває близько півгодини у відкритому джипі на великій швидкості. Принято водію після поїздки залишати якість "тіпси" - "чайові" - ми для цього використали пачку "Мальборо" з України. Наші копійчані сигарети (але щоб з відомим в світі брендом на етикетці) на Шрі-Ланці коштують в 4 рази дорожче, сприймаються як цінний подарунок й за їх допомогою можна трохи економити. Судячи з виразу обличчя водія він був здивований таким цінним подарунком.
Шрі-Ланка, сафарі

Рейнджер

Водій джипа, він же рейнджер - не тільки керує джипом, а ще й знаходить різних цікавих туристу тварин й навіть дещо про них розповідає. Рейнджери тут серйозні - умудряються видивитись тварин в зовсім неможливих, з нашої точки зору, ситуаціях. Ще й встигають за нами спостерігати - щоб в океан поміж вбивчими хвилями й крокодилами випадково не залізли, чи поміж дикими буйволами гуляти не пішли. Двічі за день джип зупинявся на сніданок й обід, одного разу це було в чудовому місці на березі океану. Але рейнджер дуже наполегливо просив нікуди не відходити, бо якщо з нами щось станеться, в нього заберуть ліцензію.
Шрі-Ланка, сафарі


Тварини й птахи

Тварин тут багато й зустрічаються часто, концентрація леопардів чи не найбільша в світі (хоча все-одно його зустріти не просто, обережна тварина), пейзажі красиві. Місцевість - "сухі джунглі", хащі-чагарники, саванни, морське узбережжя, скелі, озера й болітці. Загалом -  це було чудово, цілий день колесили на джипі по заповіднику й спостерігали за тваринами в дикій природі. Де б ще побачити як леопард затягує на дерево молодого буйвола? Бачили слонів, крокодилів, буйволів, мангустів, оленів, кабанів, мавп, варанів, ігуан, шакалів, пав, орлів, птахів-носорогів й ще багато кого. Жодних вольєрів, все по справжньому.

Заїхали ще затемна. Світанок в диких місцях - разом із заходом сонця, найкращі періоди для спостереження за тваринами. В цей час вони годуються, тусять біля водопоїв й просто вештаються саваннами й лісами. Вдень же дрихнуть по затінках й не поспішають висовуватись з хащів. І ось кого ми зустріли...
Шрі-Ланка, сафарі

Леопард. Знайомтесь, Котя. Чи, точніше - Kotiya, так звучить назва цього підвиду леопардів. Найбільший хижак Шрі-Ланки й живе він далеко не лиш в нац парках - в звичайних лісах острова теж цілком можна зустріти. Красива й потужна тварина. Полює на копитних, жертву затягує на дерево - подалі від усіх можливих зазіхань. При нас затягнув на гілку молодого буйвола й довго ним ласував. Людьми цікавиться мало, але історія знає нечасті випадки ще тих любителів. Кажуть, рик леопарда чути за багато кілометрів. 
Шрі-Ланка, сафаріШрі-Ланка, сафарі

Слони. В сухих лісах Яли наштовхнулись на невелике стадо слонів. Найлегше їх зустріти коло невеликих водойм, куди тварини приходять на водопій й поплюхатись. В стаді самиці й діти - самці слонів гуляють окремо. Після водопою усім гуртом подались в хащі, ласувати гілками дерев. Азійські слони менші за африканських - "усього" до 5 тонн виростають, й бивні помітно коротші. Завдяки забороні на полювання, Шрі-Ланка може похвалитись відносно великою популяцією слонів - на острові іх усього вдвічі менше, ніж в усій величезній Індії. Але й вони, як і багато кого великого й красивого в світі, під загрозою - насамперед через зменшення ареалів поширення.

Отой малий посередині мені мультик про Петрика П'яточкіна нагадав - там де "однеее слоненя" й "раз-два-три-чотири-п'ять - як же вас порахувать?"
Шрі-Ланка, сафарі

Слон  з невеличкого озерця. Товстошкірим велетням охолодитись не так вже й просто, тому вони використовують будь-яку нагоду порснути на себе води чи грязюки. Спочатку хоботом, як насосом, довго вбирає болотисту воду, а потім з розмаху вихлюпує її на себе. Далі трохи потупцює на місці, повільно пройдеться туди-сюди, й знов повторить процедуру. Попутно слон під'їдає лотоси з поверхні, а завжди супутня біла чапля шукає собі іжу в розритостях. Повільний й впевнений ритм буття травоядних гігантів. Немов на замовлення таких от любителів спостерігати за дикою природою, як я.
Сафарі185Шрі-Ланка, сафаріШрі-Ланка, сафарі

Самці слонів живуть окремо й тримаються осторонь від стада - місцевий рейнджер нам про це розповів, але так й не пояснив чому саме. Мабуть, ліньки слону цими усіма сімейними проблемами займатись - у стаді ж тільки самиці та діти. Зате цей слон найбільш зацікавленим до туристів виявився.
Шрі-Ланка, сафарі

Крокодили. На Шрі-Ланці водиться два види крокодилів - гребнистий та болотний. Ми бачили  болотних - відносно невеликих, виростають до 4-х метрів "тільки". Вже достатньо рідкісна рептилія, але на остріві ще поширена - тут найбільша в світі популяція в 2000 "хвостів". Інший вид, гребнистий крокодил - чи не найкрутіший хижак сучасності, може виростати до семи метрів в довжину (уявіть це) й важити дві тонни. Найбільший спійманий на Шрі-Ланці крокодил мав 6,5 метрів. З'їсти така лапочка може мало не що завгодно, включно з невеликим слоном. От тільки зустрічається не в таких болітцях, а в прибрежних лагунах, дельтах рік, не цурається океану. Не на шляху нашому, загалом. Болотний крокодил теж небезпечна тварина. Взаємовідносини з цими, на перший погляд лінивими прибережними лежаками, добре описав один знайомий мандрівник - якщо ти за ним підеш, крокодил втече; а якщо він за тобою - то вже начувайся.
Шрі-Ланка, сафарі
Шрі-Ланка, сафаріШрі-Ланка, сафарі

Справжній ненажера завжди з відкритим ротом - а ну як їжа повз пробігатиме? Чи ходитиме з фотоапаратом? Насправді, крокодил полює з води, підкрадаючись до жертви й різко атакуючи - в цій позиції він відносно безпечний. Як бачите, колір дозволяє бути малопомітним в болотах й хащах різних. А відкритий рот - це для терморегуляції, допомагає крокодилу охолодитись. До того ж це своєрідна гігієнічна процедура - в цей час залишки їжі й паразитів з-поміж зубів вибирають птахи.
Шрі-Ланка, сафарі

Дикі буйволи - одна з найнебезпечніших тварин на планеті. Мало того, що здоровий, так ще й характер препаскудний. Роги оці до двох метрів вирости можуть, а вагою самці більше тонни бувають. Розміри дозволяють дорослому буйводу не боятись майже нікого - підняти на роги лева, тигра чи необережного мисливця. Загальна ідея - спочатку на роги, а там розберемось! Це дикі буйволи, домашні ж їхні родичі - мирні й піддатливі, їх розводять багато де, в тому числі й в Україні.

Диких буйволів в природі залишилось небагато, переважно в нац парках - й ті що є теж мають домішки домашніх буйволів. Це відбивається не на зовнішності, а на більш спокійному характері. Не знаю наскільки цей "тру" дикий, а наскільки звичний до людей - але, коли ми намагались прогулятись нац. парком, рейнджер місцевий дуже сильно відмовляв, побоюючись нападу таких от диких буйволів.
Шрі-Ланка, сафаріШрі-Ланка, сафаріШрі-Ланка, сафарі

Азіатських буйволів ще називають водяними - за непередавану любов до посиділок у водоймах. Описані випадки, коли запряжений віз натикався на озерце, буйволи туди лягали й зрушити їх було неможливо. В спекотному екваторіальному кліматі це й не дивно. Й білі чаплі часто поруч кружляють - вишукуючи собі їжу в розрихленому буйволами болоті. Одна з візитівок Південної Азії, як на мене - озеро з визираючими звідти рогатими головами й спинами. От тільки помилуватись цими "водолежними" тваринками в їхніх диких іпостасях можна переважно в національних парках. Домашні буйволи на рисових полях - куди частіше трапляються.
Шрі-Ланка, сафарі

Олені. Часто траплялись аксіси - невеликі красиві олені. Темно-руда шкіра цих тварин рясно вкрита невеликими білими плямами. Живуть аксіси в сухих лісах, хащах, саваннах. Стадо - це сім'я з кількох самців й кількох десятків самок. На фото нижче, по ходу, самець з молодими рогами - там у хащах куди більш прикрашені чуваки є. Самці мають звичку бодатись своїми рогами - не дарма щоб голову давили, та й самицям щоб видно було, хто тут найкрутіший. Кумедно спостерігати за мавпами, які на другій фотці силять поруч з двобоєм оленів й на це дивляться. Цікаво, чи не про еволюцію вони думають? Роги  самець раз у рік зкидує й гризе для поповнення нестачі мінералів. Так, що ними не тільки бодаються. Ходять легенди про білих оленів з карими очима, от тільки давно вже таких не бачили. На Шрі-Ланці декілька тисяч таких оленів, парочку ми зустріли просто посеред руїн древнього міста в іншому регіоні.
Шрі-Ланка, сафарі, Яла

Кабани. Кабан заклопотано порпається на берегах невеликої річки. Зовсім поруч був, якби заманулось познайомитись ближче - нічого б йому не завадило. Місцеві кабани дещо відрізняються від наших - помітно менші, стрункіші й ведуть себе миролюбно. Але, фізичні можливості загнати людину на дерево у місцевих кабанів теж є й, наприклад - налякана за дітей самиця цілком може цими можливостяии скористатись. Вечорами невеликі групки диких свиней крутяться по диких й не дуже районах островп в пошуках якоісь їжі - всеядність дає можливість не уточнювати, яку саме їжу вони шукають. Стадо таких зустріли в Тіссамахарамі, далеко за межами нац парків
Шрі-Ланка, сафарі, Яла

Мангусти. "Він був мангустом, хутром й хвостом схожий на кішечку, але голова й норов нагадували ласицю. Його оченята й кінчик бентежного носа були рожеві; будь-якою лапкою, передньою чи задньою, він міг почухувати себе усюди, де завгодно; міг розпушити свій хвіст, роблячи його схожим на щітку для скла, а коли летів крізь високу траву, його бойовий клич був: ріккк-тікк-тіккі-тіккі-тчк."

...так Кіплінг описує Рікі-Тікі-Таві, героічного мангуста, який рятує людей від злих кобр. А я спостерігаю за його родичем, яких достатньо на Шрі-Ланці. Мангусти дійсно полюбляють ласувати кобрами, яких перемагають за рахунок спритності. Й іншими гризунами теж не нехтують. За це іх люблять й розводять люди - завдяки яким мангусти широко розселились по планеті, в ряді країн вони живуть по будинках як коти у нас. Милі тваринки, насправді. Можна й в Україні такого собі завести - але дуже неспокійний він, потребуватиме простору й постійноі уваги та багато бешкетуватиме.
Шрі-Ланка, сафарі, Яла

Мавпи. "Двоюрідні" наші :-) Пішли люди таки не від мавп, але предка мали спільного - того що проконсулом звався. Ми, тобто сапієнси, за останній (з точки зору вічності й історії) час, умудрились розплодитись по планеті, пережити неандертальців, денисівців, хобітів й ще бог зна кого, винайти космічні станції, електромобілі й інстаграм, майже винайти квантовий комп й майже відправити мого товариша Сергія на Марс. Й тепер от фотографуємо своїх "двоюрідних" та постимо їх у інтернет :-)

А що мавпочки? Вони теж еволюціонують, насправді - й вже помітно відрізняються від тих, що були тоді. На фото непростий чувак - лангур сірий, уособлення Ханумана, індійського бога-героя з рисами мавпи. В Китаї цей образ відомий як не менш героїчний Король Мавп. Лангур майже не зустрічається в зоопарках - йому важко раціон підібрати. А от в лісах Шрі-Ланки зустріти цілком можливо. Принаймні, поки вони в якийсь інший вид не еволюціонували. 
Шрі-Ланка, сафарі, ЯлаШрі-Ланка, сафарі, Яла

Птахи-носороги. Носороги на Шрі-Ланці теж є, але не звичайні а ось-такі, літаючі. Місцеві чомусь називають їх туканами, але справжні тукани, то в іншій півкулі, а тут - птахи-носороги. Живуть в лісах, подалі від людей й поближче до сухих дерев з дуплами. Самці розшукують по таких деревах прийнятне помешкання, після чого можуть спарюватись з самкою. Далі самка в цьому помешканні замуровується на тиждень й самець її підгодовує через дірочку. Розмуровується вже з пташенятами.

Для чого той ріг птахам, до сих пір незрозуміло. Є версії - щоб тримати дзьоб, щоб видавати якісь звуки й шоб подобатися іншим. Думаю, щоб красиво виходити на фото - й поки ще ніхто не спростував цю версію.
Шрі-Ланка, сафарі, Яла

Павич. Ну й хто тут найкрасивіший? - мабуть думає ця птаха, й конкурувати з ним не просто. Павич - звичайний птах на Шрі-Ланці, поширений в місцевих сухих лісах. Й неподалік людей цілком собі живуть такі красені, залишаючись при цьому дикими. Присутність легко виявляється по специфічному й не дуже приємному голосу - мені схожому на "космічне крякання". Павичі - родичі курей, й поведінка іх досить схожа - вештаються поміж дерев, іноді вискакують на дерево, можуть шаидко бігати й тікають як тільки щось запідозрюють. Павичі, як і півні - полігамні, один на декілька пав. Щоб назбирати й утримувати "гарем" оцей хвіст, по ходу, й потрібен - навряд чи "просто красиво" є аргументом для еволюції. А ще павич - священна птаха для буддистів та індуїстів й ми часто бачили його в оздобленні храмів. От що красивий хвіст робить
.Шрі-Ланка, сафарі, Яла

Банківські кури. Півень собі як півень, що його фотографувати? А ні, не звичайний півень - дикий, банківський (назва така, не діяльність). Дикі банківські кури є прямими предками усіх домашніх курей від курочки Ряби й до тих курчат, яких по осені рахують. Живуть у джунглях - швидко носяться хащами й непогано, ну, не те щоб літають.. підлітують. Ночують, як і домашні, на гілках, а гнізда в'ють на землі. Гребінець у диких півнів ще такий, на інші видт не схожий. Решта ніби схоже, тільки 'поспортивніше'. На Шрі-Ланці банківські кури щось типу національної гордості й символу - так про те місцевий рейнджер розповідав й постійно вишукував цих красенів посеред лісу.
Шрі-Ланка, сафарі, Яла

Великі хижі птахи. На фото нижче, Браминський коршун. Живе неподалік річок й боліт, де виглядає здобич - риб, жаб й т.д. При певних обставинах й поплавати може. Молоді птахи граються, підкидаючи й ловлячи в повітрі листя. За однією з азійських легенд - білі груди коршуна це намисто матері, яка вдягла його на сина й залишила під деревом. Син злетів і став, власне, коршуном. Причини й деталі трансформації не уточнюються. В Індії до браминського коршуна особливе ставлення - рахується уособленням священноі птахи Вішну, Гаруда. Гаруда харчується зміями, але не звичайними - а тими, що в мізках живуть. Тим самим є символом просвітленості. І фотогієнічний він, як бачите.
Шрі-Ланка, сафарі, Яла

Чубатий гірський орел напоготові. Хижий птах з розміром крил 130-170 см, що рахується не так вже й багато - є птахи й посолідніше. Мешкає в гірських районах Азії від Японії до Пакистану. На Шрі-Ланці чомусь мешкає не в горах - думаю, йому й прибережних скель вистачає. Хижі птахи завжди викликали якусь симпатію - за розміри, потужність й рідкісність в Україні. А от в Сибіру свого часу виявилось, що коршуни місцеві на кожному кроці помітні, й в центрі великих міст теж зустрічались. На Шрі-Ланці хижаків також багато - й в населенці траплялись. Але щоб сам орел - а не хтось з дрібніших, це вже в диких лісах було
Шрі-Ланка, сафарі, Яла

Сова. Подивіться яка здоровенна.
Шрі-Ланка, сафарі, Яла

Придивляючись до дерев, можна побачити непогано замаскованого варана чи дивні гнізда, збудовані невеличкими птахами
Шрі-Ланка, сафарі, ЯлаШрі-Ланка, сафарі, Яла

Птахів різноманітних в Ялі дуже багато. Особливо біля водойм.  Різноманітних - хижих, великих, дрібних, яскравих, довгоногих, екзотичних, знайомих й не дуже. Класифікувати окремі види не берусь.
Шрі-Ланка, сафарі, Яла
Шрі-Ланка, сафарі, ЯлаШрі-Ланка, сафарі, ЯлаШрі-Ланка, сафарі, ЯлаШрі-Ланка, птахи
Шрі-Ланка, птахиШрі-Ланка, птахиШрі-Ланка, птахиШрі-Ланка, птахи

Ближче до кінця поїздки погоня за окремими тваринами змінилась пошуком різноманітних ландшафтів - боліт з лататтям, скель, піщаних кіс, каменів, берегів океану.
Шрі-Ланка, Яла, сафаріШрі-Ланка, Яла, сафарі

Скеля на тлі болота називається "слон" за дуже характерні контури. На тлі цієї скелі ніби спеціально для нас розгулював слон.
Шрі-Ланка, Яла, сафаріШрі-Ланка, Яла, сафаріШрі-Ланка, Яла, сафарі

Під час зупинки на обід, незважаючи на протиборство рейнджера, ми таки прорвались на пляж, залізли в море й навіть прогулялись  Неподалік - дивне село, яке ніби застигло в часі. Й гора під по ланкійськи довгою назвою Пантанатгала. Впевнений, в цьому селі гора священна.
Шрі-Ланка, Яла, сафаріШрі-Ланка, Яла, сафарі

Ганяли по нац парку до темна, а наступного дня вирушили в напрямку гірської Шрі-Ланки, де все змінилось майже до невпізнаності.

Що цікаво, на Шрі-Ланці й без нац. парків тварин вистачало. Наступного дня, в околицях Катарагами дикі слони двічі перегороджували дорогу рейсовому автобусу й совав хобот у салон, вздовж дороги у лісах бродили пави й макаки, вискакував мангуст. За межами парку бачили стадо кабанів, а в Полонаруві прямо по руїнах старого міста пробігали олені, виходив здоровезний варан, вистрибував заєць (здається) й щось стрьомно шипіло в кущах. В Канді на озері спостерігали змій, варанів, черепах й безліч різних птахів. Пальмові білки – яких до останнього називали бурундуками – живуть чи не повсюдно, так само гекони; мавпи, варани й летючі лисиці часто зустрічаються в містах; великі черепахи харчуються коло готелів на узбережжі. Трохи далі від туристичних маршрутів й крокодилів зустріти можна, кажуть, й взагалі усіх…. Й мені це страшенно подобалось.


Мої розповіді про Шрі-Ланку

Як подорожувати Шрі-Ланкою. Багато корисної інформаціїХіккадува – чудовий океан й знайомство з Шрі-Ланкою

Додандува - симпатичне рибальське селище з незвичним храмом

Галле – голандський форт й колоритне місто

Катарагама– святе місто у джунглях

Елла – мальовнича гірська Шрі-Ланка

Гори Шрі-Ланки: сходження на Пік-Адама

Залізниці Шрі-Ланки: поїздом з Хаттона до Канді

Немає коментарів:

Дописати коментар