Клевань: тунель кохання та руїни замку
Невелике волинське селище Клевань відоме завдяки неординарній пам'ятці – незвично красивому "тунелю кохання", відвідування якого порадує дещо фантастичним краєвидом. Також тут є руїни замку та декілька симпатичних храмів, до яких туристи добираються не так часто, як до тунелю.
Містечко Клевань розташоване у Рівненській області на шляху з Рівного до Луцька. Я бував тут декілька разів, вперше – восени,під час підготовки пригодницько-пізнавальної гри (квесту) “В пошуках Ескалібура”. Згодом – влітку, під час “електричкінгу” з Києва до Шацьких озер й назад :-) Зручне у добиранні місце останніми роками стало вельми популярним серед туристів, й не дарма. Відомий на чималий шмат України "Тунель кохання" – дійсно дуже красиве місце, яке, безумовно, варто побачити. Прокладена по рівному, як стіл, рельєфу, залізниця проходить через густі лісові хащі й створює прямокутний коридор довжиною в багато кілометрів, кінця-краю якому не видно. Виглядає просто фантастично. Стінами тунелю є волинські ліси, й щосезону він якийсь інакший та по своєму красивий – влітку це чаруючі зелені стіни, навесні вони не ще й заквітчані бувають, восени – золоті. Взимку не був, але, гадаю, теж гарно.
Місце достатньо відоме й у вихідний день до нього приїжджають відвідувачі – автобуси та авто з туристами, весільні кортежі. Але "піковий" час відверто не довгий й більшість часу тут нікого не має. Якщо ж є – не біда, більшість людей не спішать заходити далі початку тунелю, тому зайшовши трохи далі за інших отримаєте усю повноту краси цього пейзажу.
Тунель формується щоденним рухом поїзда, тому буде існувати поки існуватиме рух на цій гілці. Чому ця залізниця "тунель кохання" історія замовчує, але, якщо що, власне, кохання в тунелі буде не довгим,– тут повно комарів:-)
Щоб знайти тунель, потрібно орієнтуватись на залізничну станцію Клевань (це далеченько від центру селища). Перейти на останню колію і йти по ній праворуч, поки не знайдете, що шукали, відразу за автомобільним переїздом. На станції, до речі, ще є дуже колоритний старий вокзал – повністю дерев'яний.
Якщо їдете електричкою чи поїздом – станцію знайдете швидко, якщо маршруткою – уточнюйте у водія, куди саме вам потрібно, а то селище досить довге.
Туннель кохання в різні сезони )
На відстані кількох кілометрів від залізничної станції, у центрі Клеваня є інша пам’ятка – руїни замку. Перше поселення існувало на цій території ще столітті так в 12-му. А сам замок збудовано ще аж у 15-му столітті, з серйозними «апгрейдами» впродовж усього наступного століття. Замок витримав облоги татар й численні перебудови, але не встояв перед козаками Хмельницького й часом, в поєднанні з безгосподарністю останнього століття. До тепер збереглися дві вежі, замковий міст, внутрішні будівлі й фрагменти стін. Неподалік знаходився млин, що наповнював рів навколо замку водою й ще до 70-х років минулого століття тут були зручні для відпочинку басейни.
Кількість збереженого ніби як й велика, але в радянський час замок сильно постраждав, тому з середини й не сприймається як замок. Внутрішній двір після існування ряду радянських установ виглядає дуже зачуханим й малоприємним. Найкращі види на замок – з рову, коли перед очима постає величний замковий міст. Й коли розглядаєш старовинні гравюри та поштівки. Потенціал для реставрації, безумовно існує.
Руїни замку у Клевані
Поруч із замком кілька симпатичних храмів – церква й костел. Благовіщенський виглядає дуже древнім та архаїчним. Не дивно, так як будівництво завершене ще у 1610 році. Церква Різдва збудована дещо пізніше, у 1777 році.
Благовіщенський костел, церква Різдва та стара водонапірна вежа у Клевані
На цьому перелік пам’яток завершується – решта, незважаючи на давню історію міста, не пережило ХХ ст. з його систематичними трагедіями. Ще більш жахливою була доля населення Клеваня – під час Другої Світової війни гітлерівцями було винищене єврейське населення, яке складало більшість. Українське й польське ж зійшлось у взаємовинищувальній війні. Остаточно змінив етнічний склад «обмін народами», що проводився після Другої Світової. Складний був час, і Клевань один з його символів.
Загалом, у Клевані можна цікаво провести декілька годин за оглядом пам'яток й милуванням тунелем. Також це цікавий проміжний пункт на шляху до вражаючої Олики. В краєзнавчому плані цей регіон дуже насичений, й цікаві міста створюють своєрідну підкову навколо Рівного – Корець, Острог, Межиріч, Новомалин, Дубно, Тараканів, й уже згадані Клевань та Олика. Трохи «вигнувши» цю підкову, можна захопити неймовірно цікавий Кременець.
У Рівному маршрутки через Клевань відправляються від автостанції поруч із залізничним вокзалом чи не що 20 хвилин, проблем із добиранням бути не повинно. Є також кілька електричок.
Вибиратись з Клеваня можна по різному: зверху залізничний вокзал, знизу ловимо маршрутку.
Ночівля у Клевані навряд чи доречна, тому як вибратись звідси до Луцька й Рівного можна цілий день. Ми свого часу для ночівлі вибрали Ківерці, так як там неподалік міста є багато озер, одне з яких, солдатське - нам приглянулось особливо.
Резюме. Оглянути: «тунель кохання», замок, костел, церква. Транспорт: маршрутки з Рівного чи Луцька, електрички між ними ж. Ночівля навряд чи доречна, харчування можливе.