середа, 2 квітня 2014 р.

Дениші: скелястий каньйон і руїни палацу

Для когось село Дениші - це скелі на берегах річки Тетерів, для інших – санаторій у красивих лісах, затишний монастир над озером, руїни палацу Терещенків чи старовинні дуби-патріархи. Проте, гадаю, відвідати це село вам порадять усі, хто там вже побував. Дениші привертають увагу як скелелазів з альпіністами, так і краєзнавців чи просто бажаючих приємно відпочити в красивому місці. Поїхали!

Дениші,



Село Дениші знаходиться неподалік Житомира на відстані 20 км в напрямку на Чуднів. Невелике поселення існує тут тисячі з дві років, а в 19 ст. навіть вважалось промисловим – працював металургійний завод.  Зараз тут трохи більше тисячі жителів.

Дениші – Мекка скелелазів. Так вже географічно склалось, що Північна Україна і території навколо Києва не можуть похвалитись масштабними скелями, тому такі місця на вагу золота для скелелазів, альпіністів, туристів. Особливо – київських та житомирських. Гранітні скелі мають висоту до 25 метрів та кілька десятків маршрутів для лазання з верхньою й нижньою страховкою. Традиції у місця чималі – ще в радянські часи тут проводили масштабні злети екстремального народу. Оці кілька сотень метрів скельних виходів понад Тетеревом в теплий сезон майже постійно окуповані любителями полазити й у вихідні дні інколи важко знайти вільний клаптик скелі. Живуть тут же –  у наметах на березі річки під скелями чи у лісі над ними. Поруч санаторій, де також можна поселитись, проте любителі скель такий варіант не часто практикують. Трохи вище за течією від скельного масиву чимала дамба утворює водосховище, скелясті виходи над яким уже не такі масштабні й можна тільки уявити, як ефектно тут можна було б лазити кілька десятків років тому. Так як є, проте,  – теж красиво, водосховище створює свій симпатичний пейзаж.
 
Дениші,
 
Дениші,

IMG_9857йж  IMG_9942й
Дениші,
Скелі та їх любителі в Денишах

Скелі - далеко не єдина цікавинка в Денишах. На березі водосховища за дамбою розкинувся  ліс з величезних 500-літніх дубів-патріархів – пам”ятка природи місцевого значення. Місце красиве, але намет розкласти там заборонено. Над водосховищем видніється невеликий Тригірський монастир. Засновнаний в 16 ст., він й тепер продовжує існувати як усамітнена обитель. Преображенська церква монастиря збудована в 1854-1873 роках –  простий  і симпатичний невеликий храм. За історію кілька раз монастир змінював конфесію, а у радянські часи тут була сільська школа. Як водиться в таких місцях – в монастирі є печери 14 ст і зберігається чудотворна ікона Тригірської божої матері з 18 ст. Монастир можна описати як затишний і безпафосний – якими й мають бути подібні обителі. Ну і обриси монастиря додають характерної естетитки пейзажам над Тетеревом

IMG_9948й

IMG_9946й IMG_9947й 
Тригірський монастир

Дениші,

Скелі над Тетеревом

У селі Дениші можна оглянути руїни палацу Терещенків. Цукрові магнати свого часу набудували чимало палаців на теренах Житомирщини, один з найкрасивіших з яких колись знаходився саме тут. Ходили легенди про багатство цього маєтку й вимощену золотом підлогу кімнат – до тепер збереглись тільки залишки стін, веж та оздоблення. Уява домальовує, як це все виглядало раніше – й виходить абсолютно неординарний асиметричний палац з трьома входами (центральний з яких ніби як навіть не з “лицьового” фасаду будівлі знаходиться), з однією вежею, з однією флігелеподібною прибудовою “на витягнутому коридорі” від палацу. Впадає до ока високий рівень мистецького виконання ліпнини на фасадах. Навколо, мабуть, колись парк був. Розграбували палац ще під час революції й після того не відновлювали. І звісно що – тут до сих пір шукають скарби ;-)

Дениші, палац

IMG_9969йжIMG_9967йж

Дениші, палац
 
IMG_9962йIMG_9952й
Палац Терещенків у Денишах

Знайти палац не складно – перейти міст в центрі села й відразу за ним на ліво декілька хвилин ходу, самі руїни можна роздивитись з дороги Житомир-Чуднів за деревами, а від скель це трохи більше півгодинки неспішної прогулянки.

Доїхати до Денишів можна із Житомира усім тим, на чому пише “Чуднів”. Найзручніше – маршрутками від залізничного вокзалу (через автовокзал й центр міста). Маршрутки йдуть через село чи до самого санаторію.

Якщо маршрутка через село (№177 від зал.вокзалу), то виходити потрібно “біля повороту на санаторій” якщо вам на скелі (далі кілометри півтори асфальтовою дорогою) й “біля мосту” в центрі села, якщо вам до палацу. Відправлення маршрутки приблизно щопівгодини від зал.вокзалу (коштувало 6 грн. до Денишів в березні 2014).

Маршрутка №109 раз в годину відправляється з зал.вокзалу до санаторію, завозячи бажаючих під самі скелі та монастир. Розклад каже (2014), що відправлення в .35 хв. щогодини з зал вокзалу й в .15 хв щогодини з санаторію – проте залізного дотримання графіку за маршрутками не помічено. Коштує 7,50 проїзд+2,50 за рюкзак (березень 2014). Перша з Житомира - 5.35, остання з санаторію - 19.15 (знову ж таки - за розкладом ;-)) 

До Житомира з Києва ходять маршрутки від м. Житомирська (40 грн.) чи двічі на день електрички з пересадкою у Фастові. В березні 2014 виходила схема: Київ-Фастів 10:06-11:40, Фастів-Житомир 12:24-14:41 туди й Житомир-Фастів 16:29-18:46;  Фастів-Київ Волинський 18:58 - 20:22. в зворотньому напрямку. Коштувала ця радість 12 грн. (студентам – вдвічі  дешевше, відповідно). Розклади й факт наявності електричок часто змінюються, слідкуйте.

Інфраструктури особливої в селі не помічено, тому про все необхідне краще турбуватись хоча б в Житомирі.

Резюме. Відвідати: скелі, каньйон Тетерева, Тригірський Монастир, руїни палацу Терещенків, ліси, водосовище. Добирання: маршрутками з Житомира. Проживання: намети на берегах Тетерева, санаторій. Харчування6 з собою

Гарної подорожі!