Буки: вражаючий каньйон

Ще не так давно мені здавалось, що скелі та каньйони в Україні є явищем досить екзотичним, але - чим більше я знаю про Україну, тим менше я про неї знаю. Як виявилось, окрім відомого каньйону у Кам’янці-Подільському та популярних скель у Денишах, є ще вражаючий Актівський каньйон, скелясті береги Бугу в селі Печера, кам’янисті береги Росі у Корсуні чи Стеблеві і, звичайно, вражаючий каньйон у Буках, Черкаської області.

Серед подібних місць, каньйон річки Гірський Тікич у селищі Буки, безсумнівно, є одним з найефектніших та найбільш схожих на “класичний” каньйон – вузьку “щілину” у якомусь скельному масиві. Як пам’ятка природи він дійсно справляє враження – 20-30 метрові кам’яні стіни тягнуться на кілометри, затискаючи поміж собою водне плесо. З точки зору геології, скелі каньйону, це виходи на поверхню порід українського кристалічного щита – гранітів протерозойського періоду. Вік цих каменюк дуже поважний – понад 2 мільярди років. Тому, мабуть, вони такі гладенькі та обтесані водою куди більш молодших річок.  

Прогулянка каньйоном приносить  неабияке естетичне задоволення, й чим далі, тим ефектніші пейзажі радують око – стіни каньйону стають все вищими та монументальнішими, повністю затискаючи річку між собою. Ерозія за мільйони років створила з каміння різноманітні дивакуваті форми. Виступ однієї зі скель, наприклад, надзвичайно схожий на воронячий клюв в іншому ж місці деякі “талановиті” історики навіть схильні бачити руїни українського “Стоун-Хенжу”. Каньйон – це красиво, якщо коротко. 

 

Каньйон річки Гірський Тікич у Буках.

Починається каньйон невисоким, проте симпатичним водоспадом “Вир”, у водах якого так приємно приймати “джакузі”. За ним береги утворюють розлогий та улюблений відпочиваючими кам”яний пляж; поруч знаходяться Руїни старого млина, які, нмсд, вдало доповнюють краєвид. Зараз, здається, з нього зібрались зробити щось цивільне/розважальне, тому взялись за реконструкцію.

Річка нижче водоспаду та руїни млина на березі

 

“Джакузі” у водоспаді “Вир”

Каньйон Гірського Тікича приваблює не тільки звичайних відпочиваючих. Буки – традиційне місце більш екстремального відпочинку, популярне серед скелелазів, альпіністів та туристів. Мушу визнати - скелі реально викликають активне бажання «згадати» про скелелазіння. А бажаючих полазити тут, здається, завжди вистачає, як і маршрутів різноманітної складності.

Також, на каменюках біля річки, помічено багато рибалок з вудочками – ну не дарма ж вони тут стоять, мабуть. Береги каньйону, до речі, чудово пристосовані для розміщення наметів. Загалом, місце дуже зручне як для активного так і для пасивного відпочинку.

 

 

Через каньйон натягнута червона стропа “слеклайну”

Валяємось на скелях, а внизу рибалки чатують на свою здобич

Недоліком ще недавно маловідомого каньйону в Буках можна вважати… його популярність. У теплий сезон гурти відпочиваючих та туристів на екскурсійних автобусах суттєво “пошкоджують” краєвиди та атмосферність місця. Літніми вікендами на берегах річки розташовуються  десятки наметів та автомобілів, з усіма «похідними наслідками» - наприклад, з голосним «шансоном» та купами сміття. Хоча сильно засміченим каньйон ніби і не здається..

Пляж на березі Гірського Тікича в “розпал сезону”.

Але чим далі заглиблюєшся вздовж каньйону, тим менше людей зустрічаєш, а тягнеться він то не на один кіломер й дорога не усюди до берега виходить ;-)

Доїхати напряму з Києва до Бук досить складно, але можливо – впродовж дня йде декілька автобусів Київ-Тальне та Київ-Маньківка з центрального автовокзалу (дивіться http://bus.com.ua). Якщо прямий рейс пропустили – потрібно їхати до Жашкова, де виловлювати щось для пересадки. Про зворотній шлях найкращим варіантом є розпитати водія автобуса, який вас туди привезе – інші ж розклади мають здатність застарівати. 

Місця для наметів вистачає, проте в теплий сезон, швидше за все, доведеться миритись з іншими відпочиваючими поруч. Є інформація, що у селищі здаються кімнати та будиночки.

-->

Гарної вам подорожі!