Ольвія - захопливі руїни великого античного міста

Ольвія - місце відоме з підручників історії як велике античне місто, засноване, без малого, 2500+ років тому й проіснувавше майже тисячу років, долучаючи наші терени до найрозвинутіших цивілізацій свого часу. Останні півтори тисячі років тут руїни, поступово розібрані, занесені землею й знову розкопані - шукачами скарбів та археологами. Цікаво було розібратись, що являє собою Ольвія для туриста зараз - відгуки читав суперечливі, від захоплення до розчарування. У мене враженння від подорожі чудові залишились - багато античних руїн, багато експонатів в музеях, багато цікавих об"єктів, багато чудових краєвидів. Що ще потрібно для цікавої пізнавальної поїздки?
Ольвія

Як дістатись до Ольвії.

Руїни Ольвії знаходяться поруч із селом Парутине Миколаївської області. Просто повірте - місто там є, хоча жодних вказівників ні в селі ні по дорозі ми нк помітили. Ми дістались до Ольвії з Очакова, перед тим відвідавши чудовий Кінбурнський півострів, урізноманітнивши таким чином подорож, щоб вона ще й пізнавальну складову мала. Парутине знаходиться кілометрах в 30 з Миколаєва. Дістатись на диво не складно - кілька раз на день ходять автобуси з Очакова й чи не щогодини - з Миколаєва.

Вийшли з автобуса біля недіючої будівлі автостанції й пішли селом, покладаючись на мітки з мапи. Центр Парутине досить помпезний й закинутий водночас - по ходу з таких представницьких сіл, в яких розбудовували інфраструктуру при совку, натякаючи що при комунізмі усюди такі села будуть. Як Лісоводи біля Городка. Є великі будівлі універмагу, палацу культури, ще чогось. Затребуваним з того всього виглядав тільки дитячий садок .

Вказівників нема, йдемо по навігатору. Загалом - півгодини пішої прогулянки з рюкзакаму від автостанції. Напрямок - "до лиману", пройти центр села (вулиця з отими великими будинками) й повернути праворуч. Знак на перехресті вулиць Ольвійської й Геродота додав впевненості (нетипова така декомунізація). Так й вийшли до прохідної, де привітались з охороною, й, так як все вже зачинялось, пішли шукати ночівлю - спустились найближчою вулицею до берега річки й знайшли на тих горбах досить приємне місце стоянки. Навіть з джерелами (які, правда, наступного дня помітили), й черепками з кераміки поміж камінцями на березі. Якісь розкопки вже проглядались від намету. 

Навдивовижу живі схили тут - багато різних птахів, включно з великими пеліканами й чайками з зловіщим голосом.  Зранку умудрились не проспати світано. Місце під античним містом давалось взнаки - постійно згадувались різні античні боги й шматочки з Енеїди. Зранку якимось яром вийшли прямр до прохідної, причому з внутрішньої сторони - чим дещо здивували охорону.

ОльвіяОльвіяОльвіяКінБурн359
Табір біля руїн Ольвії: вечір, ранок й "античність".

Що цікавого у Ольвії?

Якщо коротко - багато цікавого - пейзажного, історичного й пізнавального. Територія Ольвії нині це велика кількість найрізноманітніших розкопів на горбі над лиманом й на березі лиману (жилі приміщенні, укріплення, храми, громадські споруди, вулиці з покриттям),  декілька підземних склепів, два музеї з цікавезними артефактами часів античності, декілька експозиції на вулиці (саркофаги, вівтарі, залишки будівель й некрополів), а також сучасні скульптури й чудові види на лиман та околиці.

Вхідний квиток - 25 грн (2017). Музеї працюють до 17.00, по розкопам до пізна гуляють. Каса якось нелогічно розташована в глибині території - видно, що не дуже об"єкт для туристів пристосований. Додаткової плати ніде не брали. Неподалік входу є кіоск з сувенірами (кльові чашечки), мапи міста (якими не вдалось скористатись, бо охоронниця сама детально розписала куди йти й що дивитись), інша невибаглива інфраструктура. Біля каси є фонтанчик з водою, взагалі без пляшки ходити складно - територія велика, сонце південне.

Ольвія
Вхідна брама Ольвії

Прогулянки Ольвією

В Ольвії потрібно гуляти, насолоджуватись пейзажами й фантазувати. Місто величезне по площі й розташоване на кількох рівнях - на високому горбі на березі лиману і на прибережнвй терасі під горбом. Види з горба мальовничі трохи більш ніж дуже, а саме місто - переважно розкопані фундаменти будівель. Ходиш такий між каменюками й фантазуєш. Коли нафантазуєш великі білі багатокімнатні будинки з терасами на обернутих до лиману схилах, храми з колонами, громадські приміщення, мощені вулиці й каналізацію, причали й господарські будинки, оборонні стіни навколо - ось тоді місто стає справді величними й потужним. Обриси усього вищеперечисленого знайти в Ольвії можна. Навіть більше - є ще збережені склепи відомих громадян, вівтарі на площах, обладнане джерело віком в якихось 2600 років й контури невеликої круглої споруди - землянки, в якій жили перші поселенці. Є залишки більш сучасних житлових будинків  - наприклад, на головній фотці посту будинок з кількома добре помітними кімнатами й внутрішнім двориком. Можна погуляти двориком, походити. Додаткову потребу в фантазії провокує вкрай невелика кількість інформації для туристів навколо самих розкопів.
Ольвія
Розкопи Ольвії - десь так виглядає чи не все місто.

На наступному фото - тротуар, якому понад дві тисячі років, привіт нашим дорожнім службам :-). Поруч залишки невеликої круглої будівлі - землянки перших жителів Ольвії. Це згодом вони храмів, фортець й багатокімнатних будинків (як на попередньому фото) набудують, а тоді - 2660 років тому, будували невеликі зовсім житла. Що штовхнуло тих древніх волоцюг ломанутися з сонячної й добре знайомої батьківщини на далеку Північ? Торгівля й вигода багато кого кудись несуть - але тут не торгівля рухала, це була саме колонізація, переселення великих груп людей й заснування поселень та держав. Пишуть, що розвиток структури поліса призвів до появи в Греції великої кількості беземельників й бідноти. Для повноцінного громадянства треба було мати землю, яку вже розподілили й вільної не з'являлось (спадкувати й розділяти спадок було складно), багато що підім'яли під себе олігархи - отже, багато у кого не залишалось вибору, як шукати долі деінде і волоцюгами вони були не тільки "образно". Можливо, історики мене виправлять щодо трактувань цієї історії:) А від себе додам, що міграція це "природній" регулятор кількості населення, щоб вона відбулась потрібне перенаселення (бажано молодими людьми), яке з'являється внаслідок зниження смертності - причиною якого, як правило, був розвиток, покращення добробуту, умов життя, продуктивності й праці й т.д. Греки досягли певного рівня розвитку цивілізації, яку й понесли за тридев'ять земель, на край тодішнього світу - тобто, до нас :-) Й допомагали їм у цьому їхні, давньогрецькі боги - "притулки" яких ми якраз йдемо роздивлятись.

ОльвіяОльвіяОльвія
Тротуар, землянка перших жителів Ольвії й сходи в релігійному центрі 

Десь тут 'Зевес кружав сивуху І оселедцем заїдав; Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав" - згадується, коли доходимо до релігійного центра Ольвії - площі з кількома храмами, один з яких присвячений якраз Зевсу. 

Так, думаю "кружляв сивуху" Зевс саме тут, у храмі, а не на Олімпі, як можна було б подумати. Тому що живуть боги переважно там, де в них вірять й стільки часу - скільки в них вірять. Усі боги:-) Тут вірили у Зевса й інших давньогрецьких богів. Поруч із храмом Зевса стояв храм Апполона, а перед ним - вівтар, де приносили в жертву тварин на честь важливих подій. В Ольвії є ціла колекція таких вівтарів, насправді. Слідів християнства чи інших релігій не помічено - не встигли, Ольвія зійшла з історичної арени перед тим, як величезна Римська імперія стала християнською. Наскільки я розумію, до сих пір точно не відомо, чому імператор Констянтин вибрав саме християнство для країни - було ж безліч інших подібних варіантів. Як кажуть "історія не терпить слова якби", але цікаво пофантазувати що було б, вибери імператор, наприклад, вже існуючий тоді буддизм. Чому ні? Усі наслідки важко передбачити але, думаю, я б це не писав, а ви б не читали - занадто в інше русло пішла б історія.

ОльвіяОльвія
Руїни теменосу - релігійного центру Ольвії


"На Алаха сподівайся, але верблюда при"язуй" - прислів"я з іншого місця й епохи. Ольвія не тільки на богів сподівалась, а була обнесена серйозними стінами з брамами й періодично це все застосовувалось. Найепічніша битва Ольвії - облога міста Зопіріоном, одним з полководців самого Олександра Македонського. Ольвія вистояла, правда далось їй це важко - довелось навіть негромадянам права видати й борги пробачити, аби у них сенс захищати місто з'явився. Чому сюди македонці приперлись, я так й не зрозумів - напевне просто хотіли захопити весь світ, завоювати "все що рухається" на планеті. А вийшло, що поки Олександр завоювує величезні імперії, скромна Ольвія на краю відомого світу успішно від його вояк відбивається. Подальші війни - як американські гірки, завоюють, то відбудують. Скіфи, римляни, гети, готи, гуни - усі приклались як завойовники чи захисники. Доконали місто все ж не одноразово, а поступовим руйнуванням економічної бази. Зміни клімату теж своє слово сказали. А від таких аргументів стіни вже не особливо захистять, навіть якщо іх римляни збудували.

В музеї можна побачити картини з реконструкціями укріплень Ольвії, виглядає солідно

Ольвія
Залиши оборонної стіни Ольвії.

На березі Лиману поруч із Ольвією колись був великий порт, більша частина якого зараз під водою. На березі також є декілька розкопів жилих, господарських й оборонних споруд. Своєрідний "Поділ", тобто, Нижнє місто. Порт був життєво важливою частиною міста - через нього підтримували зв'язки з усім Середземномор'ям, забезпечуючи багато кого в регіоні зерном. Особливо тісно з Афінами співпрацювали - тим навіть без мита зерно постачали. Зерно тут щось типу стовпа економіки було, ще "ганяли" солону рибу, іншу с/г-продукцію, рабів. Завозили кераміку, вино, прикраси. Також займались ремеслами, торгували з сусідами й між собою (Ольвія це ще й широка "хора" - округа з багатьма поселеннями, де більшість їстивного й росло), для чого випускали свою монету в формі дельфінчика. Розквіт змінився упадком - криза в економіці й суспільстві "підкралась непомітно з посмішкою хижою". Багато полісів через це пройшли, насправді - забагато рабів, забагато невдалих законів, забагато бідноти, забагато впливових людей без офіційних прав, що разом переростало в зубожіння, напругу й війни. Ольвія, здається, відчутно пізніше за інших греків в кризу вляпалась - років так на сто, зате отримала ще й нащестя ворогів й "недружні" зміни клімату в регіоні. Але, "не пройшло й ста років", як життя налагодилось, вже під протекторатом Римської імперії. Римляни тут ще й форт збудували, руїни можна відшукати на городищі.

Ольвія
Вид на верхнє й нижнє місто Ольвії

За часів Риму Ольвія пережила новий підйом, але й йому на зміну прийшли не дуже веселі часи - різного роду вороги (гети, готи, сармати й хто там ще) раз за разом руйнували сільськогосподарську округу, насідали на саме місто. Чим далі - тим складніше було виживати, розміри й значення Ольвії поступово знижувалось, аж поки не знизилось до нуля. На піку розвитку Ольвія мала населення в 21 тисячу жителів (якщо вірити "відкритим джерелам"), що куди менше за найрозвинутіші міста того часу (Афіни й Рим "в зеніті" до півмільйона доходили), але на наших теренах це був ще той "осередок урбанізації", переважаючий Тіру й Херсонес, та поступаючись Пантікапею. Розміри й потужність міста добре відчуваєш під час прогулянки - йдеш собі такий, йдеш, а розкопи все не закінчуються...


Ольвія
Ольвія
Різні античні руїни Ольвії. 

Що відбулось з Ольвією після загасання міста. Населення, швидше за все, просто розійшлося по навколишніх, добре знайомих, готських(?) племенах. Ремісникам так було вигідніше, а землеробам й торговцям тут вже давно не було що робити - перших "збентежило" похолодання клімату, других переконала відсутність перших й загальне зміщення торгових шлях в інші краї. Можна уявити, як покинуті білі античні будівлі століттями височіли над берегами Південного Бугу, додаючи роздумів не дуже освіченим навколишнім жителям на предмет - а що це, взагалі, було? Пишуть, що розібрали будівлі турки для будівництва фортеці Очаків. Отже, майже тисячу років простояло - козаки повз ходили на човнах, вікінги..:-) За наступні століття руїни так занесло землею, що місто перетворилось на великий горб, нічим ззовні не примітний. Загублене місто О. Деякі будівлі загубились так, що й до сих пір знайти не можуть. Театр, наприклад. А він ж десь є - яке ж серйозне античне місто без театру?

Окрім руїн на території є ефектні підземні склепи з ластівками й два музею з великою кількісю різного-античного. В склепах приємна прохолода, цікава кладка й збереглись вони в силу свого розташування, куди краще, ніж наземні споруди.

Ольвія

ОльвіяОльвія
Склеп - як курган й як підземне приміщення, і дивна сучасна скульптура неподалік

Ольвія музейОльвія музейОльвія музейОльвія музейОльвія музейОльвія
Експозиція музеїв в Ольвії

Ольвія
Ольвія
Ще трохи навколишніх краєвидів


Ольвія залишила по собі чудове враження - масшатабами й нетиповістю. Одна з найяскравіших пам"яток півдня України, як на мене - потенціал якої дуже недооцінений. Людей відпочиває в регіоні багато - а пам"ятки не такі вже й наповнені туристами, швидше навпаки.

Чим ще можна зайнятись, якщо відпочиваєш на Півдні України: відвідати пустелю Олешківські піски,заповідник Асканію Нову, або ж погуляти по Херсону у Херсонській області;  відвідати заповідник Бирючий острів або ж вражаючу Кам”яну Могилу поруч із Мелітополем у Запорізькій області; відвідати найбільшу фортецю України й руїни Тіри в древньому Білгород-Дністровськомунеймовірно цікаве Вилкове, та й Одеса завжди “имеет вам сказать несколько слов”, в Одеській області. От і руїни Ольвії цей перелік чудово доповнюють.

Отримавши свою порцію естетичного й пізнавального, рушаємо далі. Сьогодні ввечері повертаємось в Київ з Миколаєва, й ще хочемо оглянути це місто, чи, хоча б, посидіти у затишній кав"ярні.

Резюме: одна з найцікавішихх пам"яток Півдня України. Оглянути: руїни античного міста. Транспорт - автобуси з Миколаєва й Очакова. Харчування - як у селі, в магазині біля автостанції є пристойна кава. Проживання - якісь садиби в Ольвії вже є, намет є де поставити, але краще, нмсд, приїжджати на екскурсію на декілька годин.

Гарної подорожі!