середа, 18 липня 2018 р.

Охрид - круте озеро й найкрасивіше місто Македонії

Мабуть, найвідоміше місце Македонії - Охридське озеро й місто Охрид, яке можна вважати туристичною столицею країни. Озеро просторе, глибоке, з чистою прохолодною водою й гористими берегами, мені трохи схоже на Байкал. Місто ж - древнє, симпатичне й  туристичне. Дістались сюди стопом зі Скоп'є - пересікаючи гори й гучно слухаючи український рок в авто водія, а жили по несподіваному каучу в приміському селі, майже на цвинтарі зате з чудовим пейзажем. 
Охрід


Автостопом до Охрідського озера

Ох вже цей чудовий македонський автостоп - увеесь шлях підбирали майже відразу. Водії завжди дружні та усміхнені, іноді швидкі й ніколи англомовні. Шлях в 170 км від Скоп'є до Охрида здолали за три години й найскладнішим було вибратись на виїзд зі столиці - знайти автобус, зрозуміти де вийти, знову не змогти заплатити. Цього разу насправді схитрували - квиткову касу вже знайшли, але не змогли віддати ту суму за одноразовий проїзд, вирівшивши поспілкуватись з контролером, якщо що. Контролер не прийшов.

Знову на виїзді зі Скоп'є - як і учора, знову пахне м'ясо, сигналять авто й місцеві вдосконалюють свій інгліш, практикуючи оті три фрази, які знають мабуть уже всі на планеті.

Підняли руку - зупинили далекобійника до Тетово. Албанець, з мов знає іспанську трохи, тому спілкуємось посмішками й тими трьома фразами які ми  вж езнаємо з македонської:-) Відразу додав у фейсбуці. От для чого йому це? Тепер його посмішка, чорні окуляри на тлі вантажівки й якогось нового пейзажу періодично з'являються в моїй френд-стрічці. І щось у цьому є.
IMG_20170815_133331Автостоп в Охрід
 Йдемо до виїзду з міста й першим же рухом спиняємо вантажівку


Стоїмо на розвилці з автобану до Тетово. Гори тут вже зовсім близько. Про це місто чув з новин під час війни в Македонії в 2001 році. Тоді загони албанських бойовиків атакували урядові війська, отримали відкоша (хоч і непростого), згодом з допомогою НАТО конфлікт загасили. Україна теж брала участь в тій війні, на боці Македонії - у нас закупили велику кількість зброї, зокрема й бойові вертольоти, які багато чого повирішували (й пілотів ми теж підготували, так). Причини тієї війни без окремого дослідження теми розписувати не берусь, але очевидні передумови: бідність й нестабільність цілого регіону, різні народи (в т.ч. мова, релігія) на невеликій території з історичними суперечностями та комплексами, цілком ймовірно позбавлення в правах тих чи інших груп та й взагалі несправедливість, поруч Косово з нещодавньою війною (в таких місцях завжди вистачає народу зі зброєю, досвідом та сумнівними моральними цінностями), та й взагалі клубок геополітичних інтересів крутився зовсім поруч тоді - як зараз в Сирії. А розпалювати війни в таких непростих умовах - не дуже складно, це ми вже на собі знаємо, теж з сусідом не пощастило.

В Македонії вже досить давно спокійно, про міжетнічні конфлікти не чутно (що не означає відсутності) - більше сперечаються про назву країни зараз. Тетово - центр албанської громади, має 85 тис жителів (70%  - алюанці ) й два університети.  Ми з містом познайомились шляхом споглядання вказівника в його напрямку. Декілька хвилин постояли на з'їзді, де нас швидко підібрав албанець до Струги, це вже поруч з Охрідом.

Автостоп в Охрід
Стопимо біля міста Тетово

Водій знову в темних окулярах й дружній З мов - посмішки й музика. Попросив включити йому якусь нашу музику, а на перевалі напоїв кавою з випічкою. Так, дорога вела на перевал, що майже автоматично означає красивезні види, підйом й спуск, гори й долини навколо, серпантини й панорами... 

А фото нема, якраз крутив з телефону водію Братів Гадюкіних й О.Е. Цікаво це, "нетрі" Балкан - така собі віддалени й "інакша" Європа,  гори з виду як Карпати - зелені й пологі, спека, дорога на перевал, стареньке авто з усміхненим албанцем в темних окулярах, й з вікна бадьоро лунає:
Камон, Вася, старайся не трусити попіл.
Добий, бродяга, п’ятку і поїдем
В файне місто Тернопіль.

Так і доїхали. Майже до Охрида. Нас ще на АЗС висадив, щоб зручніше було стопити.
Автостоп в Охрід
Дорога до Охріду лежить через невисокі й зелені гори

І знову не вдалось постояти вдосталь біля дороги, вигадуючи способи привертання уваги водіїв - нас відразу підхопив наступний водій, вже в саме місто. Нічого, свого безрезультатного стирчання ще доберемо - в Белграді та Будапешті :-)

Останній водій вже македонець, трохи оперував загальнослав'янською лексикою й тому зміг на кількох кілометрах розпитати про роботу, релігію, відносини й запропонувати житло за 5 євро за кімнату, якщо шо. Далі ми гуляли по місту й подібні пропозиції підходитимуть до нас десятки разів.

Отже, Охрід - найкрасивіше й найтуристичніше місто Македонії.

Туристична столиця Македонії 

І не лиш туристична, й не лиш Македонії. Охрид - одна із історичних столиць Болгарії. Так, у цієї країни багато колишніх столиць, близько десятка. Охрид й по сьогодні серйозний релігійний та адміністративний центр, але вже - місцевого масштабу.
Автостоп в ОхрідАвтостоп в ОхрідIMG_20170815_172518IMG_20170815_172758
Перше враження в Охріді - обладнані для туристів вулиці центру міста


В старому місті Охрид чого тільки нема - є велика площа історичної забудови й колоритні вулички, які в поєднанні з скельним рельєфом й всюдисущими панорамами, зовсім вже чудове враження створюють; є відбудований античний театр (вже не перший в нашій подорожі); є середньовічна фортеця понад містом - дійсно, яке старе місто без фортеці? Є старовинні храми й є чудові оглядові майданчики, які дають можливість насолодитись цими храмами й іншими будівлями на тлі гір та просторів озера. Місто де приємно заблукати й виблукати, вивчаючи колоритні старі закутки. Все це добряче заповнене туристичними кафешками та магазинами. Найкрасивіший магнітик з подорожі я купив саме тут.
ОхрідОхрідIMG_20170815_180214
Будиночки старого Охріда

IMG_20170815_180259IMG_20170815_180131

Багато де на вулицях є торгівля сувенірами

Місто на цій території з'явилось в часи античності. Перша македонська колонія називалась Ліхнід, її з часом зруйнував землетрус та захопили римляни.  І була б це звичайна колонія, де з моментів для історії лиш війни та землетруси відбувються, але один цікавий факт змусив задуматись. Заснування Охриду (тоді Ліхніда) припусують такому собі Кадму - персонажу античної міфології. Відомий Кадм не лиш через кадмій - а й через те, що приніс у Грецію фінікійську абетку, тобто - подарував алфавіт, письмо й писемність. Можливо Кадм і міфічний, але пройде які дві тисячі років (наскільки точно можна міфічного персонажа в часі визначити) - й в цьому місті Охрід ту саму грецьку абетку переклепають під потреби слов'ян й винайдуть кирилицю, оцю от, нашу. Така собі точка передачі алфавіту виходить. 

Кирило та Мефодій будуть греками, які в 9 ст. працювали в Охриді, а слов'яни будуть ще досить спільною в плані мови групою, яка на той момент вже окупує регіон аж по самий Пелоппонес й з ними доведеться рахуватись, дружити, ворогувати, постачати товари, релігію та алфавіт.

Слов'яни в греків непогано навчились державному будівництву, й в тому ж 9-му століті місто вже значить в Болгарському царстві, а в наступному часі - його столицею. З супутнім зростанням забудови, потужності укріплень та концентрації церков та просвітнитників.

І дороги тоді були, може й не гірше нинішнього. Ще за римлян  тут проходила Ігнатієва дорога - від Візантія (Стамбула) до Дурреса й далі в Італію - стратегічна в військовуму й економічному плані штука, що добряче тягнула розвиток регіону, як нині транспортні коридори різні.  Дорогою користувались візантійці, хрестоносці, турки, й зараз автошляки частково її повторюють.

А матеріально від античного світу в Охріді є вже згаданий амфітеатр, на якому при нас дітвора ганяла в темряві футбол. Решта античності мабуть вже археологам дістанеться, а не туристам. Так само поночі оглядали фортецю Самуїла, яка височіє над містом й усі пейзажі доповнює.
IMG_20170816_204030IMG_20170816_205004
IMG_20170816_204825photo5235637611853359320
Нічна прогулянка: Фортеця Самуїла, амфетеатр, вулиці Охріда

От чого ще в Охріді вистачає, так це древніх церков. Церкву Святої Софії важко оминути, влаштувалась прямо в найлюднішому місці центру й прогулянкові шляхи містом часто ведуть попри неї. Збудована ще у 9-10 ст., в османський час попрацювала мечеттю, після чого знову взялась за свою пряму функцію, а також - радувати туристів красивими архаїчними формами й певною помпезністю.  Красива церква, але основний храм Охрида для туриста явно церква святого Івана Богослова на скелі понад озером, дуже пейзажне місце.
Охрід
ОхрідОхрідОхрід
Охрід
В Охриді багато старих церков. Церква Святої  Софії - найпомітніша з них

Охрідське озеро
Церква Івана Богослова над Охридським озером - одна з візитівок країни, безумовно

Релаксотворне Охридське озеро

Звідки в цій балканській глибинці взявся туризм? Старе місто, фортеця, античність, будичночки, храми теж мають місце бути, але в регіонах з давньою історією щось подібне  насправді ж багато де є. Але далеко не всюди увесь центр адаптований під туристів, завалений торгівлею й заповнений людьми з різних країн, багато з яких - явно пострадянські. Відповідь проста, досить глибока, мирно плюскається біля ніг й називається Охрідське озеро, яке перетворює історичне місце в повцінний курорт та центр туризму. Щоб стати дійсно популярним нині, треба було щоб предки в древності будували свої корисності (які з часом стануть красотами) на березі якоїсь симпатичної на вигляд та приємної на дотик водойми. Так предкам можна й передати. Уявіть Чернівці чи Львів десь на березі синього моря й з високогір'ям неподалік? Місто мрії вийде, принаймні - ззовні. 

Охрідське озеро мені схоже на Байкал, не по виду чи масштабу, а якось - по суті. Озеро досить велике - 300 кв км, дуже глибоке - до 288 м., старезне - 5 млн років, з гористими берегами, чистою водою й смачною рибою. В Байкалі головною рибою водойми є омуль, а тут - форель, яку місцеві називають пастринкою. Кажуть, дуже смачна. В Македонії її вилов заборонений, а от в Албанії скуштувати можна. Хлопчина в якого ми зупинялись - Міхай - розповідав що ніколи її не кштував через цю заборону, хоча й живе на березі.

В озері досить кайфово купатись - чистюща вода, досить прохолодна (що кайф в спеку й стрьому в усе інше). Пляжі - це невеликі виходи берега або ж набережна. В місті пляжі досить сильно залюднені, але як не лінь прогулятись декілька кілометрів, то можна й самотністю понасолоджуватись. Це нам розповідав Юрій, зустрітий випадково львів'янин, відкритий і приємний чувак. Обмінялись експіріенсами й контактами, та розбіглись - далі ми якось "паралельно" носитимемось Албанією.

Охрідське озеро також, чудовий оглядовий майданчик - види з води на місто особливо вражаючі. Дядьки з човнами наполегливо пропонуватимуть екскурсії, від яких ми відмовимось, але намотаємо солідний кілометраж берегом й порозглядаємо старе місто з різних ракурсів. З відстані воно якесь зовсім казкове.
Охрід
ОхрідIMG_20170815_174521
На березі озера на набережній в Охриді

Охрідське озероОхрідське озеро
Охрідське озероphoto5235637611853359319
Охрідське озеро
 Чудове пейзажне місце - церква на скелі над Озером, одне з найкрасивіших місць на Балканах

Другого дня в Охриді влаштували собі повноцінний пляжний відпочинок - накупили овочів та пива й подались шукати де б це притулитись на березі озера. Завдання насправді не саме просте, бо береги скелясті й потрібно вишуковувати пляжики. Пляжі невеликі є в самому місті - але там людей досить багато, тому вирішили йти куди подалі. Багато хто купається просто з набережної. Там же можна й знайти човна для прогулянок. А ми пішли вздовж тієї набережної, намотали кілька кілометрів, помилувались видами здалека, дойшли до закінчення й пішли ще далі, з часом вийшовши на невеликий пляж. Схожий на наші річкові-озерні пляжі (трава, хащі, стежки). але зваодить в дуже чисту, прозору та прохолодну воду, заглибленням в яку ми до кінця дня і займались, після чого повернулись пішки до хоста, намотавши за день солідний кілометраж.
Охрідське озероОхрідське озероОхрідське озероОхрідське озероIMG_20170816_165730

Уздовж берега Охридського озера розкидані невеликі пляжі

Каучсерфінг в Охриді

Те що ми знайшли вписку в цьому місті, насправді, велика вдача, на яку ми вже не дуже розраховували й швидше сподівались намет на березі поставити. Але за день до того несподівано прийшла позитивна відповідь.. 

Живемо в селі поруч з Охридом, на схилі гори з видом на місто, озеро й ще багато чого цікавого.  Будинок - справжній традиційний місцевий, старий, колоритний, сповнений цікавих артефактів і розрахований на велику сім'ю. Білі стіни, невеликі вікна, маленькі кімнатки й коридори, обплетений виноградом.... якось дуже схоже на стереотипні уявлення як має виглядати будинок в тцьому регіоні. За параном - цвинтар з церквою, який своєрідно доповнює панораму Охріда. Балкани все ж, має бути трохи фантасмагоричності. З живих істот - приходили черепахи, а біля дверей висить дивна палка з петлею для відловлювання змій.

Міхай - наш хост - приємний хлопчина з чудовою англійською. Взагалі живе в Белграді, в Охріді відпочиває душею в старому будинку батьків. Жив та працював у США, тепер на рік в Ісландію на навчання планує. Оця немісцевість Міхая насправді й допомогла нам знайти вписку. Охрід це дуже невелике й дуже курортне місто, жителі якого зароболяють на туристах й взагалі не розуміють як до себе когось безкоштовно пускати, за що серед решти Македонії рахуються до неможливості жадібними й удостоєні анекдотів як виганяють родичів з хати щоб звільнити кімнату для оренди

Михай як справжній столичний житель в селі - засмагає на розкладушці на подвір'ї, мало цікавиться господарством й багато гуляє, завдяки чому ми його бачили аж один вечір, хоча прожили дві доби. Спроби нагодувати хлопчину успіхом теж не увінчались - дякував але не їв наші "пасти" з овочами. Його ж спроби напоїти нас пивом були цілком успішними. Ми вже звикли що кауч на Балканах супроводжується пивними посиділкам, таки близькі нам країни :-)

Ще Міхай зізнався, що не роздіяляє світогляд більшості сербів і хоче бути "громадянином світу". Сильно не допитувались про політичні погляди, але за загальною відкритістю простежується образа на США та оту всю велику геополітику, що й не дивно - бомбардування Сербії були не так вже й давно, люди пам'ятають. Деяка напруженість щодо албаніцв теж відчувається - каже що в Албанії вони норм, а от місцеві проблемні, кримінал поширений...

Але оце все дійсно хіба що "відчувається" , з куди більшим захопленням й цікавістю Міхай розповідає про відпочинок й тусовки, країни й моря, людей яких любить й змій, яких боїться. 
Розповів багато цікавого про регіон - про гарні міста Сігед в Угорщині та Нові Сад в Сербії, про  Еврейський квартал та крутезний Сімпла-керт бар в Будапешті й ще багато-багато чого...

Дійсно, кауч-серфінг чудовий спосіб пізнати країну з середини.

ОхрідIMG_20170816_115156ОхрідОхрідОхрідОхрід
Живемо по кауч-серфінгу в традиційному македонському будинку

Охрід
 Милуємось панорамою Охриду з висоти приміського села

Охрід
Засмагати з цим видом й цвинтарем на передньому плані - чому б і ні?


Охрід
Навколишні пейзажі це гори, сонце й виноградники

IMG_20170816_124236IMG_20170816_132215
Сади різноманітні й невеликі храми

ОхрідОхрідОхрід
Мініатюрні й часто старенькі авто, які чудові для крутих вузьких вулиць

Охрід
Баскетбол на Балканах спорт номер один - відомий факт!


І трохи про насущне: іжа в Охриді


Їжа смачна, порції великі, ціни доступні. Які всюди в Охриді. Нє, ну дорогущі ресторани в популярних місць - вони всюди є, але ми говоримо якраз про місцеву їжу, яку їдять навколишні люди й яка сконцентрована в невеликих кафешках багато де у місті. Їсти з місцевими - золоте правило для мандрівника, який хоче смаку, колориту та не переплачувати.

Відійшовши від центру міста, замовили кілька малозрозумілих слів в невиразній кафешці - то були назви м'ясних страв, до яких бонусом йшов чималий, не згаданий в меню  гарнір та напій, який ми замовили, але потім не знайшли в рахунку. Тут шанують м'ясо, люблять й вміють його готувати. Все інше - бонуси до основної страви й чим далі від нечисленних туристичних місць країни, тим щедріше вас годуватимуть (написав, пригадавши обід в туристичному районі Скоп'є, де гарнір до плескавіци поміщався на одній вилці).

В Македонії дешеві місцеві овочі й вино. Ціни в супермаркеті здались такими ж як у нас на більшість позицій. З цінами на перевезення та проживання познайомитись не вдалось - занадто добре працював автостоп та каучсерфінг.

IMG_20170816_184657
Македонкська їжа для мене виглядає якось так - смажене м'ясо, об'
ємний гарнір і міцна кава

Охрид справив незабутнє враження й міцно засів серед місць, які на Балканах вважаю найкрасивішими. Далі нас чекає ще більш екзотичне забурення - подорож автостопо в сусідню Албанію з метою дістатись моря.

Далі буде!


Інші звіти про подорож Балканами

Перехід через Дунай в Болгарію й несподівано красиве місто Русе


Атостопом по Болгарії: від Русе до Велико Тирново


Веселий автостоп з Болгарії в Македонію



Та великий огляд про подорож Балканами з купою корисних порад

Подорож Балканами: маршрут й корисна інформація.