Перехід через Дунай в Болгарію й несподівано красиве місто Русе

Автостоп у Македонії видався чудовим трохи більш, ніж повністю - завжди можна швидко дістатись куди потрібно, ще й поспілкуватись з цікавими водіями. Ну або просто попосміхатись й поспостерігати, якщо з мовами зовсім не складається..

Серед нових знайомих - не тільки люди:-)  З  Тесусом - песиком на фото, проїхали від Софії до Скоп'є. Компанію нам склав фотограф з Бельгії, який з ним катається Європою й фоткає на стільці в різних місцях.

Весела "передмова" до колоритної країни вийшла.

Цього дня покинули Болгарію (а з нею й Європейський Союз), та перемістились до куди більш своєрідної країни - Македонії. Стартували зранку в прохолодній захмареній Софії, по обіді фінішували за 250 км - в Скоп'є. З столиці Болгарії виїхали приміським поїздом до найближчого містечка Пернік, де все поруч й знайти місце стопу не складно. В Перніку швидко застопили авто до якогось з найближчих сіл, де спинили водія відразу до Скоп'є. Все відбулось динамічно й безперешкодно, включно з перетином кордону.  За день витратили цілих 2 євро на двох (квитки до старту автостопу), дістались куди треба, добре їли й спали.

Автостоп  з Болгарії в Македонію - швидкий та веселий.

В нашій подорожі Македонія виявилась якоюсь найбільш феєричною країною, з різних причин, й почалось це ще в Болгарії, коли сіли в бус до Тесуса - фотомоделі, який фотографується на стільці в найрізноманітніших місцях, вже багато де був й оце повільно повзе до себе в Бельгію через усі ці Балкани. Тезус був вівчаркою, тому переважно спілкувались з його водієм, другом та фотографом - Фабрісом, який і вигадав проект з фотканням песика в різних умовах.

Тезус фотографується на просторах Македонії

Фабріс цікавий чолов'яга - любить подорожі, фото й собак. Людей теж любить - пізнавати, спілкуватись, розповідати, мабуть тому весь час був усміхнений, говірливий та намагався чимось пригостити. В дорозі слухає реп - бо музика зі змістом, а те що тематика про життя вулиць, так це нормально, він теж з вулиць вийшов. Відслужив свого часу в Африці, був в Руанді в складі бельгійського контингенту якраз під час того відомого геноциду. Каже, іноді його називають расистом, але він всіх любить - не любить лиш коли приїжджі свої погляди ставлять над законом й буде захищати країну від мігрантів, якщо знадобиться. Політкоректність не підтримує, зате любить собак - у нього їх шість, двоє досить злих. Й любить пізнавати інші культури - особливо на кухні :-) Вафлі з Бельгії - так, пригостив) і кавою) і посмішками)

Цікавий факт - бельгійці в мандрах часто зустрічаються й завжди згадують про картоплю-фрі, яка насправді родом з Бельгії й що є незаслужено забутим фактом. Фабріс теж згадав, так. Дійсно, от що згадується при думці про Бельгію? - мені, насамперед, міста відомі - Антверпен й Брюгге, Льєж та Шарлеруа, Гент та Генк, Брюссель з Манекен-пісом, Євросоюзом та НАТО; ще Фландрія з торговцями й художниками; пиво та шоколад, вафлі теж; двомовність й трирегіонність; віднедавна дуже крута футбольна збірна... та багато чого. Картоплі серед цього не згадується, ну принаймні, поки не зустрінеш бельгійця.

З веселим бельгійцем Фабрісом дістались до Скоп'є

А що згадується про Македонію? Про оцю, "колишню" а не про оту, давньогрецьку? - географічні дані якісь, назва столиці, куці шматки з історії (та й то якоїсь "немісцевої" типу Охрід як древня столиця Болгарії), "терки" з греками через назву, війна з албанцями не так давно, економічне казна що й шмат такої собі "іншої Європи", майже як Україна... не густо. Коли починає читати стає цікавіше - за якимось параметром тут "найбільше гір у свті", є унікальне, древнє й глибоке Охрідське озеро, тут народилась всесвітньо відома Мати Тереза й добре нам знайомі Кирило й Мефодій, які десь тут же оцю нашу кирилицю й створили. Також в Македонії вигадали "стрільбу по-македонськи" - з двох рук водночас (хм, інтригуючий факт). З усім цим будемо поступово розбиратись, поки ж щойно в'їхали.

Кордон пройшли швидко й без проблем - жодних затримок, жодних питань, ліниві погляди митників в салон й посмішки при вигляді собаки. Фабріс пожартував до прикордонників, що собака це їх колега.  Останні жарт, на щастя, зрозуміли :-)

Дорога крізь гори з Болгарії в Македонію, гори й далі будуть майже повсюдно

Перші враження від Македонії - ліси й гори, як у Карпатах. Зупинились на обід в одному такому затишному місці, а от далі розпочалось щось типу Таджикистану з деревами - чисто по сприйняттю, такі ж самі простори й гори не дуже високі, гарні види з не дуже хороших доріг й мінімум людей та населенки, загальне відчуття якоїсь закинутості та "недужепотрібності" решті світу. І земля такого ж червоно-бурого кольору. А перші звуки в країні будуть пострілами, як до столиці доїдемо.

Пейзажі Македонії різноманітні, ці от досить безлюдними й пустельними виглядають

За Куманово виїхали на автобан - дорога стала чудовою й місцями платною, простори правда все такі ж малолюдні навколо. "Маке Юероп анд ноу проблем" - видав вахтер а будці оплати за проїзд дорогою. Через Македонію нині йде автобан з Сербії в Грецію й переміщуватись тут можна швидко. А от в різні боки від автобану дороги досить поганенькі на вигляд. Підозрюю - й це з часом зміниться, зараз усюди в світі інфраструктура розвивається. Ну, майже усюди (киває в бік багатьох регіонів України)

З Тесусом в дорозі

Зараз Фабріс їде до Охрідського озера ,в Стругу - жити в кемпінгу Ріно, де йому колись дуже сподобалось, далі через Албанію прямувати в напрямку дому. Ми з ним ще сьогодні могли потрапити на береги цього самого озера, але так не цікаво - хочеться столицю Македонії побачити та й про кауч там вже ніби домовились, тому вийшли на об'їзній Скоп'є й попрямували в напрямку центру.

Власне, тут стрільба й розпочалась. На щастя, в повітря - неподалік відбувалось албанське весілля (що саме албанське добре помітно по прапорах та мерседесах), але враження цікаве. Сьогодні живемо в Скоп'є в якогось дуже цікавого дядечки із, здається, Австралії, про що розповім в наступному звіті. Ми ще не підозрюємо, наскільки столиця Македонії виявиться цікавезним й феєричним містом (ні, я не сказав про красиве).

А поки ж під акомпанемент пострілів, вигуків, запаху диму й смаженого м'яса ловимо транспорт до центру столиці.


Далі буде!

Звіти про подорож Болгарією

Перехід через Дунай в Болгарію й несподівано красиве місто Русе

Атостопом по Болгарії: від Русе до Велико Тирново

Та великий огляд про подорож Балканами з купою корисних порад

Подорож Балканами: маршрут й корисна інформація.