вівторок, 21 березня 2017 р.

Виноградів - замок, палац й прикольна вузькоколійка

Виноградів це місто на Закарпатті, де можна оглянути красивий палац, видряпатись на гору з руїнами замку, знайти пам'ятник виноробам та проїхатись позитивним маленьким поїздом по одній з останніх в Україні вузькоколійних залізниць
Виноградів


До Виноградова дістались під час подорожі по Закарпатті, відвідавши перед тим УжгородНевицьке, Середнє, та приїхавши сюди електричкою з Берегове. Наміри прості - заночувати десь тут на березі Тиси, оглянути руїни замку і що там ще цікаве та поїхати далі, в ідеалі - вузькоколійкою, однією з  тих небагатьох, що в Україні залишились.

Приїхали під вечір й відразу з вокзалу подались до Тиси, шукати місце табору. Це виявилось до неможливості легко, усамітнення в 3-х кілометрах від міста дозволило спокійно відпочивати, купатись голяка й спостерігати за зграєю кабанів, які в кількох сотнях метрів прийшли на водопій. Поруч - серйозні ліси й цілий тобі заказник.
Виноградів

Зранку подались оглядати пам'ятки. Першим трапився палац Перені - красивий, двоповерховий, з цікавим і незвичним дахом, добре відреставрований. Палац навдивовижу древній, його започаткував тут дехто барон Перені, хоробрий воїн проти турків, ще у 14 ст.! Звичайно, багато раз перебудовувався і сучасна споруда зведена десь так в 17 ст., що тут немало. В 19-20 ст тут жив інший Перені - Жигмонд, теж барон і теж борець, але вже проти когось іншого. Міністр внутрішніх справ Угорщини тодішньої. Хто зараз живе - не скажу. Попри палац є ще кілька флігелів і парк, теж старий.
Виноградів Виноградів Виноградів

Але не завжди барони в палацах жили, перед тим куди безпечнішим житлом були кам'яні фортеці. Замок на Чорній горі висотою 656 м на рівнем моря існував з 11-12 ст., постійно, з перервам на руйнування різні нетривалі. А взагалі перший культурний шар людей тут 3400 років тому з'явився, якась там культура. Майже всю свою історію замок був угорським. З 15 замком опікуються монахи, а з 16 ст відома назва "Канко" (що б це не значило). Перені нікуди не ділись, просто вже перемістились в палац. З часом замок став нікому не потрібним й його роздерибанили на будматеріали, те що залишилось - можна оглянути на околиці Виноградова. Тут також був костел, від якого теж залишилось не густо. Будівлі - нічого особливого, але вид звідти чудові!
Виноградів Виноградів IMоGй_04059742Виноградів

Десь на цій горі є рукотворна печера, але ми якось не помітили

Центр міста невеликий, окрім ринку з сирами й такого-сякого вина встигли помітити кілька храмів (один з них, Вознесенський костел - аж 14 ст.) й кумедний памятник виноробам. Якраз перед тим костелом.

Виноградів

Далі вся увага була прикута до вузькоколійки, як кумедного транспорту.


Боржавська вузькоколійка

В 2017 році Боржавською вузькоколійкою ніби як запустили спеціальний ретро-поїзд для туристів. Треба буде й ним якось проїхатись. А у нас, за кілька років до того, все було веселіше.
Виноградів
Виноградів

Заїхали казна куди, якось звідти вийшли й опинились біля Берегове. Гілка йде з Виноградова до Іршави. Вузька колія підходить з протилежного боку, ніж звичайна. Поїзд заявлено було тричі на день. Так і виявилось.Поїзд - позитивний, мініатюрні вагончики, відкриті двері, повільний рух й майже немає пасажирів - можна квіти руками на ходу зривати й пити вино в тамбурі.
Вузькоколійка ЗакарпаттяВузькоколійка ЗакарпаттяВузькоколійка ЗакарпаттяВузькоколійка Закарпаття

Але.Пересадка до Іршави (яка, виявляється, була десь на маршруті) здійснювалась тільки на першому рейсі. Тому ми заїхали на якусь дивну, зарослу бурянами станцію, де стояло кілька старезних невеликих поїздів і не було ні душі, тільки водій поїзда кудись віддалявяся…

Вузькоколійка ЗакарпаттяВузькоколійка Закарпаття

Після годинної прогулянки по полю вийшли на якусь дорогу й сіли в якусь маршрутку. Так і опинились в Берегове. Знову.
Закарпаття

А закінчили цей веселий день узагалі в Чинадієве, на річці неподалік замку Сент-Міклош. й ще один замок там є - неповторний в своїй казковості санаторій Карпати.

Гарної подорожі!