Берегове: угорська екзотика.

Новорічні мандри, січень 2010 р. Маршрут : Київ – Мукачеве – Нижній Бистрий – Хуст – Берегове – Нижній Бистрий – Ужгород – Київ.

Подорож до Берегове дає можливість, не виїжджаючи за межі країни, поринути з головою у іншу культуру, традиції, ментальність, мову, й усе те, що супроводжує проживання народу на його віковічній території. Шматочок етнічної Угорщини та яскрава екзотичність міста буде для вас приємним сюрпризом. І це далеко не єдине, чим відоме славне місто Берегове.

Найкраще транспортне сполучення (відповідно – найшвидше добирання) існує між Берегове та Мукачеве – щогодинні маршрутки впродовж дня. З інших місць добиратись складніше: при цьому, з Ужгорода, загалом, теж цілком можливо, то з решти районних центрів – дуже проблемно.  У зв”язку з специфікою нашого розміщення на Закарпатті, довелось добиратись з Хуста, що виявилось непідйомним завданням для місцевого громадського транспорту. На Закарпатті сдід пам”ятати, що автоперевізники частенько здатні на сюрпризи: в основному – малоприємні. От і у нас  автобус з Хуста до Берегове вирішив собі не їхати.) Диспетчер сказала - водій вчора уже їхав, того сьогодні може й не захоче… Наступний рейс за кілька годин нас уже зовсім не влаштовував. Але закарпатці люди ділові – це часто рятує ситуацію. При нагоді стали місцеві таксисти-маршрутчики: грошей взяли на дві третини більше, ніж ми мали заплатити водію автобуса, проте завезли швидко, комфортно, забрали після обіду назад й закинули у село під саму хату) Найважчим були переговори – вперше на Закарпатті важкувато різноманітні місцеві акценти у швидкому темпі дешифровувати)))) 

А що ж у Берегове? Весна!!! На дворі 2-е січня: +8 температура, сонечко, зелена травичка на полях і ніякого снігу!! Як вам такий Новий рік? Дійсно, це місто живе в іншому часовому та кліматичному поясі ніж решта України. По дорозі то і діло вискакували залиті сонцем виноградники, абсолютно незвичні для решти України готичні сакральні споруди й гарні панорами на угорське прикордоння) 

Містечко, очікувано, виявилось маленьким та дуже своєрідним! У центрі помпезні будівлі дорадянського періоду – сліди колись вируючого життя, кілька солідних храмів (пара костелів, коріння яких йде аж у 13-е ст.!!), старі симпатичні кам’яниці. У цілому - серйозна насиченість старовинною архітектурою, як для невеликого райцентру! Сподобався винзавод – саме у такому “шато” й повинні вироблятись справжні вина! Винзавод ефектно виглядає, проте абсолютно не працює, а тому малокорисний туристу. 

Корзо (центральна вулиця) й лютеранський храм.

Колись – казино, тепер – ресторан.

 

Шпиль (ратуші?) й винзавод – справжній шато! Шкода, що непрацюючий.

Понаїхали у наше Берегове!!! Десь так ми думали, то і діло зустрічаючи натовпи туристів, які сильно заважали нашим планам... В Берегове потрібно обов’язково зробити кілька речей: скупнутись у відкритому, термально-мінеральному басейні, побувати на дегустації вин, покуштувати делікатесів місцевої кухні – екзотичної, як для України. Успішно впорались ми тільки з останнім завданням!) До басейну з гарячою мінералкою не потрапили – черги перевищували наявний у нас ліміт часу (та і просто товктись кілька годин під входом до басейну не хотілось), з вином щось подібне склалось. Навіть числені ресторанчики з місцевою кухнею теж виявились забитими – на пошук вільного місця у хоч-якомусь закладі пішло дуже багато часу. Дійшли висновку, що на свята сюди їхати не варто – занадто популярним стало місце у різних тур. операторів. Краще дочекатись нічим не примітних вихідних.

Улітку 2012 р. ми таки знову побували в Берегове й потрапили до цього басейну - будем тепер вірити, що організму це дуже на користь пішло! А так - знову багато народу й усі витікаючі з цього приємності. Кажуть, неймовірні враження від купання у термальному басейні в холодний сезон ввечері - коли темно на вулиці, стоїть пара над водою і плаваєш у тумані при світлі ліхтарів...

Черга до басейну та місцева предвиборна екзотика.

Де і що поїсти в Берегове? Різних генделиків у місті багато – проте більшість їх малопомітні й відразу важко знайти місце для перекусу. Місцева кухня дійсно справила надзвичайно приємне враження – після відвідування ресторану „Требішов” всі залшились ситими й задоволеними) Єдине, доводилось щоразу просити офіціантів роз’яснювати, що то за незрозумілі назви у меню (як і всюди в Закарпатті) – бограч, боб-гуляш, м’ясо по-берегівськи….ммм, усе перелічене смакота – всім рекомендую!!! У неті радять ресторан «Золота пава» (дорогий) й «Ф Кока» (простіше), але плануйте якісно – так щоб без натовпів там опинитись. Вина, як і очікувалось у місті багато, проте ми обмежились кількома пляшками з магазину та дегустацією білого напівсолодкого у ресторанчику (смакота). У винні погреба в контексті всюдисущих натовпів туристів й обмеженого часу не пішли.

Заночувати туристу тут теж є де: готель спорт. бази “Закарпаття” виглядає містким (це та, де  басейн з гарячою мінералкою). Як на мене – оптимальніше присвятити день Берегове, проживаючи у Мукачеве (суб”єктивна думка – можливо вам не захочеться так швидко покидати Берегове). Помітили магазинчик з сувенірами й інформаційний центр для туристів (карти, книги, путівники...). У Берегове ми не все бажане встигли, а що встигли – страшенно сподобалось. А це вагомий привід сюди повернутись!

Резюме. У Берегове необхідно оглянути центр, поплавати в басейні, скуштувати вин на дегустаціях, посидіти в місцевих ресторанчиках. Добирання – маршрутками з Мукачеве. Проживання – спорт. база “Закарпаття”, невеликі готельчики навколо чи у Мукачеве.

Гарної подорожі!