Невицьке: романтична гірська фортеця
Маршрут: Вільна подорож Закарпаттям 27.06-1.07 2012 р.
Київ – Ужгород – Невицьке – Середнє – Мукачеве – Берегове – Виноградів - якась глушина в кінці вузькоколійки під назвою ст. Хмільник - ліс-поле-ліс-поле - знову Берегове несподівано - Мукачеве – Чинадієве - безрезультатні пошуки водоспаду - ст. Карпати – Мукачеве - Київ :-)
Київ – Ужгород – Невицьке – Середнє – Мукачеве – Берегове – Виноградів - якась глушина в кінці вузькоколійки під назвою ст. Хмільник - ліс-поле-ліс-поле - знову Берегове несподівано - Мукачеве – Чинадієве - безрезультатні пошуки водоспаду - ст. Карпати – Мукачеве - Київ :-)
Невицький замок є одним із найвідоміших та, на мою думку, найбільш вражаючим замком Закарпаття. Романтичні руїни, які мало змінились за останні кілька сот. років, розташувались поміж вкритих лісами гір на вершині давнього вулкана, з якого проглядається уся долина ріку Уж.
До Невицього замку ми потрапили після дня прогулянок Ужгородом. Окрім оглядин відомої фортеці, саме це місце було вибране для ночівлі: річка, ліс, гори, краєвиди, транспорт – усе поруч. Незважаючи на велику кількість відпочиваючих на берегах Ужа людей, околиці фортеці можна рекомендувати як місце табору під час вільних подорожей країною (коли, за звичай, аж дуже далеко відриватись від цивілізації не доводиться).
На зорі своєї історії Невицький Замок був невеликим дерев’яним укріпленням на шляху з Русі в Угорщину і, як і більшість, монгольської навали не пережив. Згодом, у 14 ст., на місці старих укріплень, збудовано кам’яну фортецю, основним елементом якої була чотирикутна вежа-донжон – вона й до сих пір домінує над укріпленнями. Легенди говорять про таку собі Поган-Діву, за велінням якої тисячі нещасних навколишніх жителів насипали гору та будували фортецю, домішуючи до вапна материнське молоко й про те, як хоробрий ”народний месник" Іванко перетворив її на невеличкий курганчик неподалік. Існують, звісно, й більш прагматичні версії побудови. Під впливом часу фортеця добудовувалась, обростала новими стінами та вежами, й сучасного вигляду набула у кінці 15 ст. Далі замок пережив численні розбірки місцевої знаті, громадянські війни, зовнішні агресії, аж поки у середині 17 століття замок не зруйнували остаточно. З тих часів тут мало що змінилось…
Донжон до сих пір є домінуючим у фортеці
Внутрішній двір навіює похмуру середньовічну атмосферу
Стіни органічно гармонують з навколишніми гірськими краєвидами
ї
Захід сонця зі стін фортеці.
При заході фортеця особливо зачаровуюча та фотогієнічна!
Водосховище у підніжжя замкової гори
Місток на шляху до фортеці, та місце нашого табору неподалік
Замок складається з величного й добре збереженого донжону, декількох рядів напівзруйнованих стін та веж, а також залишків зовнішнього рову. Фортеця справляє досить цілісне враження й, при бажанні, її мабуть можна було б ефективно відбудувати. Якась неспішна реконструкція ведеться, але що з того вийде – подивимось. Наразі фортеця притягує можливістю оглянути солідний шмат середньовічних укріплень та помилуватись чудовими краєвидами із замкової гори. Особливої привабливості навколишні пейзажі набувають увечері, коли призахідне сонце покриває м”яким світлом стіни фортеці та долину.
Щоб знайти замок, спочатку потрібно знайти маршрутку на автостанції з площі Корятовичіа (це відносно неподалік центру), й учотнити у касі, що вам саме до замку (він трохи далі за село Невицьке, біля села Кам’яниця). Витративши 4 грн..й 15-20 хв. на дорогу, ви опинитесь біля переїзду через залізничну колію. Звідси уже можна роздивитись поміж дерев обриси фортеці. Далі через пішохідний місток над невеликим водосховищем, попри генделики й хвилин 20-25 серпантином вверх по схилу. На підході до замку розташувалась недобудована радянська тур. база, яка дещо збиває з пантелику (типу – щось не схоже це на фортецю, хоч теж напівзруйноване). А за нею невдовзі й справжні стіни з вежами з”являються….
Водосховище у Невицькому – одне з популярних місць відпочинку на природі місцевого люду. Якщо мандрувати Закарпаттям із власним житлом у наплічнику – це чудове місце для ночівлі: є що подивитись, є дикі галявини й дуже просто добиратись до Ужгорода.
Резюме. Оглянути: Невицький замок, водосховище. Харчування: з собою чи у генделиках у підніжжя замкової гори. Проживання – з собою (при бажанні, кімнати по тих генделиках теж знайти можна). Транспорт – маршрутки Ужгороду. Рекомендовано для ночівель з наметами.
Гарної подорожі!