Середнє: тамплієри та виноробство.
Маршрут: Вільна подорож Закарпаттям 27.06-1.07 2012 р.
Київ – Ужгород – Невицьке – Середнє – Мукачеве – Берегове – Виноградів - якась глушина в кінці вузькоколійки під назвою ст. Хмільник - ліс-поле-ліс-поле - знову Берегове несподівано - Мукачеве – Чинадієве - безрезультатні пошуки водоспаду - ст. Карпати – Мукачеве - Київ :-)
Середнє наразі має дві привабливих для гостей речі – залишки фортеці, збудованої, кажуть, самими тамплієрами та відомі винні погреби, відвідування яких завжди гарантує піднесений настрій. Так що приємне часопроведення у цьому селищі є незворотнім.
Середнє так назване не дарма. Розташувалось воно чітко на пів дороги між двома найбільшими містами Закарпаття – Ужгородом та Мукачеве (кажуть, поселення декілька разів переносили, аж поки воно не опинилось аж зовсім посередині). Інша версія – Середнє, тому що розташоване посеред долини. У будь якому випадку – ще той «пуп регіону».
Історія селища починається з побудови замку. Найбільш поширена версія говорить, що укріплення звели легендарні лицарі-монахи тамплієри у 12 ст. Замок у Середньому у такому випадку був єдиним на теренах України та найсхіднішим форпостом цього ордену у Європі. Оскільки орден був не стільки бойовий, стільки діловий, напевне на Закарпаття його привела якась бізнесова потреба – наприклад торгівля сіллю (Ну, чи виноробство – плоди якого приведуть кого завгодно і куди завгодно). Найновіші дослідження місцями спростовують теорію про тамплієрів і сперечаються щодо походження замку, але версія про овіяний легендами орден однозначно є найбільш цікавою, романтичною і у неї найбільше хочеться вірити. А що як вони саме тут сховали свої скарби, які до сих пір шукають на кількох континентах? ;-) Після розгрому ордену, фортеця багато раз змінювала власників, аж поки остаточно не опинилась на узбіччі історії! Десь там вона знаходиться й по сей день…
Масивний середньовічний донжон
Внутрішні ракурси фортеці – деякі елементи дуже потужні
А навколо вирує життя – фортеця не позбавлена мешканців (хоча деякі з них і дуже втомились від спеки)
Фортеця складалась з однієї величезної башти-донжона та оточуючих його рову з частоколом. Такий стиль будівництва називався “романським” (коріння його у однобаштових прикордонних укріплень римлян) був поширений у Європі того часу. У найкращі свої часи вежа досягала 20 м. у висоту. Наразі, звісно що, суттєво менше - Ззереглись руїни декількох нижніх ярусів. Товщина стін – майже три метри. Якщо розглядати замок із середини, то кам’яні стіни, проходи, отвори та бійниці справляють куди масштабніше враження, ніж перший погляд на кам’яну «коробку». Скарбів неозброєним оком не помітно, озброювати очі для цієї мети – не намагались. Знайти замок просто: від млина по мощеній бруківкою вуличці, аж поки не побачити величну руїну з правого боку.
Млин, за яким починається шлях до фортеці, та один з численних храмів міста.
Ще одним визначним місцем Середнього є відомі історичні винні погреби. За браком часу ми не змогли їх відвідати. Інформацію можна почерпнути звідси - http://www.leanka.com/ukr/page.php?type=list&id=7 Кажуть, незадоволених життям звідти ще не виходило. Я ж наступного разу обов’язково виправлю цей недогляд й відвідаю винні погреби у Середньому :-). У селищі також є декілька храмів, але у Закарпатті їх настільки багато, що на роль пам’яток претендують тільки дуже особливі сакральні споруди, яких у Середньому нема.
Вигідне розташування має наслідком чудове транспортне сполучення – у Середнє дуже просто доїхати маршрутками з Ужгорода чи Мукачеве. Частина маршруток проїжджає через село, інша ж поруч по трасі Київ-Чоп (десь кілометр від центру). Магазинчики-ринок, усе на місці. Населення привітне: посміхається, розпитує і намагається допомогти. Якщо не зависати на довго у винних погребах, на огляд замку багато часу не знадобиться – а тому найкраще відвідувати Середнє по дорозі з Ужгорода в Мукачеве чи навпаки, без ночівлі тут.
Резюме. Відвідати: замок тамплієрів, винні погреби. Транспорт: маршрутки з Мукачеве та Ужгорода. Найкраще відвідувати транзитом.