Дубно: шляхетські палаци та місця “бойової слави” Тараса Бульби .
Дубно для туриста, це в першу чергу замок, збудований кілька століть тому, згодом розкручений Миколою Гоголем і доживший до нашого часу у хорошому стані! Окрім замку у місті є ще дещо зі старовинної архітектури, а навколишні райони насичені різноманітними цікавинками й чудово підходять для найрізноманітніших краєзнавчих маршрутів.
Маршрути: “Волинь новорічна” Київ-Луцьк-Дубно-Тараканів-Дубно-Кременець-Тернопіль-Київ, 31.12.10 – 3.01.11,“У пошуках Ескалібуру” Київ –Тараканів-Дубно-Рівне-Клевань-Луцьк-Ківерці-Київ, 05-06. 11. 2001. та ін.
Сучасне Дубно, це райцентр Рівненської області та чималий транспортний вузол. Минуле ж цього міста куди цікавіше.. Поселення на місці Дубно відоме з часів Київської Русі. Проте, воно, як і багато інших, не пережило монгольської навали. Трохи очунявши “за Литви”, Дубно поступово розвивається й перетворюється у солідний ремісничий, торговий та культурний центр Волині у складі Речі Посполитої, а згодом – Російської імперії! Як на мене, справжня слава у сучасному світі прийшла до Дубно після того, як Микола Гоголь змусив козаків Тараса Бульби протягом третину роману штурмувати місто. Так от, спробуємо на власні очі побачити, що ж збереглось у місті з козацьких, чи яких інших часів і чим Дубно може привабити туристів?
Годинка дороги з Луцька й ми у Дубно. Десантуємось у центрі міста, якраз коло замку - грози літературних козаків та цілком реальних турків (зі слів екскурсовода брали його 70 разів, без особливого успіху). Ну і відразу до справи – дослідили, що фортеця дуже мальовниче виглядає на картинах зі стін генделика коло замку... :-) Дозаправка організму чайком з чебуреками сприяє акліматизації у новому місті – настільки сприяє, що повз наступний пафосний генделик на історичну тематику кількома кроками далі, проходимо з гордо піднятою головою! І дарма - більш досвідчені учасники експедиції згодом поділились, що там дуже і дуже варте уваги місце, але ж не генделиками єдиними…
Так от замок.... Об”єкт непогано збережений та в міру цікавий: масштабність фортифікаційних споруд поєднується з якимось напівтоварним виглядом замку (у зв”язку з ремонтом, сподіваюсь). Площа замку – 3 гектари, на території є два палаци двох проживаючих колись тут високоповажних родин (сподіваюсь проживаючих не водночас, а то уява вже малює Кайдашеву сім”ю панського розливу), надбрамне укріплення з тронним залом, чималенькі бастіони й то тут то там виринаючі широченні недалекі підземелля. Обернену до міста сторону фортеці у звітах в неті часто помилково називають горнверк (пам”ятне для багатьох з часів квесту по Кам”янці слово)) Але горнверк то трошки інакше, а тут просто куртина (стіна) і дуже потужні бастіони - ті, що системи Вобана. Пан Маршала відомий будівництвом багаторівневих зіркових фортів з бастіонами, равелінами та іншими страшними словами, і його ім”я згадують завжди коли бастіон бачать… хоча ці, здається, збудовані ще в часи його підстільного дитинства.
Мушу визнати, що це найгарніші бастіони з бачених мною в Україні. Кажуть, італійці до їх будівництва приклались – воно і помітно, ці знають толк в естетиці. Над брамою розмістився величний тронний зал, де при бажанні можна помилуватись на колишніх володарів замку і пофоткатись на троні - проте без свити-оточення і різних атрибутів влади на вельможу ви будете смахувати дуже віддалено. На подвір”ї абсолютно безкоштовний зимовий атракціон – метання сніжок у кабана… Якщо замість сніжок захочете метнути чимось середньовічним, то вам у касу коло входу!
Загалом є на що подивитись і де полазити, проте, на території забагато слідів ремонту та інфраструктури необоронного та немузейного призначення! Якщо у одному палаці розмістилась музейна експозиція, то у іншому - щось на зразок майстерні. Тир для стрільби з метальної зброї та гармати 18 ст. знаходяться поруч з складованими та ретельно пронумерованими дошками (мабуть, щоб ніхто не зпіонерив), а присутність на території замку місцевого училища культури і мистецтв виявляється у нашкрябаних на деревах фалосах. Зате музей наділено дуже привітною охороною, яка залюбки виконує частину роботи екскурсовода й так і норовить показати туристу все нові і нові цікавинки твердині.
А ще можна загадувати бажання, торкаючись вежі на бастіоні. Вежа та називається “Беатка”, на честь легендарної княжни місцевої, яка на своє весілля пострілом з гармати змусила відступити татарську орду ( влучила, куди тре). Моє бажання поки на стадії „ха-ха-ха, віриш у різні дурниці???”)
Надбрамне укріплення та бастіони замку (зліва – “Беатка”)
Брама
Гармати та мішень на території замку
І палаців тут цілих два
На подвір"ї та у палацах )
Окрім замку, у центральній частині Дубно розташовано декілька пам”яток калібром поменше: Луцька брама, збудована у 16 ст., з пізнішими ґрунтовними перебудовами, нині фактично інтегрована у міську забудову (лежить на пів дороги між замком та автостанцією); синагога – споруджена у 16 ст., проте перебудови 20 ст. кардинально змінили “осучаснили” її вигляд; бернардинський костел 17 ст, сурові обриси якого помітно за Луцькою брамою; та ще декілька старих церков і кавалків міської забудови 19 ст. Після замку, усі ці пам”ятки урізноманітнять ваші враження від Дубно. Усе разом формує Державний iсторико-культурний заповідник у м. Дубно Також у Дубно діє краєзнавчий музей.
Як добратись до Дубно? Та це взагалі не питання! Місто – значний транспортний вузол: через автовокзал весь день в різні боки снує потік автобусів (добиратись однаково успішно можна з Луцька, Рівного, Львова чи Тернополя - хоча з двох перших ближче всього). І залізниця тут теж є, і поїзди на Київ ходять, і не тільки - Є-квиток і Бас.ком.юей вам у поміч!
Що поїсти, де жити? В околицях замку (тобто в центрі міста) помічено декілька закладів харчування.- з голоду не помрете. Найближчий до замку готель “Antique house” може похвалитись хорошим рестораном з історичними інтер”єрами в історичних же приміщеннях. І ціни досить адекватні! Готель у цьому ж приміщенні. Окрім цього, у місті є ще, як мінімум, два готельні комплекси! Іншими словами – вся необхідна інфраструктура в наявності! Проте я б порадив гостювати у Дубно проїздом, а на ночівлю зупинятись у Луцьку чи Кременці (до обидвох – по годині їзди). І, якщо вже ви потрапили до Дубно – не пропустіть нагоди відвідати Тараканівський форт. А ще, зовсім поруч – “Кременецькі гори”, такі собі Карпати у мініатюрі на рівнинних волинських просторах.
Резюме. Подивитись – замок, луцька брама, монастир бернардинців, синагога, кілька церков та будинків, краєзнавчий музей. Добирання – безпроблемне, харчування та проживання – “Antique house”. Рекомендую разом з Дубно відвідати Тараканівський форт та інші сусідні міста (їх достатньо)