Похід з Крюківщини в Круглик: вали, ДОТи, й озера
Це був похід південною околицею Києва, селами Крюківщина, Юр'ївка, Віта Поштова та Круглик. Пройшли півтора десятка кілометрів, відвідали стільки ж дотів часів другої світової, помилуватись панорамами з древніх валів та походили лісами, що завжди приємне саме по собі. Гуртом з десяти туристів й однієї собаки.
Похід здійснили з друзями з турклубу "Університет" в рамках підготовки й групового "тімбілдінгу" до більш тривалого походу, який так і не відбувся через боротьбу з пандемією :)
Також про цей похід можна подивитись відео на моєму Youtube-каналі
Мапа походу є ось тут. Близько 15 км, десь стільки ж ДОТІв, ліс, озера і красиві високі береги. ДОТи 205 та 211 особливо цікаві, з довгими підземними галереями.
Отже, похід ДОТами і чому це цікаво.
Київський укріплений район, або ж Киур - система укріплень, збудована навколо столиці перед Другою світовою війною. Складався з 256 споруд в трьох лініях, загальною протяжністю між краями в 85 км.
Більшість з того, що нині можна відшукати — це довготривалі оборонні точки або ж доти, такі собі бетонні бункери з бійницями, іноді досить складні, багатоповерхові і з купою підземель.
До початку війни було побудовано сотні дотів, закладено 100 тисяч мін, прорито десятки кілометрів протитанкових рвів. Й багато з цього робилось нашвидкоруч, в останні дні перед обороною Києва в 1941 році. Бо за рік до того вже збудовані укріплення було законсервовано - обладнання демонтували й вивезли.... й це коли Європа вже палала війною... Мабуть, не вписувалась оборона Києва в наміри поділу Європи )
З початком наступу на Київ все терміново відновлювали, тут працювало 200 тисяч киян. А потім 40 тисяч бійців 72 дні тримало оборону....
Туди й рушили. Маршруткою № 723 з "Виставкового центру" дістаємось до села Крюківщина.
Відразу за селом виходимо на пагорби над озером, де вже є пейзажі й можна знайти залишки укріплень.
Йдемо по треку, але, загалом, орієнтуватись не складно. Місцеві ДОТи, то швидше руїни.
Дот 205 розташований в красивезному місці, а також десь тут є древні Змієві Вали, очевидно мені їх важко помітити, але точно є - така собі вічна цінність купи землі для фортифікації. Тут обідаємо й розглядаємо околиці.
Гарнізони ДОТів вели себе по-різному: частина кинула свої ДОТи, деякі взагалі перейшли до ворога. Але більшість чинила шалений опір, нерідко в ситуації, коли вони залишались зовсім одні.
Ресурси в будівництво дотів свого часу вклали просто шалені. Інвестиції виявились не лиш в оборону, а ще й в туристичний потенціал майбутнього. І от ми маємо, що оглядати на маршруті. Саме цей ДОТ німецькі війська й не штурмували, просто обійшли й повішали табличку "навколо не ходити". Більш детально про долю ДОТів можна прочитати, наприклад, у Вікі
Особливо цікаво, коли в групі хтось підготується, начитається по темі й готовий розповідати про вск прямо на місці.
ДОТ номер 211, який чомусь підписаний як 100, порадував чи не найбільше - туди можна безпечно залізти, повештатись підземеллями яких тут понад 100 метрів, зустріти кажана і навіть пограти на варгані. В абсолютній темряві й тиші.
Поміж населенкою є лісові масиви. Лісами гуляти туристу куди приємніше, ніж дорогами.
В лісі реально не буває поганої погоди зате є натхнення від природи й якийсь особливий дух подорожі. В лісі ж влаштували обід - з перекусом та казанком чаю, звареному на турбопічці.
Короткий день закінчувався й завершували похід вже затемна. Так і не дійшли до красивого доту посеред озера в Круглику, а це значить що будуть ще прогулянки в ці насичені цікавинками краї.
До нових зустрічей!
Інші піші походи неподалік Києва