Прогулянка уздовж Ірпеня: доти, ліси й краєвиди

Прогулянка уздовж річки Ірпінь від Гостомеля до Романівки. Фактично,в межах міської території Києва :) маршрут цікавий чудовими дубово-сосновими лісами на високому березі Ірпеня,краєвидами долини річки й величезною кількістю дотів у навколишніх лісах. Якраз для одноденної вилазки. Часто мальовничі і достатньо дикі місця знаходяться зовсім під боком.

Відстань "по Вікімапії" – 12 км. Складність – легка.

Маршрут: Гостомель, зупинка біля пам”ятника невідомому солдату (Дот 481) – дот 480 - Блакитні озера – дот 457 - затока на Ірпені з пляжем (дот 456) – залізничний міст через Ірпінь (дот 453) – село Романівка (дот 429).

Взагалі, у цих лісах кількість дотів набагато більша й розташовуються вони в декілька рядів, тому якщо метою є саме відвідування оборонних споруд, можна наситити маршрут ними куди сильніше, керуючись численими картами київського укріпленого району. У нас же бажання було погуляти весняним лісом, поєднавши маршрут з краєзнавством, тому похід вийшов лінійний й відвідали “першу лінію” дотів, ті що знаходяться скраю лісового масиву.

Відразу неподалік зупинки маршрутки у Гостомелі на висоті знаходиться дот 481, до якого слід піднятись стежкою від невеликої церкви.

Дот N 481 біля зупинки в Гостомелі.

Щоб потрапити до лісу потрібно біля великого недобудованого торгового центру чи готелю звернути з траси на вулицю і йти нею асфальтом, аж поки не вийдете до Блакитних озер. Дорога до лісу деякий час йтиме через поселення олігархів, де біля одного з парканів буде дот 480 у складі пам”ятного комплексу. Будинок, цей, до речі, найбільший в поселенні й належить борцю проти проклятих буржуїв комуністу Симоненку. Можна водити на екскурсію сюди ще віруюючих в компартію.

ДОТ № 480у Гостомелі поруч із маєтком Симоненка

Блакитні озера – чудове місце для відпочинку, хоча й невелике. Влітку мабуть приємно купатись, а зараз ще трохи прохолодно (за озером нас накрило дощем)

.

Блакитні озера неподалік Гостомеля

Маршрут від озер й аж до залізничного мосту йде чудовими лісами, де майже не видно сучасної присутності людини й це дуже подобається, якщо врахувати що ми то й за межі Києва ще мабуть не вийшли. За озерами потрібно взяти праворуч й дот 457 буде неподалік старої ферми на виході з лісу в долину. Скоро тут будуть суниці, а згодом малина й ожина. А от грибів, якими цієї весни усі вихваляються, ми так і не помітили.

Ліси між Гостомелем й Романівкою та вихід в долину Ірпеня

ДОТ № 457  неподалік старої свиноферми

Йдемо, фактично, високим берегом Ірпеня над долиною, по краю лісового масиву. Дорога приємна й, мабуть, тут добре велосипедистам було б. Праворуч широка панорама річки Ірпінь, але її майже не видно за густим підліском. А от що добре помітно – так це ряди окопів часів Другої Світової, ними зритий весь край того лісу. Дот 456 знаходитьсь поруч із симатичною затокою на Ірпені, де щось типу місцевого пляжу.

ДОТ №457 на березі затоки Ірпеня й долина річки

Навколо залізничного мосту через Ірпінь пишуть, є декілька дотів, ми ж знайшли залишки одного з них у лісі, які досить важко помітити випадково. Для пошуку доту 453 орієнтиром може бути майданчик з плетеним перелазом й качелькою, а дот заховався у лісі відразу за ним. Ну як дот – те що від нього залишилось…

ДОТ№ 453 неподалік залізничного мосту через Ірпінь

Від мосту й до Романівки йшли берегом Ірпеня. Можна було б і лісом, але так гачок більший вийде і панорам лугів в долині річки не буде, а їх нам теж хотілось. Ще там, якщо йти через ліс, буде заповідне Романівське болото – одне з небагатьох боліт Київщини з багатою флорою і фауною. Але мокнучи під дощем досліджувати болото не виавалось хорошою ідеєю, та й не знали ми під час прогулянки що воно там А от що у Ірпеня красиві береги, знали.

Річка Ірпінь й село Романівка

В Романівці цілих два доти в самому селі - ось цей от 429 і, трохи далі, 428. А один на фото тільки тому, що на нашій карті Османд був один дот і ми його чесно знайшли

ДОТ № 429 (точніше - спостережний пункт) у Романівці

Резюме: дуже приємні місця для прогулянок лісом й краєзнавчих вилазок. Маршрут цікавий, може бути продовженими як в одному (на північ від Гостомеля  - в напрямку Пущі) так і в другому (на південь від Романівки) напрямі – лісів і дотів що там, що там вистачає. Транспорт: з Гостомеля й з Романівки дуже легко можна дістатись маршрутками на Академмістечко та Святошино. Неподалік - залізнична станція Біличі.