Великі Межириічі - красиві руїни минулого.

Село Великі Межирічі на Рівненщині цікаве своїми пам'ятками - величним закинутим костелом й симпатичним палацом, який ніби як не зруйнований, але стан залишає бажати кращого. Одне з тих місць,  куди цікаво зазирнути на кілька годин з оглядинами цікавинок й пороздумувати над долею красивих старовинних будівель.

Коли заїжджаєш в Великі Межирічі з боку Березного та Губкова, перше, що впадає до ока - величезний закинутий костел посеред скромної сільської забудови. Костел настільки притягує погляд, що не помічаєш другу велику пам'ятку села - палац, коло якого при цьому знаходишся. Наша навігація в цей момент ще й показувала, що до села Великі Межирічі ми поки не доїхали, тому сприйняли костел за якийсь інший, ще невідомий нам. Майже відкриття зробили, при цьому смутно пригадуючи, що десь тут є село Невірків з великим зруйнованим храмом. Вже під час огляду почали про щось здогадуватись - надписи біля костелу вказували на Великі Межирічі, а храм з Невіркова якось інакше на фото виглядав.

Костелу святого Антонія вже понад 300 років, але вражає він передусім розмірами - дивно бачити настільки велику споруду закинутою. Будували цю махину близько 25 років. Костел можна обійти навколо, пошукати красиві ракурси, де руїни поєднуватимуться з бруківкою чи хащами й позазирати усередину через двері. Вхід закритий. Можна залізти лиш у якісь невеликі прибудови позаду костелу, де знаходитись трохи стрьомно через нависаючу над головою цеглу. В історії ще написано шось про Колегіум - навчальний заклад, поява якого могла мати серйозну перспективу. Колегіум з Кременця он у цілий тобі КНУ ім. Шевченко розвинувся. Але, здається, ніяких матеріальних слідів його існування вже не залишилось. Належав той колегіум релігійною ордену з кумедною назвою піари. Чим би він там не займався, але з такою назвою й у сучасному світі не пропав би.

Костел святого Антонія у Великих Межирічах

Оглянувши костел почали пошук палацу. Знайшовся швидко - на сусідньому горбі, на яких вказав нам місцевий хлопчина. Від повороту на костел палац добре помітно. Перше враження від палацу у мене - схожість обрисів на палац у Вороновиці. Як виявилось - не безпідставна, архітектор у цих маєтків був один й той же. Збудовано палац у кінці 18 століття на місці більш давнього невеликого замку. Замок той приймав посильну участь в козацько-польсько-татарських та інших війнах, а як війни закінчились - "проапгрейдився" до розкішного палацу, який зберігся й понині. Ну, як зберігся? - обриси будівлі досить цілісні, але все в якомусь аварійному стані. Над входом збереглось трохи декору й напис римськими цифрами - такі дрібнички завжди увагу привертають. Пишуть, декор є також десь усередині - але перевірити це малоймовірно, палац зачинений й без ознак життя, зате з ознаками вічного ремонту. Зараз у палаці знаходиться школа-інтернат, далеко не найгірша роль старовинних маєтків в радянський час. Навколо палацу був закладений перший на Волині Ботанічний сад, сліди якого збереглись й понині у вигляді парку. У підніжжя горба є ставок, який можна побачити на старовинних гравюрах.

Село Великі Межирічі достатньо велике - близько двох тисяч жителів. Там є магазини (в яких правда з товаром на свята було досить сумно), в село ходять автобуси з Рівного. Що цікаво, в ХІХ столітті кількість жителів села була приблизно такою же - ХХ століття явно пішло не на користь. З цікавого ще можна згадати Петропавлівську церкву 1848 року побудови - дерев'яну, синю, з дзвіницею прибудованою до храму. Таких за вихідні на Волині бачили дуже багато, насправді. В 19 столітті в Великих Межирічях проживав також лідер руху хасидів Дов Бер, наступник відомого Баал Шем Това з Меджибожа. До Другої Світової громада євреїв в селі була великою, зараз лиш пам'ятний знак на місці їх загибелі існує. Де саме - ми не помітили. 

Загалом, в селі цікаво й варто виділити годинки дві на оглядини пам'яток.  На проживання розраховувати не варто, та й особливого сенсу в тому не бачу - якщо їхати з розрахунку жити в наметах, то краще доїхати до села Губків й там зависнути на чудових берегах долини Случа. А розраховуючи на готелі, краще вибирати населений пункт чи дорогу посерйозніше. 

Дістатись можна автобусом з Рівного. Або ж відвідати у форматі вело чи авто подорожі. Відвідини Великих Межирічів чудово поєднуються з зазираннями у Губків, Гощу, Корець. Острог й Межиріч відносно недалеко

Резюме. Оглянути: костел, палац з територією. Транспорт: автобуси з Рівного на Березне. Харчування - магазинчики є, але вибір так собі. Проживання  - краще деінде.

Вдалої подорожі!