Вороновиця: батьківщина літакобудування.
У Вороновиці знаходиться величний панський палац й декілька симпатичних церков. Мало того, що палац цей по собі красивий і добре збережений, включно із декором - так ще й саме тут, поруч із Вінницею, свого часу збудували першого у світі літака.
--> Гарної вам подорожі!
До Вороновиці ми дуже цілеспрямовано потрапили із Вінниці. Фотки ефектного палацу давно захоплювали уяву, але під час попередньої подорожі цим регіоном до Вороновиці доїхати не вдалось, тому цього разу її побачити хотілось чи не найбільше з усіх населених пунктів на шляху. Добиратись із Вінниці просто: спочатку бажання, а далі автовокзал – маршрутка - Вороновиця. Виходимо на в”їзді у місто, так як помітили великий вказівник “Музей Можайського там то”. Оскільки музей і палац то єдине ціле, значить нам туди. Хвилин 20 розбитим асфальтом плюс невелика консультація у місцевих виводять нас до пам”ятника Леніну, звідки уже й “розкішні форми” палацу проглядаються між деревами. Найголовніша пам’ятка Вороновиці – перед нами.
Розкішний палац збудовано у середині 18 ст. Дивом він вберігся від руйнування чи перебудов у радянський час. Виглядає якимось навдивовижу справжнім, аристократичним, проте помітно занедбаним, як і уся сучасна сфера культури - окрім музею в палаці знаходиться музична школа. На час нашого відвідування єдиним проходом на територію палацу був перелаз через паркан неподалік воріт з боку пам’ятника Леніну. Можливо й інші ходи є, але цей нас цілком влаштував, та й місцеві жителі саме так радили й робити.
Палац у Вороновиці
Палац збудовано магнатами Грохольськими у середині 19 ст. Після польського повстання 1861 року на зміну їм прийшли нові власники - Можайськими. Ризикова справа, ці повстання - можна втратити чималенький маєток. Проте, саме наступний васник і зробив це місце мало не всесвітньовідомим (у вузьких колах).
Збудовано палац у стилі «класицизм» - триповерховий головний палац з портиком та колонами доповнюється вигнутими бічними крилами. Вигнутість палацу створює враження, що він намагається вас обійняти. Нічогенький такий за розмірами – у ньому 43 кімнати. В оздобленнях інтер’єрів збереглась ліпнина якій, без малого 240 років, а в зовнішньому декорі помітно десятки черепів якихось великих тварин – підозрюю що корів, суворі тоді уявлення щодо краси були. Палац фотогієнічний – нічого сучасного навколо не помітно, тільки залишки просторого, колись, парку.
Просто дивовижна збереженість, як для маєтку аристократів
Ліпнина віком у чверть тисячоліття.
Декор з коров"ячих черепів на фасаді.
Тусуємось на сходах палацу
Палац у Вороновиці увійшов в історію не тільки і не стільки в якості пам’ятки архітектури, скільки як визначне місце в історії літакобудування. Поки брати Райт у своїй Америці ще «пішки під стіл ходили» і польоти бачили тільки у мріях, на Вінничині вже були розробили та побудували першого у світі літака, до того ж, куди більш схожого на «правильний вектор розвитку авіації», ніж райтівський. Власник маєтку у Воронвиці, відставний морський офіцер Олександр Можайський, виявився різностороннє обдарованою людиною – окрім морських пригод відзначився ще як художник та авіаконструктор, про що докладно розповідає експозиція музею у палаці. «Правильний вектор розвитку» полягав у тому, що літак Можайського був куди більш придатний для подальшого розвитку, ніж літак братів Райт, тому саме на нього схожі більшість сучасних літаків. У літака були двигуни, фюзеляж, шасі та крила, а пілот знаходився у сидячому положенні. Навіть назва керма збереглась – штурвал, так як першим кермом і був звичайний морський штурвал. Корпус теж первинно “водоплавний” - зі звичайного човна, що не дивно для морського офіцера. "Стартове прискорення” літаку надавала упряжка коней. У цього літального апарата був тільки один недолік – він так і не злетів, перша спроба виявилась невдалою, а до наступної
авіаконструктор
не дожив. Зате форми літака Можайського використовуються у літакобудуванні й по сей день.
Їдло космонавтів
Експозиція музею якраз цій історії й присвячена, а також усьому іншому пов”язаному з Можайським та літаком. Це, як каже екскурсовод, “ізюмінка” музею. Решта експозиції – еклектичне поєднання різномінітних авіаційних та космічних артефактів, моделей літаків, творів учнів місцевих шкіл та “сліди діяльності” відомого (теж, по ходу, у вузьких колах) кобзаря Володимира Перепелюка – вироби з дерева, картини, музичні інструменти :-) Вхід коштує 8 грн., екскурсія – 40 (2013 р.) Листівки-магнітики для сувенірів теж на місці.
Символічна картина :-)
Окрім палацу у селищі знаходиться декілька старих церков, одна з яких особливо варта уваги. Це дерев’яна Михайлівська церква 1752 року побудови. У церкви збережені розписи 19 ст., та й сама вона досить симпатична, не кажучи вже про рідкісність подібних споруд у незахідних регіонах країни. Зі слів екскурсовода, за палацом потрібно пройти кілометра півтори стежкою. На жаль, у нас на це не вистачило часу.
Михайлівська церква у Вороновиці. фото з сайту http://sergekot.com
Смт Воронвиця знаходиться неподалік Вінниці – кілометрах у 20 по трасі на Немирів. З цієї причини транспортних перешкод при бажанні відвідати її не спостерігається – маршруток багато, ходять часто, як прямі так і проїзні. Прямими зручніше – підвезуть відразу до палацу (орієнтир – пам’ятник Леніну, там же й зупинка). Якщо маршрутка не заїжджала до центру – доветься хвилин 15-20 прогулятись (спитаєте на місці де у них музей) З автовокзалу влітку 2013 році проїзд коштує 7 грн. Кажуть, є одна електричка впродовж доби, але це точно не оптимальний шлях добирання до Воронвиці. На в’їзді зі сторони Вінниці розташувався ряд придорожніх генделиків, де можна відносно смачно й відчутно дешево перекусити. Ночувати тут сенсу не багато - Вінниця поруч, але куточки для наметів знайдуться – навколо ліси.
Ще, на мою думку, Воронвиця разом із Немировим, Тульчином, Печерою та ін., виглядає привабливим регіоном для веломандрівок.
Резюме: оглянути – палац з музеєм, дерев”яну церква; добирання – маршрутки з Вінниці; харчування – придорожні генделики; ночівля –не обов”язкова.