четвер, 11 квітня 2019 р.

Тіксі - дійсно вражаючий буддистський монастир

Монастир Тіксі – один з найбільших, найвідоміших й найфотогієнічніших в Ладакху. Місце яке потрібно обов’язково відвідати в регіоні, особливо якщо часу мало, а хочеться багато й красиво. Великий монастир тут схожий на знаменитий палац Потала в Лхасі, в храмах вражаючі розписи й величезні статуї демонів (так, буддизм це не тільки про Будду), а з даху чудові оглядові панорами на гори й долини.
Монастир Тіксі


Тіксі – місце популярне ще й тому, що розташоване на трасі з Леху до Маналі і сюди не складно доїхати громадським транспортом. Насправді, в Ладакху не так вже й багато місць, куди можна нескладно доїхати. Відправна точка - автостанція Леха, там спитаєте-знайдете (точки відправлень розкидані на певнй площі насправді, краще уточнювати на місці). Якщо що - автостопом в Ладакху цілком можливо пересуватись.

Невеликі "приміськи" автобуси з Леху тут досить часто снують, але ми умудрились втрапити в якийсь «далекобійний» автобус, що ходить раз у тиждень й слугує ще й вантажівкою та засобом комунікації взагалі. Розсмішило, коли дядечко, що продав нам квитки в касі автостанції, за деякий час «матеріалізувався» в автобусі, уже на іншій зупинці на виїзді з міста. Відстань до Тіксі – кілометрів з 20, але їхати можна з різною швидкістю. Автобус не поспішав й ми більше години плентались. Зате назад – швидко, хоча й не в сам Лех а передмістя "Чогламсар", теж якимось приміським автобусом. Не забудьте нагадати водію, де саме виходити хочете :)

Маршрут. У Тіксі поїхали після двох днів прогулянок вражаючим Лехом, оглянули монастир Тіксі, після чого прогулялись декілька кілометрів в напрямку палацу Шей, в процесі зазирнувши на берега Інда, оглянули той палац й повернули в Лех після обіду. Оглядова програма вийшла що треба.

Тіксі вражає вже на підході: монастирський комплекс дійсно дуже схоже на відомий палац Потала в Лхасі, колоритні й красиві споруди монастиря обліпили схил чималого горба, а на вершині вмостився величний храмам. Багато милих будиночків для монахів, квіти подекуди, собаки, барабани і спокій.
Монастир Тіксі

Монахи багато посміхаються й охоче спілкуються. Ми ще й зайшли не з центрального входу, а якось «навпростець» й довго дивувались, що нема туристів і ходимо поміж звичайних «келій» де монахи своїми справами займаються. Монах, з яким ми спілкувались, про Україну ніби чув, але не дуже знав де знаходиться й здувався кількості населення. Нам розповів про школу при монастирі й лекторій на соціальні теми. А живуть в милих стареньких будиночках. Отаких от
Монастир Тіксі

А так виглядає двір монастиря. Навколо сходинки до різних храмів.
Монастир Тіксі

Усередині монастиря - кілька храмів, ефектні розписи, туристи, барабани, статуї Будди й не тільки, несподівані зображення мук як у пеклі, монстрів різних та величезна статуя чудиська-охоронця з купою рук, ніг та голів. Місцевий буддизм таки сильно відрізняється від баченого мною раніше :-)   

Зал для молитов. Зараз тут пусто й можна спокійно порозглядати чортяк на стінах. За два тижні в Сабо ми потрапимо на службу й спостерігатимемо усі ці дивовижні тривалі ритуали - з молитвами, криками, жестами, піснями, грою на музичних інструментах й просто різними звуками.
Монастир Тіксі

Багаторукий, багатоногий, багатоголовий захисник монастиря кількаметрового "зросту", схожий на якогось демона. Й оздоблення приміщень - старезні колоди та розписи, маленькі двері, натерті ручки дверей та камені в підлозі. Давно все це тут.
Монастир ТіксіМонастир Тіксі

Є ще величезна статуя Матреййі - популярної в Тибеті "версії" Будди, збудована до візиту Далай-Лами в 1970 році, але до мого об"єктиву не потрапила, оскільки займає два поверхи (колим тіло на одному, а голова на іншому) й це той випадок, коли масштаб краще передаваити текстом а не фото.

 Колесо Сансари. Отак і живуть :-)
Монастир Тіксі


Тіксі знаходиться на висоті 3600 м. й комплекс будівель монастиря має 12 поверхів. Заснований в 15 столітті, коли такий собі Цонкапа (серйозний тамтешній релігійний діяч), засновник школи Гелуг - однієї з гілок буддизму, відправив своїх учнів у різні боки з метою нести вчення  у віддалені закутки Тибету. Принесли от сюди, й монастир заснували. 

З прочитаного про Цонкапу запам"яталось, що він виступав за строгу дисципліну й всестороннє слідування правилам та тантричній практиці, а не лиш сексуальній її частини, чим успішно займалась частина монахів. Тобто, монастирі школи Гелуг уподібнювались до відомих нам суворих християнських монастирів. Гелуг так й перекладається - чеснота :-) На перших порах справи в монастиря йшли поганенько - лами не поспішали йти сюди, що, загалом, не дивно. Але з часом "проект" розкрутився й став солідною установою та значним землевласником.  Зараз - "маст сі плейс", куди потрапляють чи не всі туристи з Леху. Але від цього менш вражаючим цей монастир не стає.
Монастир Тіксі

Монастир Тіксі мені добряче нагадував якесь фентезійно-казкове місто, щось із східних легенд... Точніше, з найбільш відомої мені китайської легенди - «Подорож на Захід», де монах-філософ Сюаньцзан в супроводі Ханумана - Царя Мавп впродовж 17 років подорожував країнами на Захід від Китаю, шукаючи мудрість й виплутуючись з пригод.

Цар Мавп - героїчний, бунтівний, зухвалий, винахідливий - ми з ним ще зустрінемось в Індії у вигляді пам"ятника. Але серед друзів монаха в мандрівці був ще й більш кумедний персонаж. Чжу Бацзе - космічний чарівник, напівлюдина-напівсвиня, відправлений з космосу на Землю за п'янство, озброєний граблями й уособлює дрібні людські грішки, через що особливо вляпується в пригоди. Веселий, загалом, колектив.

В Ладакху, підозрюю, ті мандрівники теж побували – мали б побувати, оскільки метою подорожі був пошук й переклад буддистських текстів, а монастирів буддистських й текстів древніх тут вище даху. Ще й на древніх караванних шлях лежить Ладакх, точно не могли оминути. Тепер от ми ходимо тими є шляхами й дивуємось, як тут усе колоритно, а подекуди ніби з історичних картин приходило.
Монастир Тіксі

Про Царя Мавп й випиваючу космічну свиню з граблями не впевнений, а от Сюаньцзян цілком собі реальний історичний персонаж, розповіді якого з часом перетворились в легенди й джерела одного з найвідоміших романів китайської літератури. А дійові особи - в народних героїв, в яких граються діти, виряджаються промоутери й яких тепер часто екранізують. Власне, так я й дізнався свого часу про той роман й легенду;-) Такі от наслідки "тревел-блогу" із 7 століття. А пейзажі навколо монастиря Тіксі з того часу навряд чи особливо змінились. Тут усе дихає древністю
Монастир Тіксі

Монастир Тіксі

З даху монастиря чудова й майже кругова панорама на долину Інду
Монастир Тіксі

На кінчику хребта, прямо по центру наступного кадру, видно монастир Шей, куди ми зараз й пошуруємо.
Монастир Тіксі

Далі буде

Інші розповіді про подорож в Ладакх

Подорож в Ладакх: враження й корисні поради


Крізь Гімалаї на маршрутці



Немає коментарів:

Дописати коментар