субота, 14 лютого 2015 р.

Пирятин – цікава зупинка на шляху до Полтави.

НР2015_.jpg5562
 
Електричкінг Київ-Гребінка-Прилуки-Линовиця-Пирятин-Ніжин-Київ 08.02.2015 р
.
Пирятин це невелике містечко в Полтавській області, де зберігся старовинний козацький храм, знімали відомий радянський фільм, а навколо якого розкинулись приємні й просторі  й природні парки. Крім того, це місто з гумором й постійно підіймає настрій величезною кількістю кумедних безглуздостей.
 
 
 

    
До цього потрапили в рамках невеликого електричкінгу київськими околицями, під час якого відвідали Прилуки, Линовицю, з якої й подались черговою “тягою” до Пирятина. Прогулявшись містом відправились ще до Ніжина на вечірню прогулянку у темряві, звідки вже повернулись до Києва після доби безсонної відсутності. На оглядини Пирятина цілком і повністю вистачало дві години, але склалося враження що влітку необхідно відчутно  більше часу приділити, оскільки неподалік міста, кажуть, є  “просторі скупчення”  гарної природи й цілий “Національний природний парк «Пирятинський», на сайті якого є навіть інформація про різні пропозиції туристам а ля “зелений туризм””.

Перша згадка про Пирятин датується серединою 12 ст.,  як про укріплене містечко Переяславського князівства. Згодом Пирятин зруйнували монголи, але на відміну від більшості міст регіону, відновився він достатньо швидко й вже через два десятки років після монгольської навали фігурує як поселення під контролем золотої орди. Далі цю територію відвойовує Велике Князівство Литовське, де містом володів рід Глинських. Згодом їх змінили польські магнати, серед яких був сам Ярема Вишневецький. З часів війни Богдана Хмельницького це сотенне козацьке містечко, а з кінця 18 ст - містечко Полтавської губернії Російської Імперії. Й до сих пір це невелике містечко на півдороги від Києва до Полтави.. Головні асоціації з Пирятином сучасним - населений пункт й зупинка на трасі Київ-Харків, одному з головних автошляхів країни. Відомим також є Пирятинський сирзавод.

Пам'яток у місті, можна сказати – дві. Насамперед це собор Різдва Богородиці-  зразок козацького бароко кінця вісімнадцятого століття. Ошатний і симпатичний старий храм відчутно контрастує з рештою міста, яке забудовувалось пізніше й ошатним його назвати складно. Товсті стіни, вишукані форми, елементи декору - все як годиться для невеликої пам'ятки того галантного часу. У храмі позитивний і гостинний священик, який, як не дивно, був радий нас бачити. Наскільки умів, розповів історію церкви та міста –  суперечки чи не древніший храм, ніж вказується і чи не був він оборонним колись давно, про місцевого святого й про ікону, яка мироточила зовсім нещодавно – під час молебну за збереження миру. На завершення подарував невеликого сувеніра – глиняну «медальку» з зображенням церкви.
 ПирятинНР2015_.jpg5566 
ПирятинНР2015_.jpg5562
Собор Різдва Богородиці

Іншою, більш своєрідною пам'яткою є автозаправочна станція на трасі Київ-Харків. Відома тим, що колись давно тут знімали популярний радянський фільм «Королева бензоколонки» й пейзажі до сих пір добре впізнавані. Не в останню чергу, завдяки високій водонапірній вежі сталінських часів поруч із АЗС, декорованій за «тогочасним звичаєм» - серпами, молотами, зірками та іншими знаряддями праці та символами. Симпатична, до слова.

“ А кто письмо-то написал?
— А-но-ним!..
— Дал же Бог фамилию…”
З того ж к/ф.


Пирятин

АЗС у Пирятині з к/ф “Королева бензоколонки”

Загалом Пирятин це досить типове, в міру прибране провінційне містечко. Більше звиклого впадають до ока притрушені формаліном радянські назви: вулиця Леніна тут  пересікається з Жовтневою та Червоноармійською, а на вулиці Радянській є крамниця “Союз”. При цьому від Леніна лишився, як і належить, тільки постамент, який, до речі прикрашений миловидними етнічними візерунками. Світоглядні зрушення, одним словом. У центрі є декілька збережених будівель столітнього віку з характерною ошатністю та “кремезні” будівлі радянського часу.
Пирятин
НР2015_.jpg5541 НР2015_.jpg5568

НР2015_.jpg5575НР2015_.jpg5538
Пирятин
НР2015_.jpg5547НР2015_.jpg5545Пирятин
Різні епохи життя Пирятина – від скелелазного стенду до мазанки з солом”яним дахом

А от чим дійсно містечко запам'яталось, так це нереальною кількістю різних смішних вивісок, кумедних поєднання надписів та інших веселих абсурдностей. Можливо це просто настрій гарний був, але веселив Пирятин не на жарт.

М”ясо тут дещо підозріле, й оптимістів тут не люблять.
НР2015_.jpg5554 

Чоловіків теж не люблять, й дискримінують самим несподіваним чином)image

Зате, по ходу, тут існують 3D-ксерокси, які копіюють карнизи…  НР2015_.jpg5551

Працьовиті депутати розриваються між торгом й громадянамиНР2015_.jpg5570

А рекламні картинки, як і всюди, різко контрастують з товаром фактичним.НР2015_.jpg5550

До цього усього можна додати Ліновицю, де фамілія дільничного лейтенанта якби натякає…image

Й Прилуки, де прямо на вулиці можна купити… аптекуimage

Підофігіти, уявивши як люди труть на щастя цей пам”ятник (по блискучому водночас)
image

Й взагалі насолоджуватись кумедними поєднаннями .
imageimage
imageimage

Навіть перевалочна Гребінка доведе, що знати більше однієї мови не завжди корисно
image

А “Укрзалізниця” винесе мозок феєричними формулюваннямиimage
Виклик таксі це в уяві бюрократів - "організація спеціальних рейсів", "складні та письмові" довідки це круче ніж прості та усні, голки з нитками можна надати, попередження про посадку чомусь коштує грошей, а чарунки просто чудово звучить.
Сумно не буде :-)

Найдешевший спосіб доїхати до Пирятина, це електрички через гребінку. Часу займе багато, але коштуватиме гривень 11. Інший шлях - автобуси та маршрутки, що рухаються по трасі на Харків (а також Полтаву, Суми, міста поменше). Як з автовокзалу, так і з залізничного.

Резюме. Відвідати: храм Різдва Богородиці, національний парк, за нагоди – АЗС. Транспорт: електрички через Гребінку або автобуси - маршрутки на Суми, Полтаву, Харків. Готель бачили, не вражає. Генделики для попоїсти однозначно є. Прямо поруч із жд вас зустріне “Мурка”, не виключено – що під звуки шансону. А якщо серйозно – то не користувались, так як жували запасені з собою вівсянки та бутери.


НР2015_.jpg5581

Гарної подорожі!