Ніжин: затишне місто церков та котів.
Ви чули про те, що Україна багата на красиві й старовинні козацькі храми, але окрім Лаври й Подолу мало що бачили? А про – не те щоб античних, але досить давніх греків посеред козацької України чули? – як ні? Значить Вам обов’язково потрібно побувати у цьому місті! Електричкою з Києва, взагалі, за якихось півтори годинки можна заїхати у різні цікаві місця, міста та містечка, одним з найяскравіших серед яких, безумовно, буде Ніжин.
На перший погляд, Ніжин мало чим відрізняється від інших районних центрів Центральної України – такий же неспішний рух, покриті зеленню вулички, невеликі будинки, відносно людний удень й абсолютно спокійний увечері центр. Проте уже скоро стає помітно, що кількість різних історичних та архітектурних цікавинок, які раз за разом виринають перед очима з-поміж будинків та вуличок, приємно здивують кожного.
На перший погляд, Ніжин мало чим відрізняється від інших районних центрів Центральної України – такий же неспішний рух, покриті зеленню вулички, невеликі будинки, відносно людний удень й абсолютно спокійний увечері центр. Проте уже скоро стає помітно, що кількість різних історичних та архітектурних цікавинок, які раз за разом виринають перед очима з-поміж будинків та вуличок, приємно здивують кожного.
Історія у міста достатньо солідна. Про існування Ніжина відомо здавна, проте давньоруське поселення, як і більшість, не пережило монголо-татарської навали. За часів Литви життя відновилось – на рівні «осередку цивілізації» у віддаленій від центрів держави околиці. Починаючи з часів Речі Посполитої (17 ст.), Ніжин поступово перетворюється у чималий регіональний центр, яким він був надалі й у Козацькій державі (існував ніжинський козацький полк), Російській Імперії, Радянському Союзі та й тепер у місті проживає 74 тисячі жителів.
Що ж залишили нам усі ці історичні епохи? Насамперед Ніжин сподобається любителям сакральної архітектури - церкви та собори є найбільш примітним історичним спадком міста:
Миколаївський собор – ранній зразок стилю «козацьке бароко», збудований ще у 1650-х роках козаками Ніжинського полку під керівництвом полковника Золотаренка. У Радянські часи у храмі був склад та будинок культури. Зараз собор у гарному стані – кажуть, у ньому навіть якась крута ікона є. Взагалі – симпатичний дуже цей стиль, козацьке бароко, завжди вражає декором та естетичністю і органічно вписується в “сонні” містечка Лівобережжя!
Миколаївський собор, 17 ст.
Грецька Михайлівська церква – збудована грецькими переселенцями на початку 18 ст., а тому дуже схожа на балканські храми того періоду. Зараз у непоганому стані, проте дещо прихована від погляду туристів грецькою же церквою Усіх Святих, збудованою наприкінці 19. ст.
Ансамбль грецьких церков 18-19 ст
Грецькі колоністи з”явились в Україні в часи Хмельницького й зайняли чільне місце серед наших торгівців та господарників, згодом мігрувавши в Південну Україну – до тепла та моря ближче. Крім церков та кількох інших будівель залишили по собі також рецепт маринованих огірків, які до топер вважається центровим “брендом” та “національною стравою” Ніжина.
А храми тривають… Спасо-Преображенська церква, теж симпатична, проте недореставрована “трохи”. Побудована у 1757 році у стилі бароко. Відома тим, що тут відбулась панахида за Т. Шевченком. За часів війни встигла побувати складом зброї гітлерівських військ.
Спасо-Преображенська церква
Церква Іоанна Богослова, збудована у 1752 році як зразок пізнього «козацького бароко» (отак от і усю історію стилю прослідкувати можна). У центрі її не помітити складно, проте, оскільки у храмі зараз працює місцевий архів, потрапити на територію проблематично – доведеться милуватись церквою з-за височенького паркану.
Церква Іоанна Богослова
Богоявленська церква – збудована у 1712 році на території Ніжинського замку. Теперішня споруда у поганенькому стані і мало що збереглось від початкового вигляду. Проте, воно, безумовно, у кращому стані, ніж сам Ніжинський замок, від валів якого уже нічого й не залишилось, а колишню територію займає ринок, деякі інші споруди у центрі .
Покровська церква, збудована у 1765 році. Збереглась у первинному вигляді, проте у 19 столітті добудували дзвіницю, яка зараз частково перекриває вид на церкву з вдалих ракурсів.
Покровська церква
Благовіщенський собор при однойменному монастирі - збудований на початку 18 ст., й на час подорожі перебував у риштуваннях (сподіваюсь - з нагоди ремонту). Можливо тепер він куди привабливіший? Є причина перевірити…
Благовіщенський собор, 18 ст
Воздвиженська церква лежить дещо осторонь центру: сама невелика, дзвіниця теж, проте з”єднані між собою якимось довжелезним залом!
Воздвиженська церква, 18 ст.
Не церквами одними. Ніжин відомий також своїми земляками. Ось цього, наприклад, сміливо можна називати українським Колумбом.
Один з очільників першої російської навколосвітньої експедиції. Здійснив багато географічних відкриттів (зокрема - океанографічних), на його честь названо один з Гавайських островів, написав про свої подорожі книгу, в якій містився один з перших описів Гаваїв і навіть склав перший словник гавайської мови
Ось-ця симпатична будівля у затишному парку – центральний корпус Ніжинського університету, де навчався Гоголь й ще багато відомих персонажів. На територіїзнаходяться декілька пам”ятників, в тому числі і незвичний – вчительці.
Ніжинський університет, пам”ятник учительці і засновнику цього всього.
Парками та вулицями Ніжина у різні сезони
Музей “Поштова станція” – цікаве місце для допитливих.
Пам”ятник небезвідомому ніжинському огірку.
На зворотному шляху
Ніжин – друге за величиною місто Чернігівської області, а тому тут знайдеться весь спектр необхідного заїжджому туристу – кав”ярні, магазини, музеї, готелі, а також якийсь незвично великий базар! І при цьому це затишне спокійне місто, де люди повільно рухаються а на вулицях повно котів!
Гарної подорожі!