пʼятниця, 12 серпня 2011 р.

Кам’янець-Подільський: Мекка мандрівника.

Кам’янець-Подільський є тим містом, з відвідування якого варто починати власний досвід мандрівок Україною. Тут є усе, що може зацікавити мандрівника-краєзнавця чи прагнучого нових вражень туриста. Перелік пам’яток, цікавинок, розваг й т.д. затягнеться на довго – краще усе це побачити вживу та відчути на власній шкірі! А тому не гайте часу і починайте планувати власну подорож.

Кам'янець-Подільський, фортеця




Спочатку передмова до нашої першої великої подорожі до Кам’янця (мені ж особисто доводилось там бувати часто й з абсолютно різних причин – від транзитних до амурних). Так от: ялинка, мандарини, олів’є, Президент по телику – приблизно так виглядає типовий Новий Рік на пострадянському просторі... Зрозумівши, що таке не влаштовує, прийшла в голову ідея зібрати охочих і махнути кудись з Києва. Після нетривалого обдумування і незначного обговорення склалась наступна нитка подорожі: Київ – Кам’янець-Подільський – Хотин – Чернівці – Чортків – Київ. В рамках цього туру й було відвідане славетне місто Кам’янець-Подільський, або ж "Квітка на камені" – така назва мені більше подобається й на місці приходить розуміння, що вона дуже справедлива. 

Чому саме Кам’янець? По-перше: привернула увагу ну дуже значна концентрація історичних, природних та культурних пам’яток на відносно невеликій відстані одна від одної. По – друге: альтернативна ідея зустріти Новий Рік в туристській атмосфері (ліс, намети, вогнище) не викликала сильного ентузіазму серед потенційних учасників, потягнуло на комфорт... Район  запланованої поїздки же відносно цивілізований, з хорошим транспортним сполученням і туристичною (в матрацному розумінні цього слова ) інфраструктурою І, по – третє:  а чому ні? -  захотілось і все...

Кам'янець-Подільський

Кам'янець-Подільський
IMG_8334
Старе місто.


Кам'янець, фортеця

Кам'янець-Подільський, фортеця
image
Фортеця з різних ракурсів.

Детально розповідати про усе, що ми бачили не буду. По-перше – оцього “усього” було дуже багато й описавши усі враження, можна видати невеличку монографію, по-друге - досить детальну інформацію про історію та сучасний стан міста можна без проблем знайти в інтернеті та багато де інде. Але кілька зауважень (швидше - рекомендацій) все ж зроблю...

В Кам’янці-Подільському не шкодуйте ніг. Не варто обмежуватись виключно традиційними об’єктами екскурсій - фортецею, ратушею і храмами в центрі. На увагу заслуговує абсолютно все старе місто. Блукання вузькими древніми вуличками, прогулянки по глибокому скелястому каньйону навколо острівця старого міста (справжнє диво природи) та до пам’ятника семи культур (на горбі навпроти старої фортеці), не залишать нікого байдужими. Польська брама, Руська брама, Вітряна Брама, казарми фортеці, міські мури, Хрестовозвиженська церква під фортецею, бастіони Нової фортеці, дрібніші оборонні вежі, які розкидані практично на кожному кроці над каньйоном – ось те, що варто було б побачити. Ще дуже цікаві музеї в центрі міста (хоча ми їх  першого разу так і не побачили – Новий Рік, тому що). В першу чергу це експозиції в ратуші (древні монети, включно з античним та середньовічними, паперові гроші, знаряддя катування), картинна галерея і археологічний музей з симпатичним внутрішнім двориком.


Кам'янець-Подільський, польська брама
image
Вітрова брама.


Кам'янець-Подільський, місто
image
Дзвіниця вірменського костелу та дракончик (один з місцевих символів – цей раз з борідкою)


 
Кам'янець-Подільський, ратуша
image
Ратуша і Храм монахів-парашутистів ( кому ще треба двері на третьому поверсі?). А за дзвіницею храму – церква 14 ст., між іншим.
 
 Також Кам"янець уже тривалий час притягує до себе різнорідних екстремалів - повітроплавців, парапланеристів, скелелазів, джамперів. А взимку, з метою потреенуватись у лазанні по  солідних льодових стінках на каньйоні, з усієї України сюди з"їжджаються туристи, альпіністи та  просто любителі льодолазання. 

Кам'янець-Подільський, льодолазання

Кам'янець-Подільський, льодолазання
Льодолазання на каньйоні річки Смотрич

Добиратись до Кам’янця-Подільського зі столиці найкраще потягом (№ 623 ) – 10 год. в дорозі й прибуття трохи по 6-й ранку. Плацкартний вагон коштує  77 грн в одну сторону, купейний - 103 грн (серпень 2011 р.).  Час прибуття поїзду дає можливість весь день присвятити місту. Інший поїзд рушає з Києва о 16.30 й прибуває до Кам’янця близько опівночі – час не зручний, але майте на увазі. Після восьмої вечора йде поїзд на Київ, що робить місто дуже зручним для одноденних екскурсій. Для особливо запеклих гуляк – після першої ночі йде експрес на Київ. Окрім залізниці доїхати до Кам’янця можливо й маршрутками від зал. вокзалу – 100 грн. грошей й 6 годин часу це забере. Вирушають кілька раз на день, прибуваючи до кінцевої точки ввечері чи вночі.

Восени 2011 р., "мудрі очільники" Укрзалізниці перевели нічний потяг на Кам"янець в режим ходіння по через день в різних напрямках. Врахуйте це при плануванні поїздки.

Райони міста сполучаються великою кількістю маршруток, що ходять часто й регулярно. Ще Кам’янець приємно здивує цінами на таксі, але користуватись потрібно виключно службами таксі, оскільки кастрюльники (приватники) беруть суттєво дорожче

Кам'янець-Подільський, міські мури
IMG_1022
IMG_2900 IMG_2938
Природа та архітектура створюють неповторну мозаїку

.В Кам’янці хороша харчова інфраструктура. У центральній частині міста достатньо генделиків на будь який смак – від досить пристойних ресторанів до звичайних піцерій. Ціни після Києва дуже демократичні, але за мірками Західної України вище середнього – місто уже розбалуване туристами. У Старому місті вже тільки ресторани та солідні кав”ярні залишились, поступово витіснивши “студентські” кафешки (нещодавно не виявив на місці улюблене кафе “Молдова”). Серед розвіданих закладів: піцерія „Нью Йорк стріт” (звичайна піцерія з нормальними цінами, чимось схожа на всюдисуще „Челентано”), генделик у ратуші (посереднє місце – чимось нагадує сільський бар, хоча розташування просто шикарне), ресторан “Тарас Бульба” (розташування у історичних підземеллях, толковий інтер”єр, меню не вразило та і дешево перекусити там не вийде – хоча у радіусі 100 км. від Києва ресторан з подібними цінами знайти важко)  та кафе „У поліцмейстера” (широкий асортимент, швидко готують, і що важливо – дуже відповідальне ставлення до інтер’єру: в приміщенні чудова підбірка старовинних та псевдостаровинних артефактів). За межами старого міста, там, де поменше туристів й побільше місцевого життя, розташувалась їдальня “Гунська криниця”, яка рекомендується для дешевого і відносно смачного щоденного харчування (від старого міста хвилин 5-10 ходу в напрямку зал.вокзалу).

Щодо проживання, то готелів в місті дуже багато й реклама їх висить на кожному кроці. Ціни досить немаленькі - апартаменти вартістю менше 200 грн. за ніч важко знайти, як мінімум через інтернет і до поїздки. Дійшли висновку, що наймане житло це оптимальний варіант – тим більше,  компанія нараховувала добрий десяток прагнучих житла мандрівників. Певна кількість інформації щодо житла представлена в інтернеті й знайти її через пошуковики просто. Більше інформації - в місцевих друкованих виданнях, але добратись до них з поза меж міста значно складніше. Ціни приємні. Ще один випробуваний економ-варіант – кімнати відпочинку на зал. вокзалі: у 2010-му році доба коштувала 60 грн., ніч (пів. доби – 30 грн.). І найбільш економний варіант для невибагливих туристських груп – туристична база (хостел по радянськи) у старому місті (добрячих 3 десятки спальних місць у  великій кімнаті + кухня й туалет.) Взимку 2011 року за добу заплатили якісь копійки – 15 чи 20 грн. Під мостом у старе місто запримітили досить багато місця під намети на залісненому березі (сліди кострищ і наметів там уже були). Так що вибираєте,  в залежності від ваших планів та можливостей!
 IMG_1043

Кам'янець, ратуша
 
Кам'янець-Подільський вночі
 
Кам'янець-Подільський вночі
Окреме задоволення – нічні прогулянки старим містом (вночі воно завжди пустельне)

Резюме. Рекомендується відвідувати першочергово. Нереальна кількість пам”яток та інших цікавостей. Зручне місто, для одноденної екскурсії. Зручне для початку чи завершення мандрів краєм. Добирання – залізницею (з Києва). Проживання – є наймані квартири (оптимально), готелі, хостел, місця для наметів поруч з центром. Харчування – “Гунська криниця”.

Гарної вам подорожі!