Каньйон Казка: ефектні пейзажі на березі Іссик-Куля
Казка це дуже ефектний каньйон чи то лабіринт з піску і глини червоного кольору. Мільйони років вода й вітер тут вимальовували цей рельєф і вийшло дуже красиво.
Каньйон поруч із трасою й сюди легко дістатись. По ідеї. Але, нечасті маршрутки ще треба вміти зловити. Бо розклад то одне, а реальність то інше. Поїхали, Іншала :-)
Рух до Казки (звучить то як) почали з пляжу на березі Іссик-Куля під Караколом, про який є окрема розповідь Відправивши друзів до України (через Каракол, Бішкек, Алмати, а декого й через Астану ) залишились я, Юля й Поля на дорозі десь на південному безезі Іссик-Куля.
Перша зупинка - Кизилсу, селище чи село, де є чимало торгівлі, але непросто знайти другу чайхану, непросто знайти сир і неможливо знайти кази (а я вже дуже хтів). Зате багато динь, кавунів, перукарень й будівельного реманенту, зокрема касок. Багато банків і аптек. На базарі є новенькі умивальники типу "мойдодир". Час тут йде якось по своєму й ми стабільно попри наш автобус проскокували.... Навіть не те щоб засиділись в чайхані, просто вони їздять не по озвучених й записаних графіках :)
Автостоп зате працює непогано (за гроші швидше, в таких популярних місцях серед туристів)! Врешті, якийсь транспорт зупинили й нас кудись привезли. На пустельний, запилений і безлюдний берег. Ласкаво просимо до Казки!
Але далі таки стало дуже красиво. .. згодом. Поки ж ми шуруємо через якусь пустелю з небезпідставними очікуваннями. Від траси потрібно пройти кілометр у глиб берега. Рюкзаки залишили біля КПП на в'їзді - типова така практика! Вхід - в 2018 році був 50 сомів, це менше долара.
Казка стала популярною відносно нещодавно - туристи посприяли. Чим далі просуваєшся, тим ефектніше й тим дивніші форми гір навколо будуть.
Це ще дорога до Казки. Справжня краса далі і її складно пропустити.
Береги Іссик-Кулю досить різні, Південний берег - де ми зараз, набагато пустельніший за Північний, водночас дикіший, природніший, чи що. Казка ж то ще й дуже красива пустеля, де
згадується стерертипний дикий Захід і в вухах практично грає музика з вестерну. Або Східні Казки. Де тут печера Алладіна?
Червоні кольори, красивезне вивітрювання, власне, задоволення від Казки це саме оці пейзажі!
Є торгівля незначна й перецінена, є слабеньке джерело. Але я їх не сфоткав, тому вірте на слово. А от рослинки - таки так!
Чим далі - тим красивіше, чим вище - тим ефектніше.
Найкрутіші краєвиди тут є поміж феєричних стін або ж коли на все зверху дивишся, з найвищої точки Казки.
Я у Казці :)
Багато часу на огляд Казка не займе, навіть з медитаціями в різних пейзажних точках. Але відвідати варто, коли вештаєтесь регіоном....
На ніч стали на березі просто біля повороту на каньйон з траси вздовж берега озера, тому пляж продовжився. Та ж приємна вода озера, тільки усе червоного кольору й багато пилу.
Поруч також є відпочиваючі. Приїхали на авто і просто зависли на березі. І це чудово, я вважаю!
А ще неподалік намету сидів беркут в шапочці на очах й видавав свої хижацькі звуки )
З ентузіазмом дивимся на бурне море. Хвилі й вітер від купання не стримують. Пилу пустельного стільки, що іноді ходжу купатись в одязі - задля очистки. На гарячому сонці Центральної Азії все висихає дуже швидко. І так само швидко забруднюється :)
Поля і озеро.
Живемо втрьох в одному наметі, тут зовсім немає комарів й можна намет не закривати.
Остаточно перейшли на базарне харчування й мудруємо страви з місцевої лапші, сиру та овочів. Пісок активно на роль спецій ломиться)) Кайфуємо від динь, шукаємо кази й дуже хочеться смачної вуличної кави.
Попереду ще багато цікавого - Токмок і Бішкек, Алмати і Чарин, відомі пам'ятки й місця, про існування яких ми ще навіть не здогадуємось! Невдовзі буде продовження нашої насиченої подорожі Центральною Азією.
До нових зустрічей, друзі!