середа, 16 листопада 2016 р.

Кварелі - батьківщина Кіндзмараулі

Найцікавішим у місті Кварелі я вважаю наявність тут відомого далеко за межами Грузії виноробного підприємства з не менш відомою продукцією. До того ж у місті є чудернацька фортеця - яка використовується в дуже несподіваний спосіб, старовинний храм й декілька музеїв.
IMG_9472грр


Дістались до Кварелі автостопом з Некресі. Під самим  монастирем відразу застопили авто. Невелика розвалюшка з трьома повністю неросійськомовними хлопцями сама нас підібрала, коли шукали місце для поїсти, а не стоп. В цю розвалюшку ми теж якось помістились, й понеслись. Авто тарахкотіло й буркотіло, але до 100 км за годину розганялось. Спілкувались в основному посмішками :-)


Кварелі - поселення дещо серйозніше за Гремі чи Некресі, цілий тобі районний центр, у зв'язку з чим тут більше асфальту, магазинів, центральних площ й адміністративних споруд. В 16-му столітті тут вже існувало якесь поселення. Перша наразі згадка показова для Кахетії - тут збудували сховище для вина. До самого недавноього часу захолустя було насправді. Тепер - захолустя з вкрапленнями сучасного й перспективами розвитку туризму. 


Як і багато чого в Грузії, Кварелі - місто контрастне. Будинок юстиції, наприклад, як і усюди в містечках країни, сучасний і ефектний, а поліція - скляна й прозора:-) В місто ми дістались новенькою дорогою й взяли безкоштовну мапу в новенькому туристичному центрі. Але "тло" для цієї новизни часто досить "стареньке" буде - зачухані райони міст, занедбані підприємства й засмічені околиці. Часто спадало на думку - що ж в Грузії взагалі було до того, поки відомий нині вже не голова адміністрації з України свої ініціативи не розпочав? Здається, нічого хорошого не було. Зараз країна в деякій стагнації - коли просто нічого не відбувається, ні хорошого ні поганого. Чим це все закінчиться? - думаю що в "типовий постсовок" з диктурою й ресурсною економікою країна не скотиться, на те нема ні ресурсів ні диктаторів. А от цікаві люди й ідеї є, значить розвиток невдовзі відновиться...


Що подивитись в Кварелі

З цікавого  у місті - Корпорація "Кіндзмараулі", центральні площі, чимала фортеця, старовинна церква й два музеї (Чавчавадзе й Марджанішвілі). Більше виявити не вдалось. Усе витягнулось уздовж центральної вулиці й знаходиться дуже легко.


Фортеця знаходиться на самій центральній площі міста - квадратна споруда з солідними вежами й брамою. Як і часто в Грузіі - цілісна, схожа на середньовічну але при цьому досить примітивна й відносно молода (18 ст.). А от використовується ця фортеця в абсолютно незвичний спосіб... Фортеця у Кварелі не проста, а цілісна, добре збережена і вона  - стадіон (!?!). В двохсотлітніх стінах квадратної фортеці знаходиться повноцінне футбольне поле "районного рівня". В кутку навіть поламані пластикові крісла з трибун валяються. Вхід на стадіон-фортецю через давню дерев'яну браму Поки це найнесподіваніший стадіон, з мною бачених. На руїнах наших замків теж подекуди дітвора м'яча ганяє (Бучач пригадався), але так щоб повноцінний стадіон - таке раніше тільки у мультику про козаків бачив, там де вони футбола з лицарями грають.

КвареліIMG_9468гррIMG_9466гррIMG_9471гррIMG_9476грр
Фортеця-стадіон у Кварелі

Неподалік центральної площі Кварелі є ще одна, теж цікава туристу площа, яка може похвалитись старим храмом, дивним радянським незрозуміло-що й солідним інформаційнмим центром. Тут же знаходяться музеї. В турцентрі є карти, усмішки й прохолода. Храм - собор Іоана Хрестителя  кінця 19 ст. Собор типовий, доречний, атмосферний, абсолютно не древній ,гарно виглядає на тлі клумб й мощеної поверхні. Незрозуміло-що білого кольору на цій же площі - частина музею-маєтку "батька грузинської нації", публіциста Іллі Чавчавадзе. Щось типу сторожки у стилі радянського модернізму. За цим дивним будинком - палац, сад і кам'яна вежа, яких колись море тут було. Інший музей на площі належить Коте, але не тому що мур-мур-мур, а актору старих часів Коте Марджанішвілі, теж вусатому. 

КвареліIMG_9508гррIMG_9459грр
IMG_9505гррIMG_9503гррКварелі
Цікавинки Кварелі - Храм Іоана Хрестителя, Булинок Юстиції, дім музей Махарадзе й музей Чавчавадзе.


Кіндзмараулі


У місті Кварелі ніби як достатньо різних цікавинок, але, на мій погляд, головним тут є кіндзмараулі - як явище і як підприємство :-) 

Поруч із Кварелі знаходиться батьківщина цього відомого вина - мікрозона Кіндзмараулі, частина Алазанської долини, тільки в якій і можна це саме вино виростити. Для вина потрібен виноград сорту Сапераві зібраний в долині в перші три тижні вересня - коли рівень цукристості в гронах досягає потрібного для виготовлення природного напівсолодкого вина. Далі, за кахетинським способом виготовляється вино й три роки витримується в квеврі, великих глиняних глеках, про які нещодавно розповідав. Аж тоді воно стає тим, знайомим нам, Кіндзмараулі. Вино це винайдене в 1942 році й запатентоване Грузією, в інших місцях його не виготовляють. Смак - відпочинковий, солодкий, трохи терпкий й з легкою кислинкою водночас, з присмаком легкості буття й смаку життя. Найкраще пити - в Грузії, можна й на пляжі в Кобулеті наприклад. Але в Кахетії все ж батьківщина.

На центральній площі Кварелі знаходиться підриємство з гучною назвою "Корпорація Кіндзмараулі", асортимент і ціни в якому були найкращими з бачених нами в Грузії. Виноробному підприємству на цьому місці скоро 500 років, між іншим. Пишуть що можна потрапити на екскурсію до виробничих зал, але ми якось не помітили де це. Дегустаційна зала ж була зайнята великою туристичною групою, але нам те не зашкодило - в магазині й так багато цікавого. Під кінець подорожі дуже шкодували, що такого підприємства немає в Кутаїсі.


Це не реклама, якщо що :-) Блін, поки писав то самому захотілось - все-таки моє улюблене вино.

КіндзмарауліКіндзмарауліКіндзмараулі
 Корпорація Кіндзмараулі

Трохи далі від площі - автостанція, куди не потрібно ходити, якщо вам не в Тбілісі. Нам було не в Тбілісі, тому довелось галасувати з водієм, який не захотів нас узяти і йти "голосувати" :-)

А так - маршрутки до Тбілісі ходять впродовж дня раз у годину десь до  п"ятої вечора, коштують 8 ларі. Є ще кілька маршруток на Телаві, Лагодехі й одна в Азербайджан. На місці важко зрозуміти як на них потратипити й коли вони ходять, але в Кахетії легко добиратись стопом куди б то не було.  Вирушаємо на Сігнахі.