Бучач: місто пам”яток архітектури та відомих земляків.

Бучач – це не тільки посередній коньяк, це ще й мальовниче, насичене чудовою архітектурою місто, з яким пов'язані долі багатьох всесвітньо відомих діячів. Земля тут червоного кольору а в річках є золотий пісок. Місто стало свідком підписання доленосних домовленостей, створення шедеврів відомого скульптора Пінзеля, підростання нобелівського лауреата, та, за деякими версіями зачаття не кого-небудь, а самого Зігмунда Фрейда! 

Вперше до міста потрапив ще у 2010 році під час великої вільної подорожі Поділлям. В 2016 році Бучач став однією з локацій нашого квесту, й цього разу він мені здався ще прекраснішим. Природа, архітектура й мистецтво так само чудово поєднується в цьому місті, зате з'явились цікавинки на зразок мистецького дворика. От тільки найкрасивіша в Україні ратуша все так само у риштуваннях, але й її обіцяють колись відремонтувати.

Відомі люди з Бучача - дійсно дуже відомі.

Тепер детальніше про персоналії! У 18 столітті місто стало новою батьківщиною для Іоана Георга Пінзеля – одного з найвідоміших скульпторів за усю історію України (в якості другого мега-відомого скульптора пригадується Архипенко, з третім якось не склалось - так, щоб аж всесвітньо відомим був). Загадковий був дядечко - про першу його батьківщину не відомо абсолютно нічого, як і про появу на наших теренах. Він тут просто з'явився творив, саме у Бучачі! І творив шедеврально – виставка робіт Пінзеля в Олеському замку мене свого часу вразила. Чудове поєднання динаміки та емоційності в його скульптурах! Наразі у Бучачі творіння Пінзеля прикрашають ратушу та костел у центрі міста, дуже рекомендую туди заглянути.

Наступною визначною персоналією цього міста став єврейський письменник Йозеф Агнон, який народився й виріс на вулицях Бучача, а згодом перебрався до Єрусалиму. Письменник свого часу став лауреатом Нобелівської премії, її ж, як відомо, просто так не дають. Агнону у Бучачі є пам'ятник.

Ну і, найцікавіше. З Бучача, виявляється, походить найголовніший "відомий психіатр" усіх часів, засновник психоаналізу та ідеолог пансексуалізму Зигмунд Фрейд. Дідусь Фрейда жив у Бучачі й тут деякий час мешкали його батьки. Згодом родина Фрейда перебралась до Австрії. Народився Зигмунд Фрейд уже там, але, є версія, що зачинали його ще на наших теренах. Погодьтесь, далеко не кожне містечко може настільки відомими земляками похвалитись!

Що подивитися у Бучачі?

У місті варто оглянути величний монастир, Успенський костел - храм поменше з чудовим інтер’єром (отим - Пінзелевським), найкрасивішу в Україні недоремонтовану ратушу, старовинні будинки у центрі міста, мистецький дворик й руїни фортеці з чудовим оглядовим майданчиком, товстезними стінами і дітьми-футболістами на території.

Першого разу у Бучачі потрапили до фортеці якось не дуже просто - як завжди піднялись з якогось не такого боку, попутно взявши штурмом крутий схил, вийшовши на руїни кількох садиб і смітник і аж потім виявили наявність цивільної дороги....ми не шукаємо легких шляхів! Вдруге відразу поруч із Успенським костелом звернули праворуч й красивою мощеною стежиною піднялись до замку.

Укріплення на цьому місці відомі з 14 ст. Свого часу у замку Бучача не тільки від козаків чи татар відстрілювались, а й підписувала доленосну угоду (1672 р.), згідно якої Поділля відійшло до турків майже повністю (ох і дісталось населенню тоді... на щастя турецька влада протрималась "тільки" 27 років). Далі, як у більшості замків: втрата оборонного значення, занепад і, "маємо те, що маємо". Зараз фортеця це, по суті, руїни, які в будь-який момент грозяться осипатись повністю! Проте руїни досить масштабні та симпатичні! І краєвид на місто чудовий! Так що відвідайте - не пошкодуєте. Фотка з заголовку звіту зроблена якраз з території фортеці, але зараз її повторити проблематично - занадто сильно дерева розрослись.

 

Руїни фортеці у Бучачі та вигляд з неї на центр міста

Успенський костел  18 століття у підніжжя замкової гори це, насамперед, неймовірний, розкішний інтер'єр, створений Пінзелем. Ним можна чудово помилуватись з-за гратів, доступ до яких відкритий у будь-який час. А от усередину потрапити й роздивитись усе зблизька якось не виходило - постійно потрапляю в Бучач не в той час доби
 

Успенський костел з пречудовим інтер'єром

Найгарніша ж, за відгуками моїми й не тільки, ратуша України перебуває у препоганому стані. Судячи по будівельних лісах навколо, її реконструюють, так що надії на краще майбутнє присутні – зараз же ратуша викликає виключно жалість. Ратуші 300 років й вона декорована скульптурами Пінзеля. Ще одну скульптуру можна побачити в невеликій відкритій в ратуші галереї. Там є ще кілька експонатів, але більш цікавою є самі приміщення - такі колоритні, архаїчні, дихаючі історією. Окрім ратуші рекомендую озирнутись навколо - площа зьберегла історичні форми й оточена ошатними кілька сот літніми будиночками. Така собі невелика Площа Ринок

 

Ратуша у вічних риштуваннях

Комплекс будівель Бучачського монастиря височіє над містом й добре помітний звідусіль. Збудували цей монастир у середині 18 століття й мені він подобається розмірами, збереженістю й гармонійністю конструкції. Усередині зберігся красивий дерев'яний іконостас. У другій половині дня костел й монастир чудово освітлюються призахідним сонцем.

 

Василіанський монастир у Бучачі

Ще рекомендую у Бучачі повештатись центральними вулицями, зазирнути в Краєзнавчий музей та до нещодавно відкритого Мистецького дворика.

Залишилось враження, що у Бучачі ше можна знайти щось цікавеньке (а точніше – кілька старих церков, костел і руїни фортеці у передмістях), проте сонце завжди  неухильно схилялось до обрію, не залишаючи часу на подальші оглядини.

Красиві шматочки міста: скульптура та двері в ратуші, мистецький дворик неподалік

Симпатичний будинок у Бучачі, таких тут трохи є

Де виробляють коньяк "Бучач" ми так і не помітили :-)

До Бучача складності не становить – найпростіше з автовокзалу Тернополя автобусами-маршрутками, також цілком можливо з Франківська. З Тернополя автобуси йдуть цілий день досить часто. Назад повернутись можливо до 22.00 (хоча так до пізна й не варто засиджуватись, якщо не плануєте ночувати). З інших великих міст добиратись менш зручно, але теж є варіанти (наприклад – з Хмельницького, Кам'янця чи Чорткова). Оскільки місто є районним центром Тернопільської області, інфраструктура розвинута непогано: перекусити чи прикупити чогось потрібного проблемою не стане, а в мистецькому дворику є Кав"ярня.

А нас чекає піша ділянка маршруту - долиною Стрипи до Язловця через Русилівські водоспади.

Зовсім поруч замок у Золотому Потіці й руїни фортеці у Підзамочку. З Бучача також легко дістатись до Теребовлі з замком, краєвидами й симпатичними вулицями й до Микулинців з чудовим костелом, палацом й руїнами фортеці. Й багато куди ще.

Резюме. Відвідати – Василіанський монастир, Ратуша, Успенський костел, Замок, Мистецький дворик. Добирання - маршрутками з Тернополя чи Франківська, харчування – місцеві генделики.

Вдалої подорожі!!