Куріон: античне місто в мальовничій бухті

Античне місто Куріон, це чималі руїни на високому пагорбі понад морем, на берегах мальовничої бухти Куріон. Пейзажі тут "стереотипно" античні - так немов в сюжеті давньогрецьких міфів опинився, легко уявити себе справжнім Одіссеєм. Місто не дуже велике, проте деякі об'єкти унікальні й найбільш цікаві з них, це мозаїчні підлоги античних вілл та чималий амфітеатр, й ще сподобалась підлога з підігрівом античної лазні.  

Куріон варто було б відвідати, навіть якби не було тут ніякої старовини - дуже вже місце мальовниче. Древнє місто знаходилось на високому пагорбі на березі моря, з якого чудовий криєвид на бухту Куріон. Тут красиво в будь-який час доби. Пляж у цій бухті взимку не особливо велелюдний - нікого там особливо не вешталось при нас ні вдень ні вночі. Ну,окрім невеликої кількості авто в рамках місцевої забави “приїхати на пляж вночі й стати там”.

Дістались до бухти Куріон автостопом з Лімасолу того ж вечора, що відвідали Пафос. Цього вечора був чи не найкращий стоп в грецькій частині Кіпру. Спочатку розраховували на автобус й навіть знайшли зупинку з маршрутом на грецькій мові. Розшифрували надписи в кількох варіантах, усі з яких вели куди треба :-). Проте, навколо була неділя, відповідно, автобуси не ходили як слід - точніше, не ходили зовсім.

Несподівано, достатньо швидко застопили юнака на маленькому авто, який завіз чомусь в замок Колоссі, хоча перед тим погодився на Куріон. Розповідав, що тільки от закінчив школу, працює в доставці води, подорожувати теж любить, проте “ноу мані -ноу хані”, дослівно :-)  Замок вже зачиненим застали, продовжили стоп й швидко спинили дядечка на непоганому джипі, який завіз на сам пляж Куріон - хоча йому й не дуже по дорозі було. Це був чоловік з тієї рідкісної породи, що мандрівників розуміє трохи більше ніж повністю, підтримує й заздрить. Теж має досвід вештання планетою - але на кораблі, довго працював моряком далекого плавання, а зараз свою компанію в цій галузі має. Чомусь дядько трохи дивувася, що на Кіпрі можливий кауч-серфінг. Зате завіз на пляж якраз у розпал яскравого світіння неба після заходу. Це було чарівно, фото не дуже передають краєвид. Заночували неподалік пляжу в чигирях - на самому пляжі не дуже хотілось, так як туди авто періодично заїжджають. Скупались вночі в морі - вода виявилась куди теплішою за повітря.

Пляж Куріон й наша ночівля

Зранку пішли оглядати, що то за руїни над нами. ЖПС від місця ночівлі проклав дорогу через дірки в паркані. Ми, звісно, були вдячні за таку економність. Але глянули на крутизну схилу гори, на відсутність тих самих дірок у парканах й подались до центрального входу - в касу. По дорозі помітили розкопки якоїсь античної будівлі прямо на березі, вона не в туристичній зоні й вхід туди тільки для археологів. Щоб потрапити до самого міста треба піднятись на пагорб. Вхід коштує солідних 4,5 євро, як у Пафосі й на 4,5 євро більше, ніж "з моря" у Саламіні. Помітили поруч якусь архаїчну на вигляд церкву, на яку вказувало багато вказівників. Мабуть, важлива. Чи древня. Виявилась храмом Святого Ермогена 17 століття, збудовнаму на місці церкви 9 ст. Усередині цей самий святий Ермоген похований. В 4-му столітті був Епископом острова Самос, якого місцеві катували й по смерті кинули в море. За легендою, труну з тілом принесло до Кіпр, де він й став святим. Православна енциклопедія пише, що на могилі зцілюються від болотної лихоманки (що це?) й нерозділеного кохання (це більш відоме). Це все потім прочитали, на місці ми просто бачили колоритну старовинну церкву.

Старовинна церква святого Ермогена й вид на бухту Куріон з античного міста

З міста Куріон вигляд на бухту ще більш неймовірний, ніж з берега. Так і бачиш перед очима корабель Одіссея, ескадру часів Троянської війни чи якихось античних богів. Атмосферненько тут.

Куріон існував з часів дуже древніх по просто древні. Засновано місто ніби як 1200 років тому вихідцями з Мікен, але до того 3500 р. до н.е., неподалік вже було якесь поселення. В часи розквіту тут проживало 20 000 жителів. Куріон проіснував більш ніж півтори тисячів років з часу заснування, але в “своїй грі” не зміг перейти на “новий рівень”, тобто у “Середньовіччя”. В 4 ст н.е. серія потужних землетрусів зруйнувала місто, а доконали його араби. Далі аж до 19 ст. тут нічого цікавого не відбувалось, а далі почали шукати скарби. В 20 столітті скарбошукачів змінили археологи. В наш час це одне з найвідоміших античних міст Кіпру.

Саме місто Куріон не настільки велике як Саламін чи Пафос, проте теж достатньо захопливе. Руїни тут концентрованіші, але деякі об'єкти вражають не менше, ніж мозаїки Пафосу чи Гімназій у Саламіні. Найбільше сподобались - амфітеатр, мозаїчна підлога деяких вілл й залишки лазні. Ну й, звичайно, неймовірні краєвиди з того пагорба.

Більшість пам'яток Куріону, я б описав  як  солідні по площі й низькі “по висоті” руїни, які дозволяють захоплюватись тим, що свідомість нафантазує споглядаючи за ними. Багато стін, кімнат, підлоги, проходів різних. Багато де є залишки водогонів й колон, зрідка збереглись цілісні колони. Деякі руїни стоять окремо, більшість же досить густо сконцентровані в центральній частині міста – тут фантазія найбільш активно "моделює" для себе минулу велич поселення.

Руїни будівель античного міста Куріон

Мозаїчна підлога збереглась не настільки масово, як у Пафосі - будинків усього декілька, проте самі мозаїки дуже цікаві. В одному з будинків на підлозі - гладіатори. Будинок так і називається - будинок гладіаторів. Ніби нічого незвичного, але це так круто - бачити в справжніх античних руїнах автентичні сюжети про гладіаторів. В будинку Ахілла є дещо пошарпана мозаїка з Ахіллом й моїм улюбленим героєм Одіссеєм. А найкрутіша мозаїка достойна окремої розповіді.

Найвідомішою у Куріоні вважається мозаїка вілли Евстолія - де посеред різних орнаментів велике коло з античною жіночкою та надписом Ктісіс, найймовірніше, богинею будівництва. Оцю Ктісіс потім бачили на емблемі місцевого універу та різноманітних символах у Лімасолі. А от інші шматки підлоги зображують символи раннього християнства -  рибу, куріпку та паву. Й надпис є, що будинок тримається не на камінні чи інших цінностях, а на символах Христа. Ще раз -  в одному будинку зображені водночас античні боги та символи християнства! Аж цікаво в такий світ заглянути. “Будинок цей збудовано в 5-му столітті місцевим багатієм, у ньому нараховувалось 36 кімнат й були громадські лазні, свого роду - клуб, тусовочне місце, яке збудував Евстолій. Зараз над будинком великий павільйон, який знаходиться неподалік амфітеатру.

Амфітеатр у Куріоні не такий великий як у Саламіні й більше відбудований, ніж справжній - зате до сих пір використовується за призначенням й тут проводяться музичні фестивалі. Оригінал був збудований приблизно 2200 років тому й вміщував 3500 глядачів. Інтернет “місцями” щось пише про 12 тисяч, але дані особливо нічим не підтверджуються та й не зрозуміло як рахувати - стоячих, сидячих, який “середній розмір дупи” брали для розрахунку. З іншого боку - вмістимість могла змінюватись після реконструкцій, як на “Олімпійському”. Тому, просто - великий античний амфітеатр, такі завжди вражають. "За греків" тут ставились театральні дійства, а римляни принесли бої гладіаторів. Зруйнував театр землетрус у 4 ст. Далі слугував каменоломнею. В наш час відбудований й тут чудова акустика.

Амфітеатр Куріона, басейн й мозаїки - "Ктісіс" й бій гладіаторів.

Окремо стоїть, “будинок землетрусу”, який завалився у результаті великого землетрусу, яке (у 77 р. до н.е, здається)  підняло Кріт на 10 м. з води й пустило цунамі на Єгипет (й не тільки). Неподак нього лавочки для споглядання панорам. Наймасивніший “комплекс руїн” - у центрі Куріону, тут форум й ранньохристиянська базиліка 4-го століття. Також тут помітили дуже незвичні руїни - густо натикані невеликі стовпчики. Виявилось, що це не абищо, а тепла підлога з римської лазні. Гіппокаустам - по науковому. Ці стовпчики були під підлогою лазні й між ними циркулювало тепле повітря. Лазня, схематично, складалась з трьох відділень - холодного, теплого й гарячого. Функціонували басейни, водогони, туалети з каналізацією. Складні технології, як для двотисячолітньої давності. А багато де подібного нема й до сих пір.

Види Куріона й підлога з підігрівом з римської лазні.

На деякій відстані від Куріону (2-3 км) знаходиться відоме святилище Апполона - збудоване казна коли (в часи бронзового віку) й зруйноване в 4 ст. до н.е. землетрусом. Це одне з найдревніших й найповажніш святилищ Кіпру, руїни його збереглись по наш час. Аполон - бог не простий, а покровитель Куріону. Тому й святилище солідне було. Дуже хотілось відвідати, проте, дощ явно не сприяв нашим прогулянкам далеко за межі Куріону. А десь на пів дороги до святилища ще є античний стадіон, де відбувались ігри на зразок Олімпійських. Скажем так - це те, що оглянемо наступного разу у Куріоні.

Дістатись до Куріону з Лімасолу можна й автобусом. Неподалік зупинка N16, коштують такі 1,5 євро але по вихідних ходять поганенько. Ми ж спробували підстопити до замку Колоссі, нашої чергової мети на сьогодні. Витягнутий палець красувався над трасою десь близько години без особливого успіху, в кінцевому рахунку ми пройши 6 км й дістались туди пішки, попутно змокнувши до нитки під дощем. Але це вже зовсім інша історія….