Пафос: велике античне місто й відомий курорт
Пафос - історичне місто й курорт на Кіпрі, з чудовим морем, красивими берегами, приємною набережною для прогулянок, гаванню з старовинним фортом, а також величезним античним містом з дивовижними фресками й купою іншої старовини.
Пафос - місто знане. Загальновідомо (:-)), що тут з піни морської народилась Афродіта. А отой “пафос”, який - щось велично натхненне, здається, просто співзвучне слово. Принаймні, серйозніших зв”язків я не знайшов. Але, якщо богині народжуються - може щось у цьому й є? Навіть якшо не народжуються, а гуляють й не богині, а туристи:-)
Дістались Пафосу автобусом з Лімасолу. Рейсові автобуси ходять з автостанції раз у дві-три годин, в дорозі проводять трохи більше години й не зупиняються між цими двома містами (проте у містах роблять декілька зупинок. Автостанція що у Пафосі що у Лімасолі маленька й далеченько від цікавих туристу місць, розклади є на інформаційних щитах на зупинках, коштує це все діло 4 євро, якщо в один бік й 7 євро, якщо квиток туди й назад.
Сучасний Пафос це найбільше курортне місто Кіпру й найбільша історична пам”ятка - за площею, то точно. При цьому саме місто не таке вже й велике - за кількістю жителів десь як Боярка. Нам здався спокійним й затишним. Тут комфортно, цікаво, в міру колоритно, все є й, мабуть, добре жити в старості. Тобто - такий як й увесь Кіпр. Місцеві будуть спокійно пити каву в кав”ярнях, ходити до білих церков в чорних костюмах. Туристи будуть росіянами. Майже усі. Коситимуться інколи на мій тризуб й мову, деякі навіть подаватимуть ознаки дружелюбності й розпитуватимуть очевидні речі.
Пафос: графіті на зупинці й церква з натовпом прихожан.
Пафос це курорт, так би мовити, “санаторного типу” - де треба повільно гуляти набережною, з сумнівною іскринкою в очах розглядати якісь древні каменюки, повільно щось жувати в невенликому генделику, фоткатись коло пальм, фоткатись коло води, фоткатись коло древніх каменюк, купатись поміж пальмами, гуляти в воді неймовірного кольору. Тьху ти, навпаки тобто! Сам уже засинаю з описом жвавості цього курорту. А що - дискотеки в Ая-Напі, діяльність в Лімасолі, столиця в Нікосії, аеропорт в Ларнаці, монастирі в горах, решта - в турків. Незайнятою залишилась якраз роль курорту. Усе інше - теж курорти, але Пафос найбільш курортний курорт. Історичне минуле в Пафоса більш ніж солідне й мабуть найцікавіше в грецькій частині острова, але, здалось, головне тут все ж не дуже активний відпочинок.
В Пафосі дуже круте море - його багато й береги тут красиві та кам”янисті. Вода впродовж дня кілька раз змінює колір. Набережна, по ходу, головна променада міста, з спортивними майданчиками й кумедними ящикоподібними лавками. Потрапили сюди ще до огляду археологічного парку й, так як, набережна йде між парком й морем, під час прогулянки розглядали, чи немає тут дірок у паркані. В інтернеті перед тим читали, що є. Не знайшли. Зате прогулянка видалась вкрай приємною - намилувались морем, трохи обгоріли на соці (3 січня, гг) й навіть трохи подригались на турніках. Наше туристичне око помітило, що у Пафосі безліч вільного берега й виглядає що можна без проблем жити з наметом. Влітку це було б круто.
Неймовірного кольору море й прогулянкова набережна берегом
В античні часи Пафос було великим й відомим містом. До нині з того часу не багато вертикального залишилось. Перше місто заснували тут ще казна коли, іншими словами - “в добу неоліту”, а найдавнішим знайденим жіночим прикрасам тут більш ніж чотири тисячі років (цікаво, чому саме прикраси - невже їх винайшли раніше усього іншого?). Три з гаком тисячі років тому (часи Троянської війни) вже існувало солідне місто з великим храмом Афродіти, культ якої зародився саме тут. Місто мало укріплення, багато храмів, чеканило монету, брало участь в торгівлі на три частини світу. Основними ворогами Пафоса, судячи з усього, були землетруси - вони кілька раз руйнували місто так, що викликали занепад. Іноді Пафос намагався “сховатись” й “переповзав” трохи вбік. Так з”явився Новий Пафос (Като-Пафос) Вбік же він переповз й у Середньовіччі, ховаючись від арабів - так заснували Ктіму, або Верхній Пафос. В цей час місто вже не грало такої важливої ролі як в античності - на острові розвинулись інші центри. Тектонічна ж активність сприяла підняттю рівня дна й перетворенню гавані Пафосу на непотрібну нікому, за нею така роль спіткала й місто - в часи Британії в місті проживало усього лиш тисяча жителів.
Найвідоміші діячі, з якими пов”язаний древній Пафос - Афродіта, Апостол Павло й Цицерон. Достатньо солідний список. Афродіта тут, як відомо, народилась - вийшла з піни морської в кількох кілометрах від міста. Там є бухта, в якій є скеля, поруч з якою це достеменно відбулось. Ну, рівно настільки - наскільки в житті Афродіти щось могло відбутись достеменно й в реальності водночас. А так, усі “докази” народження богині на місці - берег є, море є, піна морська присутня. Правда, наявність ще одного, згідно міфів, вкрай необхідного для народження Афродіти інгрідієнти тієї піни ми не досліджували, та й звідки зараз богу Урану взятись?? ;-) Проте, красиві дівчата мало не цілий рік з цієї води виходять - на те Пафос й курорт й, думаю, багатьом з них пригадували богиню Афродіту, добиваючись уваги :-) А ще серед місцевих кіпріотів збереглись древні грецькі імена, на зразок Афродіти - про це нам хост у Лімасолі розповідав, тому шанси зустріти богиню кохання є.
Інші персонажі менш розкручені туроператорами. Апостол Павло тут проповідував - до того ж, з очевидним успіхом, так як Кіпр став однією з перших територій на планеті, в якій християни опинились у владі. було це ще за життя апостолів. Ціцерон тут просто був. В наступні дві тисячі років вагоміших персонажів ніби як не було.
Найцікавіший історичний об”єкт Пафосу - територія ось того самого древнього Като-Пафосу, де зараз розташувався археологічний парк. Парк чималий - на поверхневий огляд о потрібно декілька годин. Збереженість руїн куди гірша ніж у Саламіні, проте, є свої неповторності. Є усі небхідні атрибути античних руїн - невеликий амфітеатр, великий форум, колони й колонади, скупчення шматків колон, залишки жител й якісь каменоломні. Підписів чомусь не дуже багато, користуємось інформацією з буклетиків й інтуіцією типу “печера - мабуть тут жили християни”. Є декілька невеликих музейних екпозицій. Загалом - цікаво й пізнавально. Вхід 4,5 євро.
Античне місто Пафос: руїни амфітеатру, форуму й колонадного замку
Печерне житло на околиці античного міста
Руїни вілли й посуд з невеликої археологічної експозиції.
Найбільшу цінність тут це не споруди чи колонади, а збережена підлога багатих античних вілл - ось де справжнє мистецтво. Мозаїк багато й вони витончені. Сюжети переважно з міфології, природи та повсякденного життя. Руїни зі збереженимиі мозаїками “іменні” - кожен будинок має назву за мотивами якогось відомого й зображеного в ньому(?) персонажа - Діоніса, Орфея, Тесея, Еона. Будинки самі розкидані по комплексу, більшість знаходиться у великих павільйонах, які помітно здалеку. Окремі мозаїки-під відкритим небом й їх можна оглянути з дерев”яних місточків, а подекуди навіть можна походити по витонченій древній підлозі.
Мозаїчна підлога античних будівель – найкрутіше, що є в античному місті Пафос
На території археологічного парку є руїни замку пізніших часів, який називається “Замок сорока колон” - збудований візантійцями з використанням багатьох давніх античних колон. Виглядає солідно, але араби не довго з ним грались свого часу. Хрестоносці відбудували стару візантійську фортецю й намагались вдихнути якесь життя, але не надовго - давній “ворог” активізувався й землетрус зруйнував замок “щойно після ремонту”. Ті не здались й відбудували ще раз, на новому місті - так з”явився форт у гавані. Хазяйновиті венеціанці прикинули, що за всім не угледядь й демонтували замок. Турки відновили, але воювати їм вже було ні з ким. Так форт й стоїть неприкаяним посеред невеликих яхт та туристів. Британці тут сіль тримали. Особливої експозиції тут не має й відвідувачі - туристи, яким треба хоч кудись подітись в цьому царстві спокою. Проте місце симпатичне - невелика гавань з вітрильниками, мені таке подобається.
Форт й гавань з вітрильниками
За межами археологічного парку й порту є ще достатньо багато історичних пам”яток. Зокрема - царські гробниці, великий підземний некрополь в кількох кілометрах від гавані. Майже усю античність використовувався як місце поховання аристократії. Місце відоме й цікаве. По місту є декілька церков, які заснували більш ніж тисячу років тому й катакомб, де теж вирувало життя свого часу. Ми провели пів дня у Пафосі, але треба більше - щоб оглянути усі ті речі, що в стороні від гавані та археологічного парку.
Оглянули місто достатньо швидко й частину пам”яток пропустили - автобусів з міста не так вже й багато, а нам хотілось дістатись Лімасола до темряви, тому й поспішали. Повернувшись, поповнили запаси їжі й ломанулись в невелику авантюру - спробували дістатись за сьогодні до бухти Куріона. За оту годину світлого дня, яка нам залишилась, й оцими не дуже живими дорогами при не дуже розуміючих автостоп водіях. Але про це вже згодом.