Цікавий музей у Жмеринці

Місто, про яке багато хто чув, але мало хто бачив далі залізничного вокзалу. Цього разу ми побачили не те щоб усе і навіть не багато, але достатньо щоб здивуватись і надихнутись. Бо були ми в музеї

В Жмиринку прийшли з неймовірно цікавого Браїлова під час Каміно. Огляд міст на маршруті досить швидкий за звичай, лиш найголовніше бачиш. Отак і ми. Зате найголовніше в різних місцях. Про цей день Каміно можна на відео побачити, отут.

Дорога до Жмеринки буває не тільки залізна, а й от така, полями.

Після Браїлова дорога до Жмеринки йшла просто під сонцем і це  було важко, а вже на фото - симпатично :)

 Йшли швидко, треба було встигнути на поїзд – Федя їхав до Києва. 

Дійшли до якогось ставочка, в якому не хотілось купатися (фоткати теж якогось забув), і подумали, що в походах справді варто робити сієсту – ходити зранку і звечора, а вдень просто відпочивати. З такими думками вийшли до маршрутки і населенку проїхали на ній. Це було хорошим рішенням :)

Бо вже таку красу споживали дуже скоро. Знайшли непогану піцерію. здається "Фамілія" називається, але я на радостях толком не звернув увагу.

Прогулянка містом була короткою і багатоцільовою. Треба було знайти музей, отримати наліпку чи штамп, купити Юлі кросівки і вибратись кудись не дуже пізно. В цих клопотах здивовано виявили, що є красиві будинки не тільки на вокзалі, а й трохи далі.

Ось, наприклад, як краєзнавчий музей виглядає. Модерн!

Щит Каміно Подоліко з історією, замість енциклопедії 

Красиве місце

І цікаве. Не чекали нічого особливого, але там виявилась ціла купа класних експонатів. От тільки гляньте, яка краса. Місцева кераміка стара

Колись в Україні багато різної кераміки було. Зара вже не тойво.

І у цих музеях працюють щирі, натхненні люди. Завжди дивує і надихає. Юля слухає імпровізовану екскурсію.

Одна із зал музею.

Дзеркало для селфі!

Старовинні експонати, люблю таке

"Родзинка", виставка мініатюр, які можна лиш так роздивитись. Місцевого художника.

 Сподобалось, несподівано.

Далі було ще трохи міста: у Юлі розвалились кросівки і ми купили нові на місцевому секонді. 

Зі Жмеринки на Київ Федя поїхав, залишилися ми удвох і собака. Продовжимо подорож утрьох. Підскочили електричкою кудись у хащі 😊 Проїхали кілька зупинок у бік Межирова. Насправді це запланований маневр, бо я дуже хотів відвідати цей Межирів, якого немає на основному треку маршруту. Завтра туди й підемо. 

Місце для ночівлі знайшли спонтанно. Точно не знаємо, де ми — десь за Жмеринкою, але ще не в Межирові. На карті побачили багато вільного простору й якісь дороги — тож пішли. Завтра буде новий день і нові пригоди.