Браїлів: палац-музей та інші цікавинки

липня 22, 2025

Браїлів: палац-музей та інші цікавинки

Браїлів цього разу це, насамперед, музей в старовинному палаці, з експонатами, історіями й приводами для роздумів. Тут не вперше, але тут цікаво знову і знову.

У Браїлів прийшли під час походу Каміно Подоліко, перед тим заночувавши в кількох кілометрах до нього на березі річки Рів. Колись я вже був у Браїлові, ще тоді маленьке селище вразило кількістю й розмірами пам’яток. Звіт про ту поїздку можна тут почитати. Зараз нові враження й нова інформація. Наприклад, вдалось в музей потрапити в Браїлові.

Йшли у Браїлів красивою долиною. З наближенням населенки Федя почав під’їдати навколишню рослинність, іноді вона була досить смачною.

За малинниками і грунтоваками з’явились вдалині храми Браїлова. Зайшли гонорово по вулиці космонавтів, яка тягнеться до центру. Першою пам’яткою став жіночий монастир за озером, але ми туди мабуть не підемо, нас більш світські об’єкти цікавлять.

Музей фон Мекк та Чайковського, колись палац фон Мекк, нині ліцей у палаці і під музей виділено частину будівлі.

А поруч є інформаційний щит Каміно.

Писало, що музей закритий на реконструкцію, але приємні люди відкрили нам спеціально.

Я думав, буде якась маленька кімнатка, але це, насправді, повноцінний музей на кількох поверхах навколо дуже крутого, височенного коридору. Відразу видно, що це от панський маєток, проглядається атмосфера аристократичної розкоші крізь оболонку сучасного ліцею.

Декілька залів експозиції присвячені Чайковському й, власне, фон Мекк. Наскільки я зрозумів, зв'язок між ними був у тому, що власниця маєтку дуже любила музику, захоплювалась нею, спонсорувала композиторів серед яких був Чайковський. Спонсорувала різних, зокрема, відомого Рубінштейна, проте саме з Чайковським були якісь особливі відносини типу дружби, яка тривала досить довго. Тут він проводив багато часу, писав листи, створював якісь свої твори тому йому присвячено цей музей і багато що в ньому.

Багато думав про деколонізацію під час відвідин. У нас був просто завал назва із російської культури, ніяк не прив'язаної до місцевості. Наприклад, вулиці Пушкіна були в кожному селі. Пам'ятники Пушкіну стояли по містах заходу України, де він ніколи не був, ніяк не пов'язаний, які в часи Пушкіна були в іншій імперії й жителі яких навряд чи могли прочитати тексти його творів. Просто бо так імперія "мітила" свою територію. Вулиці Чайковського - теж часто були такими мітками. Більшість цих назв уже перейменували. Єдине, що є сенс залишити, це ті місця які напряму пов'язані з якимись відомими людьми, які прославились чимось загальнолюдським і не "зашкварились" щодо українців чи України. Тому музей в Браїлові сенс має. І добре, що не Чайковським єдиним тут.

За останній час позиціонування музей суттєво розширено й у ньому багато чого не про Чайковського, а про музику того часу загалом. Принаймні, там є ноти різних авторів. І про побут та аристократію тих часів. Хоча «основа» все ще проглядається. Сподобалось, що у створенні цього музею взяли участь навколишні жителі. Це круто, насправді, коли люди зносять старі речі до музею.

Сам палац з'явився в 19 столітті, ближче до кінця, коли тут проклали залізницю й регіон отримав поштовх до розвитку. Навколо залізниці економічне життя розросталось і тодішні місцеві аристократи й «олігархи» тодішні розбудували тут собі красивесний такий палацик.