Похід з Вінниці у Селище уздовж Бугу
Розповідь про перший день маршруту Каміно Подоліко, який ми з Юлею пройшли влітку. Піший похід з Вінниці до Селища уздовж Бугу й ночівля на березі. У цього маршруту чудовий початок, я вам скажу
У прекрасній Вінниці ми неодноразово бували раніше і ще приїдемо, ось тут можна почитати мої враження вже понад десятилітньої давності, а в 2024 році звідси розпочали похід Каміно Подоліко.
Звіт про весь маршрут з мапою можна почитати ось тут (скоро з'явиться)
Відео про перший день маршруту Каміно Подоліко також є на каналі
Приїхали за день до старту, бо хотіли нормально відпочити й відіспатися, зняли собі житло коло зал.вокзалу, зранку вирушили на старт.
Як почати Каміно?
Щоб потрапити на Каміно Подоліко потрібно у Вінниці знайти Католицький костел за адресою Соборна 12 (Костел Святої Діви Марії Ангельської). Це у самому центрі, знайти легко. Коло входу до костелу є двері з атмосферною кімнаткою, схожою на кімнату для сповідань, де вам видадуть паспорт паломника, запишуть ваші дані й поставлять перший штамп.
В цей день нас було троє людей і одна собачка. Крім мене Юлі
та Луни був ще Федір який приєднався до нашого гурту на декілька днів походу.
За перший день пройшли 17 км й підійшли під Селище, власне, як і планували. 
Виявляється, у Вінниці
є скелі і вони досить симпатичні. Високий берег Буга періодично виходить
скельними шматками, найефектніша частина яких носить назву Скелі Каспіча, на
честь відомого місцевого альпініста Вадима Каспіча який, можна сказати, відкрив
їх світу свого часу. Інша назва – скелі на базі Динамо. Тут висоти близько 30 м,
видно що є маршрути. Цікаве місце для скелазіння.
Якщо за перший перехід від центру ми підійшли під скелі Каспіча,
то за другий перехід зайшли у ліс в Сабарів й відпочили на точці під назвою Лісовий пляж. Цей пляж я
уявляв як місце для ночівлі, якби ми не
знімали житло а жили б у Вінниці в наметі теж, як у наступні дні маршруту.
Далі йшли вкритими лісом горбами високого берега, іноді потрапляючи на скелі, камені, пейзажі гарні, серпантинчики. Стежок багато, деякі ведуть в нікуди, але заблукати сильно досить важко – Буг занадто хороший орієнтир.
З горбів спустились до Сабарівської ГЕС, в красивому місці станція і річка тут широка. ГЕС вже 100 років на цьому місці знаходиться, але все-таки в нас війна і такі об'єкти світити я вважаю не дуже доречним. Але ось річка коло ГЕС J
Знайшли вказівник Каміно, каже що Ми пройшли 700 м від причалу теплоходів і нам 11 км до Святоуспенського храму в якомусь селі, йдемо далі.
Ми так наполегливо шукали місце для обіду, що пройшли два переходи до пішохідного мосту в селі. Відпочили прямо коло мосту, пообідали, йдемо далі.
До цього мосту на берегах не дуже раді людям :)
.jpg "Південний Буг Вінниця")
За мостом багато
придатних для відпочинку місць на березі, людей з машинами теж не те щоб
мало. І красиво, так.
Сьогодні весь день йдемо уздовж Буга й це найсильніше враження
від першого дня Каміно, що з Вінниці можна так довго йти по берегам з красивою
природою, майже не зустрічаючи населенки.
За Бохониками є джерело на березі й поруч схоже на амфітеатр
місце, гарна стоянка.
Пройшли все, що планували і зупинилися за 2 кілометри до
Селища. Стоянку знайшли на півострові коло річки з гарним оглядом і столиком.
Місце я так розумію відоме, лісок поруч весь у смітті.
Коняки красиві пастись у таборі приходили, спробували з’їсти
костюм Федора. Луна не дуже рада їм була.
Вночі було трошки прохолодно, як на наші літні спальники для
температури +20, зате дуже красиві тумани, після яких з насолодою варили кавусю
з видом на ранковий Буг.
Селище зовсім поруч, відразу Виходимо до Черленківського
замку. Дивне місце, справжня вежа старовинна, атмосферний фортечний горб, бруківка
стара під горбом, якісь сучасні добудови, кран і така сучасна добудова і щось типу готелю там
будується на території. Схоже на діюче домогосподарство й якось не надихає.