Цього року сама реальність дуже сильно повпливала на квест: ховаючись від пандемії гра перенеслась до лісу, отримала спрощену підготовку й досить багато чого в ній нагадувало про минулі та поточні епідемії. Красиві озера, містичне болото, столітні приміські резиденції, охайні парки, старі укріплення, багато осіннього лісу - локації цієї гри. А ще - динамічний рогейн, орієнтування з мапою Пекла за Данте, пошук метафізичних кп та червоних мухоморів, знайдений скарб та багато боротьби - з собою, природою, конкурентами та "збоченою фантазією" організаторів. Поїхали!

Передісторія. Цього року я довго ламався, чи робити щось узагалі - бо зовсім не хотілось сприяти поширенню епідемії. В результаті знайшов компроміс у вигляді "пандемічного формату". Гра великою мірою перемістилась у ліс та у сусідню населенку. Таким чином вдалось не навантажувати особливо транспорт та решту, а заодно й не залежати від різних карантинних заходів. Залишатись чи ні в базовому таборі - опція виключно "за бажанням". Навіть до маскового режиму на старті готувався. Але, частина команд запізнилась, і на старті, власне, особливої масовки й не було.
Випробував певні "організаційні спрощення" - замість звичних "покрокових" конвертів з'явився набір одночасних завдань, відмовився від призів та складних головоломок (ну, майже), що досить сильно зекономило час та "людиногодини ручної праці".
Навесні планую зробити повноцінний квест з виїздом, якщо ситуація в країні нормалізується до того часу.
Локації. Пандемічні обмеження сприяли тому, що місце знайшлось швидко. Гра відбувалась в Пущі-Водиці (де красиві старі будинки, парк та озера), в Ірпені (на набережній й в парку коло будинку письменників), на околиці села Мостище й в лісовому масиві поміж ними - де окрім лісу є красиві Блакитні озера, долина річки Любка з болотами й сила-силенна дотів та їх залишків. Базовий табір був на високому березі Ірпеня між однойменним містом та селом Мостище. Під час підготовки все це обходив й отримав море задоволення )
Насправді, в цьому районі є що показати й щодо красивої природи, й щодо історичного спадку, чи просто красиво набудованого:





Учасники. Я не популяризував гру - навіть події у ФБ не створював, інформація крутилась виключно серед колишніх учасників та в "навколотуристичному" середовищі. Що не завадило зібрати досить велику кількість гравців. Сумують за активностями, підозрюю.
Як завжди - хвилеподібна динаміка реєстрації з піком за кілька днів до гри. Цього разу про участь в грі заявили 15 команд, до реєстрації дійшли 13, до старту - 10. Декілька команд з'явились в дуже відмінному від зареєстрованого складі. Одна команда - в повністю відмінному :-) Загалом, в формі про реєстрацію значилось 52 гравці, на маршрут вийшло - щось близько 33, які, до того ж, проникали на старту групками, подекуди помірно блукаючи:) Можна сказати, значної масовки вдалось уникнути.
Завдання. Передгра та гра. В передгрі потрібно було побігати Києвом (хоча б віртуально), зібрати певну інформацію і через невелику головоломку вирахувати місце старту. Завдання основні - набір текстів з головоломками, якими вираховуються певні точки на місцевості (контрольні пункти, кп) й робиться спроба їх зібрати (відвідати) за відведений час. Частину зібраного матеріалу можна використати в пошуку скарбу - окремо захованих артефактів. Формат рогейну передбачав, що: кп багато, взяти усі за відведений час проблематично; завдання розв'язуються усі відразу, команди будуть тактики щодо проходження маршруту. Самі головоломки були достатньо прості, переважно описові, в стилі "піди туди, не знаю куди, знайди то, не знаю що". Декілька з них шифрувалось простими шифрами заміни (наприклад, заміни літер на цифри). Окремі кп мали свою специфіку: "метафізичне" кп не мало чіткого розташування, в іншому ж потрібно було знайти червоний мухомор. А допомагали орієнтуванню мапи. Ренесансні. Орієнтування по Пущі-Водиці, наприклад, здійснювалось за допомогою мапи Пекла, намальованої в 16 ст. Сподіваюсь, допомогло :)
Єдиною складною головоломкою був пошук скарбу, де було потрібно: зібрані з кп "коди" скласти в певній послідовності, зрозуміти що це рядки з "Божественної комедії", прочитати не самий прямолінійний текст, на його основі скласти до купи кілька визначених листків з завданнями, побачити що це мапа й витираючи з тексту певне слово нарисувати собі маршрут на цій мапі. Ідея зі складанням мапи по книзі почерпнута з серіалу "Демони Да Вінчі", який від нема чого робити дивився під час карантину :)

Легенда. Реальність сама підсунула сюжет для легенди: багато розповідей в тексті завдань крутилось навколо великої епідемії небезпечної хвороби, яка зародилась в Китаї, бабахнула в Італії і звідти прийшла до нас. Від чуми, тобто. Чумні історії поєднались з деякою інфою про життя краю в 16 столітті:) Сюжетна лінія про двох чуваків й велику книгу, які багато триндять про світ і навколо яких крутиться усе решта - почерпнута з книги Артуро Переса-Реверте "Хороші люди", усі описи героїв звідти :) Книгу замінив на "Київський псалтир" - у неї теж історія з пригодами і красивезні ілюстрації (усі рисунки на сторінках гри саме з цього древнього рукопису). Тексти завдань це, переважно, "перетравлена інформація" з кількох книг: "Демографічна історія Європи" Л.Б.Массімо, "Нариси історії Чуми" Супотицьких, "Економічна історія України" (Інститут історії НАНУ), "Ім'я Рози" Умберто Еко, шматки з текстів Михалона Литвина (історик 16 ст.), щось трохи з літописів, з преси, з "Wikipedia". Ну і - "Божественна Комедія" Данте. В якийсь момент вийшло, що нею можна зв'язати усі шматки гри, а заодно й головоломку по ній придумати :-) Свого тексту дописував мало - в основному щоб пов'язати розрізнені шматки. Загалом, вийшла компіляція різного чтива, яке гравці намагаються уникнути, щоб час не витрачати поміж розплутуванням головоломок та біганиною в пршуках.
На маршруті. От про цей етап учасники завжди можуть більше за мене розповісти - їхні приколи й халепи я за них не переживу :-) Місце старту більшість вирахували. У кого з цим були труднощі - до старту так і не добрались (кажуть - з інших причин). Маршрут гри у кожного свій був, фітнес-брехунці звітували про 30-40 км. намотаних. Більшість кп було узято, більшість команд вклались в контрольний час, деякі команди навіть на Святошин поїхали, збираючи мої" провокативні" кп - які легко даються, але займають багато часу. Головоломку зі скарбом в повному вигляді не склав ніхто, але частина команд таки узяла скарб, розгадавши її якимось іншим способом :) Одна з команд так довго виходила на старт, що коли таки вилізла з намету, я подумав що це ранній фініш :-) Зате, приз глядацьких симпатій отримали. Точніше - організаторських:)
У таборі. Поки гравці бігають, табір в очікуванні. Спрощена організація мала кілька приємних наслідків: вперше за багато років я міг перед грою поспати і не проводити день гри у стані зомбі. Місце приємне - лісу й долини багато, кольори увечері красиві, люди саме в цей закуток не ходять, хоча в лісі їх й багато. Навіть кілька грибів найшов, коли за дровами відходив. Цього року важко гриби не знайти, вони усюди, навіть у завданнях.)
Фінішували вночі. Скарб у вигляді глечика з "золотом" та пляшки вина був захований на певній відстані від табору й ризиковано знаходився поза полем зором. Його хтось знайшов до гравців. Але не забрав, а оглянув пляшку з вином та узяв кілька цукерок. Хороша людина )
Прикольний спецефект - на певному етапі команди почали не стільки брати речі зі скарбу, скільки підкидати туди свої :)
А ось так скарб виглядав:
Результати. Цього разу міцно змагались усі команди й на диво ніхто не загубився повністю. В результат переможців солідний внесок зробив вчасно знайдений скарб. Яку треба було б в ідеалі тактику вибирати командам задля перемоги - сказати важко, все трохи замішане на індивідуальних можливостях, певному везінні, відсутності тупняку, а також на композиції потягів перемогти та отримати задоволення.
Дві команди не вклались в контрольний час по кілька хвилин. В роздумах - виявити доброту щодо кількох хвилин чи ні рятує те, що турнірної таблиці жоден підхід не змінить. Фінальна таблиця виглядає таким ось чином
Ще одна перевага спрощеної гри: вдалось майже уникнути "косяків", єдина важлива помилка в завданнях була виправлена. Наступного разу, сподіваюсь, складніше буде. Складні головоломки розплутують не усі, але хто вже розплутує - те відчуття вимученого щастя важко описати словами.
А на цих фотках, як виявилось, найбільш незрозуміле кп в грі. Навіть "метафізичне" кп без чіткого місця програло. Питання до усіх: що лежить у книзі в руках цього чоловічка?


До нових зустрічей! Сподіваюсь, навесні!
Читати більше: