Старий Вишнівець - атмосферні руїни в невеликому селі

Невелике село, куди можна легко зазирнути після прогулянки чудовим палацо-парковим комплексом у сусідньому Вишнівці - досить усього лиш перейти річку. У Старому Вишнівці є декілька старовинних храмів, один з яких виявиться напівзруйнованим, але атмосферим й мальовничим костелом, в якому поміж руїн збереглися кількасотлітні скульптури й розписи 

Старий Вишнівець добре видно з палацу Вишневецьких у Вишнівці (така от місцева тавтологія), й щоб потрапити туди досить перейти через річку Горинь. Цим простим рухом ви переходите з Волині в Галичину, адже Горинь є природним кордоном між цими історичними регіонами.

Саме тут було збудовано перший замок Вишневецьких у своєму майбутньому "родинному гнізді" - нині від нього тільки спогади залишились. Але Вишневецькі були  тут не першим - поруч із селом знайдено стоянки часів палеоліту, трипільські й черняхівські поселення, а також рештки мамонта, про що навіть знак є відповідний. З часом центр резиденції перебрався на інший берег Горині, де тепер Вишнівець - а Старий Вишнівець залишився невеликим передмістям, чи то пак - "передселом". 

Сучасний Вишнівець для туриста - це кілька цікавих храмів. Найцікавішими, на мою думку, є руїни костелу святого Станіслава середини 18 століття побудови. Костел належав заснованому у 17 стоітті монастирю босих кармелітів й усе 18 століття монастир той руйнувався, як не козаками то турками. Нині існуючий костел збудовано у 1726 році. Не пережив монастир Другої світової війни, по завершенні якої залишки було розібрано, а те що залишилось - знаходиться в жахливому стані й потрохи руйнйється.

Костел нині - майже руїни, мальовничі й трохи фентезійні.  До костелу навіть стежки через траву нема, наскільки все позаростало й так рідко люди тут бувають. Збереглись кольорові розписи усередині - пишуть що то трійця 18 ст. а також дві побитих життям скульптури - дерев"яне розп"яття з заднього боку костелу й безголова скульптура на частково зруйнованій дзвіниці. Виглядає сумно й пафосно водночас. А якщо потрапите зранку чи ввечері, коли долина річки буде вкрита туманом - без містичних вражень не повернетесь, дуже якесь атмосферне місце це. 

Дорога з Виншівця до старого Вишнівця й вид на палац

Мальовничий  й аварійний водночас костел Святого Станіслава 1726 року.

Інша добре помітна в селі споруда - дерев"яна церква . Судячи з усього це церква Різдва 1845 року, але деякі досить відомі сайти підписують її як Михайлівську церква 18 століття. Залишим обидві версії, не маю нічого проти жодної з них :-) Ще у селі є невелика капличка, явно вікова, декілька старовинних кам"яниць й великий млин на річці - правда, настільки "інтегрований в сучасність", що я якось й не здогадався його фоткати

Дерев"яна церква, капличка й трохи видів Старого Вишнівця

Знайти усі ці пам'ятки не складно - з палацу у Вишнівці все чудово видно, храми домінують над рештою забудови. На оглядини села у мене десь з годину пішло. З Інфраструктури - бачив два невеликі магазини, в одному з яких так й не знайшлось нічого, що міг би купити пожувати. Таке.

Резюме. Оглянути - Костел Станіслава, дерев"яна церква. Транспорт - маршрутки з Тернополя в напрямку Кременця й навпаки. Харчування й проживання - хіба з собою. Найкраще поєднувати з Вишнівцем, а не розглядати як самостійну точку подорожі

Гарної мандрівки!!