Суми: несподівано красиве місто.

В одній з розповідей про Суми прочитав, що це місто недооцінене з боку туристів – після відвідування мені важко з цим не погодитись, в місті є на що подивитись й де погуляти. Порадує велика й симпатична пішохідна частина, декілька дійсно величних соборів, тінисті парки та велика кількість красивих графіті й кумедних пам’ятників.
Суми


Історія Сум розпочалась 350 років тому й за легендою назву міста пов’язують з трьома сумками, знайденими на переправі через Псел. Три сумки так і залишились символом Сум й їх багато де можна спостерігати у місті. Інші версії походження назви згадують про річки Сума і Сумка а також про той сум, що оповивав перших переселенців на цих територіях, яких доля відірвала від власних насиджених місць. Першими поселенцями міста були козаки Богдана Хмельницького, що колонізували ці території. Суми заселили вихідці з села Ставище на Київщині.  Завдяки вигідному торгівельному положенню місто швидко зростало й усю наступну історію було значним регіональним центром. У 19 столітті фактором розвитку стала цукрова промисловість, зав’язані на якій магнати й збудували більшість з того, що зараз є архітектурним обличчям міста. Особливо відзначився у цьому рід Харитоненко - одних найбільших “цукрових королів” Європи.  в 19 столітті у місті проживало чимало відомих персонажів - Олесь, Купрін, Чехов, Чайковський, Короленко. А задовго до всіх цих топтав улюблену Слобожанщину Григорій Сковорода.В радянський час у місті заявилось багато промислових підприємство. Ну а в час сучасний жителі інших областей дуже слабо уявляють, що являють собою Суми. А тут цікаво...

Перше що привертає увагу – велика пішохідна частина в центрі, складається з кількох вулиць й навколишніх територій та «плавно перетікає» в парки й набережні. Головних вулиць дві - Соборна й Воскресенська.  Вулички симпатичні, забудова переважно стара – більш ніж столітньої давності, вкраплення радянських будівель пейзажі не особливо псують. Деякі будівлі таки дійсно личать “цукровим королям” - солідні такі, помпезні. І ще тут величезна концентрація птахів. Чи то ми просто на час годівлі втрапили)
 
Суми
DPP_000264DPP_000351 Суми
DPP_000397DPP_000443
DPP_000403DPP_000402Суми
DPP_000434DPP_000440    Суми
Центр міста Суми порадує красивою старою забудовою 

«Перлинами» цих  вулиць, які помітно добре й здалеку, є величні й високі собори. Найстаріший храм -  Воскресенський собор, красивий і трохи архаїчний зразок «козацького бароко». Коли дивишся на храм  з вулиці - то ніби й невелика церква, яка «вінчає» цю вулицю, а як починаєш обходити – собор виростає просто на очах й з протилежного боку це вже солідна споруда. А найбільшим храм стає, коли передивляєшся фотографії. Церква збудована першими сумськими полковниками й була першою кам’яною спорудою міста, стіни якої ще й пристосовані для оборони. З храмом пов’язана легенда, що в стінах замурована дочка сумського полковника, яка стала ватажком розбійників й була за це покарана. Храм реставрувався в радянський час і зараз є однією з візитівок міста.  
Суми
DPP_000421DPP_000426
Воскресенський собор

Іншою візитівкою є Спасо-Преображенський собор, другий храм в цій частині міста - його здалеку помітно завдяки висоті. Собор, не такий старий, як Воскресенський, зате величний, рясно декорований, зокрема мозаїками та скульптурами й з височенною дзвіницею. Собор збудовано 1788 року й перебудовано 1882 року. Тут тривалий час зберігалась чудотворна ікона, яку викрали 6 років тому.
Суми
DPP_000406DPP_000408
Спасо-Преображенський собор 

Найкрасивіший, храм Сум – Троїцький собор, знаходиться дещо осторонь від центру, проте його не складно знайти за помітними здалеку синіми дахами. Та й у цілому, відстані тут не дуже великі. Збудовано храм на початку ХХ ст. за зразком Ісакіївського собору в Петербурзі, проте ідентичними ці храми назвати складно. Собор дійсно дуже красивий. Але от оглянули ми його вже зовсім затемна.

Окрім цих ще є з півдесятка церков початку минулого століття й католицький костел тих же часів. Біля Петропавлівської церкви, наприклад, знаходиться досить цікаве кладовище з могилами відомих діячів минулого міста Суми, зокрема - могили роду Харитоненків.
Сумы
СумыСумы
Троїцький собор та католицький костел. Фото з сайту: http://ukrainaincognita.com

Найвідомішим символом Сум стали не храми й будинки, а невеличка дерев’яна альтанка, збудована в 1905 році без жодного цвяха. Альтанку збудували на свердловині, яку пробурили геологи для пошуку нафти. Нафту тут так й не знайшли, зате прикрили “дірочку” досить симпатичним “МАФ-ом” В декорі використано символи з різних релігій, а зовсім нещодавно поруч поставили рояль з Майдану.  Знаходиться альтанка поруч із Краєзнавчим музеєм.
DPP_000257DPP_000260 
Сумська альтанка

Свої вулиці сумчани активно доповнюються різноманітним стріт-артом -  у центрі міста реально багато графіті й вони, на мій смак,  достатньо красиві. Вже після огляду центру, розмовляючи з сумчанами, зрозуміли що бачили лиш частину зображень. Але те що було – нам сподобалось. Інший варіант прикрашень міста – пам’ятники, їх теж на вулицях дуже багато, чим трохи нагадують Придністров’я, але на відміну від того – не такі безглузді. Пам’ятники переважно кумедні, наприклад – веселий сумчанин, символічна сумка, гусар (як відомо, сам поручик Ржевський з цих країв родом й служив в Охтирському полку), неідентифікована нами жіночка неподалік альтанки та дітвора на стільчиках на Соборній вулиці.. Є серйозніші пам’ятники – Чехову  в парку на набережній, про який місцева дівчина сказала «Это же Чехов, вы разве его по лицу не узнаете»?, Щепкіну поруч із театром, який настільки грандіозний, що викликає захоплення, та інші діячі різних епох. Цікавий пам’ятник - три зв’язаних дівчини на Соборній вулиці. Без підпису сприйнялись виключно в форматі “відтінків сірого”, а виявилось що це на честь студентських протестів 2004 року.  Є не дуже зрозумілі пам’ятники, наприклад – цукру. Мабуть задумувався білий рафінад, але теперішній колір більше схожий на тростиновий цукор. Загалом, гуляти вулицями дуже й дуже не скучно
Суми
DPP_000249DPP_000307
DPP_000242DPP_000289Суми
DPP_000448DPP_000412
DPP_000296DPP_000286   Суми
Пам”ятники Сум різного ступеня серйозності та кумедності.

DPP_000420
DPP_000387DPP_000395
Суми
DPP_000382DPP_000442Суми
DPP_000410DPP_000418Суми
Графіті Сум

Суми стоять на берегах річки Псел й набережна тут (чи, точніше, набережні) – вдало доповнює місця для прогулянок. Річку з набережної  за рослинністю майже не видно, зате сама набережна чиста й доглянута, незважаючи на вечір вихідного дня. Порадував парк поруч – відносно невелике «насадження» має цілих дві вимощених на колонадах назви! А також стадіон в цьому парку – великий, солідний, як для міста без нормального футбольного клуба, але, при цьому, прямо під стінами дядьки в очереті ловлять рибу з якогось струмочка. Уявляли таке на Олімпійському й довго сміялись.  Вода у Сумах взагалі «вагомий аргумент» життєдіяльності міста. Наприклад, підземний пішохідний перехід на площі перед набережною порадує густими хащами очерету й ароматом, що не підпустить близько. Судячи з усього – його затоплює завжди. Псел –не єдина річка, є ще струмочки поменше й зі своїми малими набережними. А навколо Сум – чималі соснові ліси. Загалом, здалось що місто достатньо комфортне для життя.
Суми
DPP_000323DPP_000321
DPP_000314DPP_000317
Суми
Міська набережна й парк зі стадіоном

У центральній частині багато закладів харчування. Про всі не скажу, але «українські страви» на якійсь із пішохідних вулиць  сподобались  оформленням, цінами й асортиментом – те що потрібно для перекусити, обід з кількох страв обійшлось у 90 грн. на двох.  Увагу в цьому закладі привернув вже той факт, що бармен за стійкою ліпив вручну вареники :-) В подібного стилю ресторанчику це виглядало дуже доречно. До речі, в Сумах, як виявилось, працює кауч-серфінг, тому про готелі мало що розповім. 

Добиратись до Сум з Києва найкраще поїздами – їх декілька на день ходить, годин 5-6 у дорозі. Квитки, як і всюди – краще брати наперед, в останній момент зараз далеко не все можна знайти. Наш «альтернативний» варіант електричками до Ворожби з пересадкою на маршрутку Білопілля-Суми зайняв 8 годин й обійшовся дещо дешевше. На жаль на станції Ворожба немає зручної стиковки електричок й альтернативою маршруткам є дві з гаком години очікування. Автобуси, звісно, є, але ціна питання в нас час достатньо висока. Дискомфортне трохи розташування залізничного й автовокзалів в різних частинах міста. Перевагою місцевого транспорту є те, що замість електричок (дизелів) тут часто ходять рейкові автобуси -  комфортабельні «одновагонні» потяги, схожі на маленькі «Хюндаї» за ціною електрички. Дуже зручна й приємна річ.

Ними ми й відправились наступного дня в подорож від Сум до Тростянця, Охтирки, а згодом - й Полтави.
Суми
DPP_000267DPP_000451
Ще трошки міста Суми

Резюме. Оглянути: пішохідні вулиці центру, Троїцький, Благовіщенський, Воскресенський собори, кілька церков поменше, костел, набережна, парки центру, скульптури та графіті на вулицях.