Стеблів: мальовнича Рось.

Якщо вас якимось чином занесе до селища Стеблів, то не втрачайте нагоди насолодитись мальовничими пейзажами долини річки Рось, яка протікає тут у скелястому каньйоні, а також відвідати музей місцевого уродженця - письменника Івана Нечуй-Левицького  

  

Стеблів цікавий, насамперед своїми краєвидами долини річки Рось – у цих місцях вона особливо красива. Береги річки тут високі та скелясті, схожі на розсип чималих каменюк – місцями вкриті лісом. Річка, прориваючись через каміння, створює водоспади та пороги.

Краса сучасна є залишком краси минулої, коли, до будівництва Стеблівської ГЕС, річка протікала поміж високими лісистими скелям. Тепер же більша частина каньйону являє собою водосховище, яке по своєму симпатичне – але все ж далеко не таке ефектне, як це описують мандрівники часів минулих, що побували у Стеблеві.

Проте, із дамби ГЕС й нині відкриваються чудові краєвиди, а якщо спуститись стежкою до річки – вийдете до систематичного кількаметрового водоспаду. Ще, здалось, що якщо є достатньо часу – варто погуляти долиною річки, оскільки  багато тут оцих масштабних скельних виходів й, мабуть, у долині красиві пейзажі та незвичні форми рельєфу далеко не рідкість. Але цього разу ми насолоджувались виключно красотами неподалік автомобільних доріг, тому побачили Стеблів таким..  

 

Рось у Стеблеві

Гребля ГЕС та знак на місці давнього городища

Водоспад на Росі

Історично Стеблів розташувався у місці постійних військових конфліктів, що раз по раз знищували містечко. За часів Київської Русі тут існувала прикордонна фортеця (на пагорбі поруч із греблею її місце позначено знаком «городище»), яка "прослужила" до нападу монголів. У польсько-литовські та козацькі часи Стеблів (чимале, як на той час, містечко) знаходився на кордоні із «Диким Полем», тобто війна тут не закінчувалась ніколи. Активну участь місто взяло й у польсько-козацьких війнах та гайдамацьких повстаннях. Поруч Богдан Хмельницький розгромив поляків під Корсунем, а радянські війська влаштували «котел» німецьким військам (Стеблів опинився у епіцентрі). Під час буремних років української революції у околицях існувала своя повстанська республіка. Бойове містечко, загалом.

Найбільш відомим уродженцем Стеблева є письменник Іван Нечуй-Левицький, присутність якого позначена меморіальним музеєм та криницею – поруч із центром села, біля церкви над водосховищем. Нижче церкви знаходиться симпатичний понтонний місток – таких ще не доводилось бачити в «наших широтах». З місточка церква на скелястому березі виглядає надзвичайно мальовниче.

 

Водосховище у Стеблеві

 

Криниця у центрі села, пише, що це - “Нечуєва криниця”

Музей-садиба Івана Нечуй-Левицького (фото з сайту http://ukrainaincognita.com/)

Сайт селища (http://stebliv.ho.ua/c) розповідає, що у музеї відтворено меморіальну кімнату та робочий кабінет письменника. Фонд музею – близько 3 тисяч одиниць збереження, музей працює з 9:30 до 16:00, обідня перерва з 13:00 до 14:00.

Місто варто відвідати  під час автомобільних чи веломандрівок регіоном, поряд із Корсунем та Буками. У центрі села (якщо їхати із Корсуня), потрібно повернути праворуч, відразу за поворотом дороги роздвоїться на дві гілки, та що правіша – виведе на ГЕС, а лівіша, до музею Нечуй-Левицького, церкви та водосховища з понтонним місточком.

-->

Приємної мандрівки!