Шабо: вино, виноградники й туризм

20.08 – 27.08. 2011 р.
Подорож “Коло пошани по Україні”: Київ-Кіровоград-Вознесенськ-Трикрати-Актове-Олександрівка-Одеса-Затока-Білгород-Шабо-Затока-Одеса-Вапнярка-Тульчин-Немирів-Печера-Немирів-Вінниця-Київ

Село в Одеській області, назва якого водночас є виноробним брендом - Шабо, це, в першу чергу, вино, виноградники, коньяк й усе з цим пов”язане. Власне, за цим сюди і їдуть. На базі винзаводу працює Центр культури вина Шабо, який пропонує екскурсії по виробництву та екскурси в історію виноробства – ну і продукцію, звісно. 

Виноградарство на цих землях з”явилось ще “за греків” й згодом розвивалось римлянами, генуезцями, турками та іншими.. Перше поселення було татарським і з”явилось років 500 тому. Але дійсно “по серйозному” за виноробство в Шабо взялись швейцарські переселенці в 19 ст. З тих часів веде свою історію сучасне виноробне підприємство, поглянути на яке й нам захотілось під час мандрів Одеською областю.

До Шабо добирались з Білгорода з метою знайти місце ночівлі й на наступний день оглянути винзавод та рушати кудись на пляжі Затоки чи вулиці Одеси. Проїхали рівно одну зупинку на електричці, вийшли на станції „Шабо” й почали “прив’язуватись” до місцевості – згідно мапи й здорового глузду у кількох кілометрах був лиман, де можна було очікувати на більш-менш “людське” місце стоянки. Якщо нічого “феншуйного” не знайшлось би, ночували б де прийдеться – у туристів/бекпекерів з цим проблем нема. Перспектива ночівлі “де прийдеться” насправді не сильно напружувала, оскільки навколо в різні боки простягались нескінченні виноградники – ночувати серед них можливо й не дуже комфортно, зате, однозначно, екзотично. Але не довелось! Після нетривалого освоєння місцевості, спілкування з “аборигенами” й намотування кругів прибережними комариними хащами, вийшли до досить пристойних галявин на березі лиману. Колір і аромат води лізти до неї якось не спокушали, зате були дрова, ліс навколо й трав’яна підстилочка під нами, тобто – все що потрібно.  

В пошуках місця для табору

Ліс-лісом, але якийсь він не такий: дрова горять, але жару не дають; комарі хмарами налітають, але не кусають при цьому; чай, окрім каркаде, зробити не можливо – вода занадто м’яка і противна. А ще після цього вечора ми точно знаємо, що вино на розлив у тих краях розводять дуже сильно: на смак ніби нічого, але випити три півторалітрових пляшечки різних вин на нашу маленьку компанію і щоб безрезультатно (!!!) – по меншій мірі дивно. Щось вони туди додають, мабуть – воду. Отак, літрами Шабського вина ми обмили 20-у річницю незалежності України! Героям Слава!

На ранок наше місце неподалік Шабо в напрямі на Білгород  виглядало куди приємніше – літнє сонечко зігрівало й розслабляло а на лимані клопотались у своїх справах сотні різноманітних птахів. Рушаємо до села.

Дністровський лиман зранку

Наш табір на березі лиману

Цього дня  справжнє вино було на підході! Завод виявився, сучасний, з купою розваг для туристів, як от екскурсії, дегустації та інше. Але ціни на те все трохи кусались, чого не скажеш про фірмовий магазинчик там же ;-) На виноробному підприємстві у Шабо створено цілий “Центр культури вина” який пропонує екскурсії різної тривалості та насиченості. Центр легко гуглиться, тому інфу про екскурсії краще там уточняти – все ж змінюється. А от у фірмовому магазині винзаводу можна знайти увесь асортимент шабських вин, а також коньяк Шабо та різні аксесуари. Смак і результат нас цілком задовільнив. Не буду порівнювати з іншими виробниками, але в цьому регіоні саме ця продукція є місцевою, а тому – цікавою!

Центр культури вина Шабо

У магазині винзаводу

Вибирались довго. Після свята маршрутки на Одесу ходили якось поганенько – за годину ми жодної так і не дочекались. Стоп теж якийсь безрезультатний був. Як відомо, якщо якась проблема не вирішується, потрібно відкрити ще одну пляшечку – на щастя, після “центру культури вина” з асортиментом проблем не було. Правило спрацювало! Маршруток на Одесу більше не стало, але ми вскочили в першу ліпшу й за пів години опинились на пляжі в Затоці.

Вибираємось з Шабо в Одесу.

Резюме. Оглянути: цент культури вина. транспорт – маршрутки з Одеси, Затоки, Білгорода, електричка. Харчування – вино тут, решта - з собою. У місцевих можна купити виноград і що вони там ще “наклепали”. Проживання – не тут або з собою.

Гарної подорожі. -->