Білгород-Дністровський: найбільша фортеця України.

20.08 – 27.08. 2011 р.
Подорож “Коло пошани по Україні”: Київ-Кіровоград-Вознесенськ-Трикрати-Актове-Олександрівка-Одеса-Затока-Білгород-Шабо-Затока-Одеса-Вапнярка-Тульчин-Немирів-Печера-Немирів-Вінниця-Київ

Білгород-Дністровський, він же Тіра, він же Аккерман, це найстаріше місто України з найбільшою в країні фортецею, старовинними храмами і, що важливо в теплий сезон - зовсім поруч від Чорного моря, Одеси, Затоки. Також місто входить в десятку найдревніших міст світу, серед тих, де ніколи не переривалось життя.  

--> Фортецю і місто Білгород-Дністровський збудовано на руїнах давньогрецького міста Тіра – полісу, що проіснував близько тисячі років, аж до періоду занепаду Римської Імперії. Зараз руїни давньогрецького міста можна оглянути біля входу до фортеці.

Після греків та римлян територію міста контролювали різні народи, серед них і Русь і Литва була, й якісь укріплення, звісно існували, але бо будівництва Білгород –Дністровської фортеці в такому вигляді, що ми бачимо зараз, свого часу приклались молдавани, генуезці але, найбільше – турки. Знайти цей шедевр молдавсько-генуезько-турецької архітектури не складно: план міста нагадує павутинку, в центрі якої замість павука сидить саме те, що нам потрібно!   

Зараз фортеця є надзвичайно популярним місцем екскурсій з Одеси та навколишніх курортних зон. Окрім екскурсій, знайти фортецю можна й скориставшись громадським транспортом. Маршрутки з Білгорода систематично бігають до Одеси та Затоки, кілька раз на день ходить електричка.

А насолоджуватись у фортеці є чим: найбільша фортеця України, загальна довжина стін – 2 кілометри, 28 збережених башт, кілька дворів, потужна цитадель (товщина стін до чотирьох метрів) і краєвиди на лиман (не знав би що то лиман, сказав би – море!!). Фортеця якось непомітно вбиває час: в прогулянках по ній кілька годин пролетіло як одна мить. Центр фортеці - цитадель, збудована генуезцями й вирізняється вражаючими круглими вежами та товстелезними стінами. Зовнішні мури вражають більше розмірами - обійти усе вимагає неабиякого натхнення, не всім під силу. Красиво виглядають мури з боку лиману. В одну з башт фортеці вмуровані ядра у формі тетраксисаа - правильного трикутника, який ділиться на 9  трикутників. За різними  версіями це масонський символ (14 ст., між іншим) чи сонячний годинник. В деяких баштах ядра, здається, ще від облог залишились.

Крім споглядання оборонної архітектури, на території можна постріляти з середньовічної зброї і нафотографуватись з різними древніми артефактами. Найкращі краєвиди відкриваються на фортецю з води або з берега у другій половині дня: у світлі призахідного сонця древні мури виглядають особливо вражаючими. З мінусів – велика кількість туристів (що цілком очікувано для єдиної масштабної пам’ятки архітектури в радіусі кількох сотень кілометрів від курортної Одеси). Під час нашого відвідування саме якийсь фестиваль відбувався на території: за участю «Тартак» та «От Вінта»… які відспівали чітко ввечері перед нашим приїздом! Подібні заходи теж не додають фотогієнічності фортеці та атмосферності прогулянкам, проте сприяють розкрутці її як туристичного об”єкту.  

Наш гурт біля стін фортеці

Круглі башти генуезької цитаделі та стіни зі сторони лиману

У цитаделі товсті стіни, а в баштах можна натрапити на ядра

Стіни та башти Білгород-Дністровської фортеці

Обійшлось не без приколів: наша Аліса вирішила взяти фортецю штурмом й, уявивши себе козаком, що бере приступом бусурманську твердиню, полізла на стіни! Вилізти, то вилізла, але далі опинилась чітко на вузькій смузі між стіною (скількись там метрів до гори) й ровом (скількись там метрів до низу). Прогулянка під стіною по периметру фортеці шляхів виходу не дала… Пастка? Ні!! Козацька кмітливість (транзитом через мене) підказує продертись до середини фортеці через бійницю зі стирчащою звідти гарматою! Після кількох спроб, завдяки гнучкості й негабаритності до середини проникнути вдалось! Штурм успішний!! Але цікаво, чим би він закінчився, якби подібна геніальна ідея прийшла в голову комусь габаритнішому, наприклад – мені?

Розважаємось як уміємо -  на території та стінах фортеці

У місті Білгород-Дністровському фортеця є далеко не єдиним, вартим уваги об’єктом. Історичний спадок міста включає в себе ще Вірменську церкву 14 ст, поруч з якою знаходиться сарматський склеп 3 ст. (як і більшість подібних-пограбований колись давно.), Грецьку церкву 15-16 ст, Підземну церкву Івана Сучавського 14-19 ст., два більш сучасних храми 19 ст – один з яких болгарський, а також декілька вуличок зі старими будинками

Існують старовинні церкви і міську забудову, проте фортеця з’їла таку кількість часу, що на решту його просто не залишилось. Зате залишилось на генделик! З третьої спроби знайшли досить толковий заклад харчування в кількох кварталах від фортеці, проте індустрія харчування це явно не те, чим вирізняється Білгород-Дністровський. Краще, як на мене “Опен Ейр” насолоджуватись перекусами та різноманітними дарами півдненних морів та садів, що ми теж робили.

"Трактир на Михайловской" - з бачених нами, єдиний більш-менш престойний заклад харчування у Білгороді

Добивши шлунки кавуном під стінами фортеці, рушили на зал. вокзал. Ночівля за планом в кількох зупинках звідси – на березі лиману біля відомих виноградників села Шабо.  

--> Резюме. Відвідати: Білгород-Дністровська фортеця, за наявності часу – древні храми міста. Транспорт – маршрутки та електрички з Одеси чи Затоки, харчування – дари півдня, генделики. Проживання – краще все ж на березі моря:-)

Гарної подорожі