Глухів – призабута гетьманська столиця.

Маршрут: “Вільна подорож Гетьманщиною”: Київ-Бахмач-Батурин-Конотоп-Глухів-Шостка-Новгород-Сіверський-Київ, 29.04 – 01.05. 2012

Кажуть, столичний статус залишає відбиток на усе наступне існування міста. Глухів, як і належить столиці, може похвалитись величними храмами різних часів, унікальними фортифікаціями, палацами, музеями, цікавими старовинними будівлями центру та чудовим оглядовим майданчиком, панорама з якого охоплює усе місто і прилеглі території.

Розташований на самісінькому російському кордоні Глухів, це ще одна забута столиця України. Причому забута куди більше інших. Якщо про Батурин останнім часом багато мови, про Чигирин теж усі чули – культ Хмельницького давненько існує, Харків на трохи часу роль столиці приміряв (до сих пір його іноді недоречно називають «першою столицею»). А от із Глуховом складніше… багато з вас знало про його існування взагалі? Глухомань якась, судячи з назви… А місто було столичним цілих 58 років, звідси керували троє останніх гетьманів Лівобережжя, зокрема Кирило Розумовський.  Відголоски тих часів досить непогано збереглись і Глухові і наразі радують око не дуже численних заїжджих туристів: масштабні архітектурні пам’ятки дуже незвично виглядають у районному центрі депресивної області. Пафос головного міста країни тут таки залишився!

Алгоритм дій у Глухові простий – потрібно вийти на автостанції, побачити найближчу величезну церкву, а за нею – стару водонапірну вежу, видряпатись на вежу (внизу касир, квитки по 3 грн. і магнітики), ну а далі все стає дуже зрозумілим – куди бігти і на що в першу чергу дивитись. Декілька цікавих місць-будівель будуть трохи приховані, тому все-таки ознайомтесь з картою міста і переліком пам’яток (в неті гуглиться на ура).  

Столиця Гетьманщини швидко обзаводилась солідними спорудами – храмами, фортифікаціями, промисловістю… З того часу залишилось декілька красивих церков та міська брама – частина глухівської фортеці. Найстарішою будівлею міста є Миколаївська церква кінця 17 ст. – чудовий зразок «козацького бароко», збудований відомим тоді архітектором Матвієм Єфимовим. На майдані перед церквою наставляли на гетьманство Івана Скоропадського, Данила Апостола та Кирила Розумовського. Ще однією козацькою церквою і, водночас, однією з головних архітектурних прикрас міста. є Спасо-Преображенська церква середини 18 ст. Загалом, любителям симпатичної сакральної архітектури буде чим помилуватись. Дещо осторонь, на міському цвинтарі притаїлась Вознесенська церква, теж давня – 1767 рік. Вікі пише, що це унікальний зразок архаїчного типу культових споруд, єдиний на Лівобережній Україні. У в чому саме цей архаїзм – не уточняється, як на мене – цілком схожа на церкви того часу, але профі краще знати :-) та і роздивитись цей архаїзм через паркан складнувато... Нам оглянути як слід її не вдалось, оскільки церква у звичайний час закрита й огороджена парканом.

  Миколаївська церква збудована у стилі “козацьке бароко”

Спасо-Преображенська церква , теж козацька

Вознесенська церква 1767 року притаїлась на цвинтарі, на околиці міста

Фортифікаційні спортди представлені «київською брамою» - рідкісним зразком фортифікації того періоду, дуже схожою на брами старопечерської фортеці у Києві.

Київська брама глухівської фортеці

У 19 ст. найвідомішим “брендом”, що родом з Глухова, стала родина магнатів-меценатів Терещенків, які на спадок після себе залишили грандіозний Трьоханастасіївський храм. Мені особисто він дуже нагадав Володимирський Собор у Києві – ті самі форми, той самий “закос” під Візантію, тільки опор для стін менше – видно, що тут будівельники совісніші трапились. Зараз цей храм є домінуючою і найбільш вражаючою спорудою міста. Ще З 19 ст збереглось досить багато кількаповерхових кам’яниць центральної частини міста, зокрема - центральний корпус Глухівського національного педагогічного університету, будинок Терещенків, приміщення колишнього Дворянського зібрання (у якому тепер краєзнавчий музей), палац Кочубея (де тепер знаходиться дирекція заповідника) а також – залишки в”язниці18 ст. (взнав, що то давня в'язниця  уже після поїздки, на вид – не дуже велика цегляна руїна чогось не нового і незрозумілого).

 

Трьоханастасіївський храм

Ну і, як кожне поважаюче себе місто, Глухів має пішохідну вулицю – невелику, проте стару, переважно із симпатичними будівлями, на якій навіть свій фонтан є. Тобто – до статусу повноцінного міста не вистачає тільки власного пивзаводу! Чим і відрізняється Глухів від багатьох міст Сходу України які, по суті, є нагромадженнями будівель та людей, а не повноцінними містами. Must see city  на Північному Сході – іншими словами

Пішохідна вулиця у центрі, музей та палац Кочубеїв

Уся ця історико-архітектурна спадщина об'єднана у Національний заповідник «Глухів», на сайті якого є багато цікавої та корисної інформація - http://nz-hlukhiv.com.ua/ Ще у місті є музей, експозицію якого розхвалив інтернет, проте, за законом бутерброду, на час нашого візити він був зачинений (понеділок – день важкий, особливо для любителів музеїв)

З оглядової вежі да-а-а-алеко глянути можна, аж на кордони Мордору (тобто – Росії:-). На передостанній фотці вежа сховалась за храмом :-) Ну і – пам”ятник у центрі міста

Добиратись з Києва до Глухова не дуже зручно: пряме залізничне сполучення відсутнє, а автобуси зі столиці усього декілька раз на день ходять. Та і відстань то – 300 км. Тому краще якісь комплексні мандри регіоном організовувати і відвідувати Глухів разом із Батурином, Путивлем, Новгород-Сіверським – між цими містами уже і відстані невеликі, і добирання простіше. Найкраще сполучення у Глухова з Сумами та Шосткою – до перших годинки 3 їзди, до другої – година. Тому, оптимально із Києва до Глухова: експресами до Шостки (ст. Терещенківської, Кролевця), а далі – автобусами. НМСД – звісно. Займе це все годин 5 - довше ніж напряму автобусом, проте відчутно дешевше.

Кафе-магазини у місті на місці, готелі непогано гугляться. Місць для наметів в околицях Глухова, судячи з краєвидів із оглядової вежі - предостатньо

Резюме. Відвідати: Миколаївська церква, Спасо-Преображенська церква, Трьох-Анастасіївська церква, Київська брама Глухівських міських укріплень, палаци Терещенків та Кочубеїв, стара міська забудова, краєзнавчий музей, оглядова вежа. Транспорт: електропоїзд “експреска” + автобус, прямі автобуси. Харчування, проживання – усе необхідне на місці.

Гарної подорожі!