Новгород-Сіверський: древнє місто лісового краю

Маршрут “Вільна подорож Гетьманщиною”: Київ-Бахмач-Батурин-Конотоп-Глухів-Шостка-Новгород-Сіверський-Київ, 29.04 – 01.05. 2012

Новгород-Сіверський зацікавить вас старовинним оборонним монастирем, який за сумісництвом є єдиною добре збереженою фортецею Лівобережжя, кількома іншими старовинними храмами, чудовими місцями для відпочинку посеред навколишніх лісів та водойм, а також неймовірними краєвидами на долину Десни. 

-->

Новгород-Сіверський розташувався у самому північному закуточку України, серед непрохідних і водночас мальовничих річок, боліт та лісів. Поселення сіверян здавна існувало на високому березі Десни – одній з не багатьох височин серед безкраїх навколишніх рівнин. Найяскравіший період життя міста мав місце у давньоруські часу, коли Новгород був центром удільного князівства. Сіверці прославились своїми військовими походами – вдалими і не дуже (як от відомий похід князя Ігоря). Новгород, як і усі інші навколишні міста, не вистояв перед навалою монголко-татар і ніколи вже більше не відігравав значної ролі у історії. Зате побував у складі багатьох держав – спочатку залежав від Золотої Орди, згодом підпорядковувався Литовській державі, Московському князівству, Речі Посполитій, півтори сотні років Новгород був сотенним містечком Гетьманщини, згодом – центром намісництва (далі - повіту) Російської Імперії.

Більшість видимого архітектурного спадку Новгорода залишилось з часів Гетьманщини, а коріння його сягають у давньоруські часи. В першу чергу це Спасо-Преображенський Новгород-Сіверський чоловічий монастир, заснований ще в 11 ст., проте більшість сучасних будівель споруджено у 17-18 ст. Домінуючим храмом монастиря є Спасо-Преображенський собор кінця 18 ст., поруч Петропавловська церква - поменше і років на сто древніша основного собору, зате збудована у рисах “козацького бароко”. А навколо – келії, палати, технічні будівлі, усе в хорошому стані і схожому архітектурному виконанні зі значною частиною дерев’яних деталей. Життя давньоруських часів відбилось у «Слово у полку Ігоревім» - пам’ятці давньоруської літератури, якій і присвячено музею на території монастиря.

Монастир оточено солідною оборонною стіною кінця 17 ст. – з вежами (із залами усередині та оглядовими майданчиками з-зовні), бойовим ходом уздовж стін, критими галереями, помпезними воротами. До речі, монастир є найбільш збереженою фортецею Лівобережжя (і єдиною, «дуже добре», збереженою) – віддаленість від основних «осередків цивілізації» і шляхів руху військ таки зіграла свою роль. Проти сильної армії з артилерією така фортеця ще у часи її побудови не встояла б, але у ці віддалені лісові краї ще потрібно було дійти і дотягнути болотами оту артилерію! Зі стін фортеці відкривається чудесна панорама на долину Десни, яка навесні залита паводком і схожа на величезний архіпелаг у морі.

Свято-Преображенська та Петропавлівська церкви монастиря

 

Надбрамна вежа

Територія монастиря

Вигляд башт з внутрішнього двору та з-за мурів фортеці

Зала усередині оборонної вежі та бойовий хід уздовж стіни

   

Ярославна виглядає когось під стінами Новгороду

Монастир знаходиться дещо осторонь від центру (якщо йти від залізничного чи автовокзалу, то перед величезною Тріумфальною аркою - побудованої для візиту якоїсь з імператриць, звернути праворуч).

У центрі ж міста, поруч із пам’ятниками та торгівельними рядами 19 ст. розташувався ще один симпатичний храм - Успенський собор (1671-1721 рр.). Храм у первинній побудові виконано у традиційних рисах все того ж розкішного «козацького бароко», але під час реконструкції початку 19 ст. куполи було замінені на традиційні російські – цибулеподібні (мабуть політкоректніше так було). З тих пір стоїть собі собор поміж стилям.. Ще у Новгород-Сіверському є невеличка дерев’яна Миколаївська церква 1720 року побудови - http://derev.org.ua/chernih/novg_siv.htm та декілька старих кам’яниць у центрі міста.

Успенський собор 

У місті було відкрито першу на Лівобережжі друкарню (1675 р.), народився відомий церковний діяч Лазар Баранович і «батько всіх сигар» Зиновій Давидов ( засновник відомої у світі корпорації Davidoff). У місцевій гімназії навчався Пантелеймон Куліш.

Тріумфальна арка, ринкова плаща та приміщення бібліотеки

Ще інформацію про пам’ятки міста можна знайти на сайті музею-заповідника http://www.ns-slovo.org.ua/main/index.html

У решті Новгород-Сіверський це доволі звичайний, симпатичний районний центр з усією необхідною інфраструктурою – ринком, магазинчиками, кафешками. Попід монастирем є фешенебельний 4-ри зірковий готель «ім. Кучми» (він теж родом десь звідси), а на площі біля ринку є ще один, невеличкий. На залізничному вокзалі є кімнати відпочинку – дещо дорожчі середньостатистичних вокзальних кімнат (вокзал новенький бо), але цілком доступні.

Я радив би брати у ці краї намета й відпочивати на лоні матінки природи – берега Десни чудове місце для цього.

Десна біля Новгороду

Через залізничний вокзал протягом дня проходить декілька електричок на Семенівку, Шостку та Терещенківску (а звідти вже – на Конотоп). Найоптимальніший шлях з Києва – електропоїздом «експрескою» до Шостки (купуйте квитки заздалегідь – у вихідні дні напрямок перевантажений), а звідти електричкою чи автобусом до Новгорода. Автобусне сполучення існує з Черніговим, Глуховим, Сумами, є декілька рейсів на Київ (але шлях досить далекий і недешевий – 300 км. як не як).

Розклад руху автобусів з автостанції Новгороду

Резюме. Оглянути: оборонний монастир 11-19 ст., собор 18 ст., дерев’яна церква 18 ст., старі будівлі центру, долина Десни. Транспорт: автобусами/електричками із Шостки (туди – «експресками»), автобусами з Чернігова, Глухова, Києва. Проживання: кілька готелів, кімнати відпочинку на вокзалі, чудова долина Десни для наметів.Харчування – не проблема, рекомендую місцеві пиріжки (1.10 грн. всього-то)