Летичів: риба, та інше цікаве.

Подорож: Галопом по Поділлю., вересень 2010. Маршрут: Київ-Вінниця-Меджибіж-Летичів-Тернопіль-Збараж-Теребовля-Хмельницький-Київ.

Летичів, місто яке відоме своїм рибними базарами - нечастим явищем в неприморських місцях. Окрім риби, тут знаходиться симбіоз замку з монастирем (чи монастиря з замком) та могила місцевого народного героя Устима Кармелюка. Отож, у Летичеві після рибного базару, цікаво буде й місто оглянути.

Після відвідувань Меджибожа вирушаємо до Летичева – кілька км по сільській дорозі "пішкарусом", нетривалий "маршруткостоп" і ми уже у цій Мецці любителів тараньки та інших видів риби. Здалось, що риба – це найцінніше, що є у Летичеві. Її багато, вона різна, вона смачна і відносно не дорога… Ще є залишки фортеці у вигляді вежі, яка нагадує не стільки грізний замок, скільки генделик з закосом під фортецю. Замок органічно переходить в монастир - старий, проте настільки осучаснений, що і пам”яткою не назвеш… Тому в першу чергу Летичів – це риба!

Невід”ємний атрибут і майже обов”зок усіх наших подорожей – знаходити місця, де можна похарчуватись, а також самі харчі і все, що з ними пов”язане у всіх куточках, куди заносила нас непроста мандрівна доля!  Летичів у цьому плані місто досить посереднє: популярність рибних базарів (їх два в різних кутках міста) посприяла тому, що ціни у місцевих генделиках відносно високі як для райцентру Хмельницької області (після Києва, проте, все-одно радують), сервіс все той же, далекий від бажаного….Проте, якщо вже взялись готувати, то готують дуже навіть непогано - включно з  смачними рибними стравами. Додатковим бонусом є наявність у місті мого улюбленого Хмельпива (НМСД). 

Про все цікаве-архітектурне в місті прочитати, можна, наприклад, тут - http://www.castles.com.ua/let.html

 

Дорогами з Меджибожа до Летичева

Летичів: монастир, башта фортеці й рибний ринок.

  

"Апробація" результатів!

Значна частка людей і поїздку з Києва до Житомира або Чернігова буде вважати серйозною мандрівкою - у нас же масштаби дещо інші. Порадившись під карасиків у сметані в Летичиві на тему, що робити далі, сіли собі в автобуса й поїхали у... Тернопіль. Ну от захотілось саме туди, не всім (посперечались трохи), але захотілось – хлібом не годуй, дай на Збараж подивитись)))). Отже, далі – мандруєм до Збаража

Загалом, побувати у місті варто в режимі “проїздом” на годинку-другу. Добратись можна протягом усього дня маршрутками з Вінниці або Хмельницького (З Хмельницького значно швидше). Рекомендую відвідувати в поєднанні з Меджибожем. На саме місто більше ніж півгодини витратити навряд чи вийде. Окремо – рибний базар (який ну просто гріх не відвідати у будь-якому випадку). Готелі і генделики присутні: не вражають, але  у випадку необхідності стануть у пригоді. Помічено кілька кафешок у центрі (в околицях автовокзалу) й одну на виїзді біля рибного ринку.

Резюме. Оглянути - рибний базар, фореця-монастир. Транспорт: маршрутки-автобуси з Хмельницького чи Вінниці. Харчування - генделики. Проживання теж є - як в готелях так і в наметах