Як вижити коли зникне тепло, світло, вода й газ. Мій досвід

Створення комфорту в холодних приміщеннях без електрики, газу, світла, води й усього взагалі, ще й взимку це те, чим спортивні туристи займаються в походах часто, чим ми з Юлею займались в підвалі в Бучі під час боїв там і що росіяни намагаються влаштувати нам усім вже цієї зими. Вирішив поділитись деякими знаннями щодо виживання в таких непростих умовах - як не змерзнути без тепла, готувати їжу у холодній воді, які є пальники, що робити коли зникає електрика й вода. Про це далі.

  Як не змерзнути без опалення?

Важливо, на мою думку, знати про:

1. Рух - це головне!. Будь-який рух розігріває організм і не дає змерзнути. Можна робити зарядку, присідати, займатись якоюсь корисною фізичною працею чи просто підійматись по сходах. Якщо змерзли - потрібно рухатись!

2. Одягатись краще в багато шарів (флісу, пуху, шерсті). Туристи взимку носять "тришаровий" одяг, перший шар якого відводить вологу від тіла, другий зберігає тепло, третій захищає від зовнішніх впливів. Армійці щось подібне носять.

Вологу відводить термобілизна - облягаюча довга білизна з шерсті, синтетики чи їх сумішей. Термобілизна від Белгороду відрізняється тим, що тут бавовна не доречна. Як й інші "рослинні" тканини, як довго сохнуть й охолоджують в процесі. А сохнути буде від чого навіть без руху, бо є ж другий шар одягу.

Тепло тіла добре зберігають флісові светри, пуховки, шерсть... Насправді, в приміщенні будь-яка тепла шмотка підійде. Вдома, за звичай, щось є тепле. Цей шар можна нарощувати за потреби додатковим одягом. Кілька тонких шарів зігріють краще за один товстий. Знизу те саме - шось типу: термо+флісові штани+плотні зовнішні штани. Такого на серйозні морози має вистачити.иРукавички не забудьте (краще типу "варежка", з флісу). І шєпку. На головній фотці можна роздивитись мої "шари капусти" - легку пуховку, товсту фліску, футблоку (одягнути для понту), флісовий баф-шапку й не видно термобілизну під нею та товсту пуховку поруч. 

Захист від вітру-снігу вдома менш актуальний, але якась куртка зверху, все ж, допоможе втримати більше тепла.

Загалом, бігти за спец одягом не обов'язково. Можна утеплитись тим, що є в хаті. Але поцікавитись флісовим одягом сенс є. Його на секондах завжди багато, до речі. І шерстяним!

3. Ноги краще утеплювати поверх черевика. Вони чутливі, а утеплити шкарпетками складно. Навіть кльовими шерстяними. Туристи утеплюються бахілами - які йдуть на взуття зверху, або чунями. "На мінімалках" можна з старої фліски зробити пару шкарпеток на взуття й обмотати якось плотною, але дихаючою тканиною (чи зробити ще одну пару зовнішніх шкарпеток вже з неї)

4. Спати добре після руханки й не самому. Кілька людей під ковдрою грітимуть один одного вкрай ефективно, кучкування тут реально допомагає. Перед сном обов'язково(!) розрухатись чи зробити зарядку! Якщо відчули, що змерзли, то жорстокий в реалізації варіант вилізти й поприсідати таки допоможе зігрітись. Рух рятує, а переохолодження не слід допускати взагалі. Можна брати з собою під ковдру пляшки з гарячою водою - якщо є як її гріти. Алкоголь - лишнє (для тепла), а от термос з гарячою рідиною під руками має бути завжди. Домашні тварини теж, ще ті грілки ;)  

Слідкуйте за теплом своїм...  одяг і ковдри лиш зберігають тепло, слід оглянути чи не втрачається десь. Домашні ковдри можуть замінити спальник, якщо загорнутись. Знову ж - кілька тонких шарів тримають тепло краще ніж один товстий. А от спати в усьому одязі сенсу не багато - досить "нижніх" шарів чи білизни, а куртками краще просто обкластись. Каремати - якщо ізоляції знизу не достатньо.

5. Менший простір легше гріти. Чим менше простору треба зігріти - тим тепліше буде. Аж до намету в кімнаті. Це тільки звучить смішно - реально зігріти намет простіше, ніж кімнату.

Все згадане підійде для умов, коли зовнішнє тепло відсутнє взагалі і його нема як налагодити. 

На фото: ми з Юлею перед сном в підвалі в бучі Фліс, шапочки, товстий зимовий спальник і собака в ньому :)

Як готувати їжу без електрики, газу, підігріву взагалі?

В Бучі під час боїв нам з Юлею таки довелось готувати їжу без будь-якого підігріву - газ й електрика зникли повністю, а розпалювати грубки на вулиці було досить стрьомно й працеємно. Викручувались з тим, що є й деяким досвідом подорожей та туризму де, як відомо буває всяке.

Краще мати знання про кулінарію без підігріву й зовсім трохи потурбуватись про запаси ;)

Загалом, готувати їжу без термообробки цілком можливо, не те щоб складно й навіть досить смачно буває в результаті

Почнемо з найбільш ефектного і найменш очевидного: 

1. Частина круп можуть настоятись до готовності в холодній воді. Це гречка, кускус, вівсянка, різного роду пластівці. Щось подібне є чи не на кожній кухні. Гречка  в холодній воді при кімнатній температурі настоюється години 2-3 й стає цілком собі м'якою кашею, просто холодно. Окрім води, заливав вівсянку кефіром і гречку яблучним соком - виходить їстивно, просто інші смаки. Заливати можна чим завгодно, але з водою смак найбільш передбачуваний.

Як більш екзотичний варіант, можна посмажити муку - вийде щось схоже на тібетську цампу, киргизський толкан або ж забуті наші страви. Вона прекрасно зберігається й готується додаванням холодної рідини... Тібетці готують на соленому чаї, кисломолочних продуктах та навіть на пиві. А киргизи роблять солодку кашу з вершками й медом.

До каші бажано щось додати. Добре зберігаються без холодильника: консервації домашні й магазинні - від огірків й оливок до мідій й тушенок, консервацій зараз валом різних є; сирокопчені й сиров'ялені ковбаси у вакуумних упаковках, тверді сири у тих же вакуумних упаковках (саме такі в кількатижневі походи тягаємо), кабаноси....

Більшість жирів добре переносять тривале зберігання - олії різні, наприклад. І сало. Чудовий продукт.

Каші можна робити й солодкими. До вівсянки добре пасує варення, консервовані фрукти, різні солодкі додатки (мій топ - варення й вершки, які теж бувають консервованими).

Зі згаданого, загалом, можна комбінувати досить смачні й поживні страви. Хліб замінять сухарі чи хлібці. Соус і спеції ще не завадять - щоб смаки ставали більш прийнятними, якщо що.

Для поповнення запасів енергії між іжею й просто бо смачно, туристи їдять "карманку" - висококалорійну їжу, яка не потребує приготування, швидко засвоюється й завжди лежить поруч, у кишені...бо ну його, голодним ходити ;) Це різноманітні горіхи, сухофрукти, пастила, шоколад, цукерки.... Сюди ж більш домашні продукти - мед, варення, згущик, арахісова паста...

Якщо зникне електрика в холодну пору року, може виявитись що сирі фрукти й овочі непогано зберігаються десь на балконі чи за вікному, так різноманітність у стравах виросте ще більше.

Кава теж настоююється в холодній воді за декілька годин ;-). Така собі колд-брю. Влітку краще, ніж взимку, але все ж.

Хороша новина в тому, що підігріти її теж цілком можливо без комунікацій.

На фото гречана крупа перетворюється в готову страву за дві години в холодній воді. 

Як можна готувати гарячу їжу без газу

Туризм піший і гірський досить багато знає про те, як готувати повноцінну їжу у таких віддалених місцях, де газу й електрики не буде, мабуть, ніколи. Деякі знання можна адаптувати до наших воєнних реалій, коли росіяни, крім усього іншого, намагаються вимучити людей в містах. Чорта лисого, як то кажуть.

Ось кілька адаптованих способів розігрівати й кип'ятити автономно від усього. В кінці тексту - важлива інфа.

1. Пальник на сухому пальному - простий, дешевий і безпечний спосіб розігріву. Пальне горить і підігріває металеву чашку на підставці над ним. Легко гріти їжу або кип'ятити невеликий об'єм води. Багато так не нагрієш і це недолік. Інший недолік - пари сухого спирту отруйні, тому краще десь із вентиляцією його застосовувати. 

З нашого досвіду - одна "таблетка" сухого спирту дозволяє двічі зробити кавусю на двох, просто в колибі на столі. Сухе пальне (не тільки "спирт", а й подібні) легко знайти в будівельних/господарських магазинах чи різних "тисячах дрібниць", коштує дуже недорого. Замість нього може бути свічка - вогник менший, зате горить довго. Включно з народними (нещодавно дізнався про картопляні свічки, наприклад). Коптить це все, так.

Підставка для посуду - вигнутий шматок бляхи, часто з дірочками для вентиляції. Найпростіший пальник це маленька консервна банка з купою дірочок (в т.ч. в дні), на і під яку добре поставити старі цвяхи чи щось тонке металеве.

Отакий пальник я змайстрував, просто щоб переконатись що це легко зробити з підручних засобів. Не ідеальний, але працює.

Щось подібне по ефективності - гелеві пальники, теж невеликий вогник із "консерви". Ну і, гріти їжу в духовці на свічках - максимально доступний спосіб. Якщо ж їжу планується готувати автономно часто, краще обзавестись чимось із наступних пальників

2. Газові пальники. З ними все просто, окрім того, що газу в балонах не дуже багато (якщо готувати часто й на сім'ю). Користуватись легко зовсім. В походи туристи носять, переважно, маленькі різьбові пальники, які накручуються на широкий балон зверху, або через шланг. Щоб пальник грів швидше й ефективніше, доречно зменшити втрати тепла - наприклад, обгорнувши пальник з казанком склотканиною чи фольгою. Чи просто каремат навколо поставити (вдома цим не заморачуються, за звичай). Балон краще щоб стояв не на землі, а на чомусь ізолюючому - дощечці, сідушці, чи хоча б пакеті якомусь (теж не актуально на кухні). І за цією конструкцією краще слідкувати завжди, щоб не перевернулась.

Пальник зі шлангом для дому буде краще накручуваного - стійкіший, легше ставити великий посуд. Але, насправді, найкращий той пальник, що є під руками.

Дуже ефективна штука - інтегрована система (Jetboil - найвідоміша). Вона швидко кип'ятить і балона реально на довго вистачає, дуже не дешева. 

Цангові пальники (з вузькими "дихлофосними" балонами) піші туристи, здебільшого, не носять - через вагу, але вдома такий пальник вигідніше буде(!), бо оті вузькі балони в кілька разів дешевші й доступніші, а сам пальник часто потужніший. Прості цангові пальники досить дешеві. Пальник у формі плитки з великою камфоркою і вузьким балоном - чи не найкраще рішення для автономної кулінарії.

Пальники купуються в магазинах outdoor спорядження (дорожчі, кращі). А нині де їх тільки не продають. На Алі-Експресі теж є, дешевші, їдуть довго (уже трохи запізно).

Газові пальники з невеликими (450 чи 230 грам) балонами - безпечні у домашньому використанні (якщо балон не мучити фізично, звісно). Вогонь співставний зі звичайною газовою камфоркою і загрозою не є. Великі балони (літрів на 12) газу, насправді, існують, але куди більш ризикові щодо безпеки, недешеві і я не бачу сенсу в них особливого (оптиміст, мабуть).

На фото Юля спостерігає за різьбовим газовим пальником десь в лісах Харківщини

3. Бензинові (рідкопаливні) пальники. Багато хто зі спортивних туристів їх любить, але вони зовсім не прості - вчитись користуватись краще наперед. Коли вперше поїхали в подорож з бензиновим пальником, то навчився настоювати гречку в холодній воді. І булгур :-)

Бензинові пальники складніші в освоєнні за газові і не дешеві (принаймні, якісне спорядження). Використовують бензин "Калоша". Але, якщо вийде з ними "подружитись", то вони потужні й паливо дешеве та доступне.

У мене досвіду зовсім мало із бензиновими пальниками, тому багато розповідати не буду. А от із наступним пальником я пройшов реально багато і вкрай ним задоволений.

4. Твердопаливні "турбо-пічки", або ж "трісочниці". Невеликі пічки, де горять тріски, дрова, усе дрібне-горюче, а вогонь роздувається вентилятором (тому й "турбо"). Освоїти досить легко - при запалюванні розвести невеликий вогник, який вентилятор підтримуватиме. Для розведення зручно мати розпалки різні - той же сухий спирт, парафін, бересту...   Температура в пічці дуже висока - тріски потрібно постійно підкидати. Працює на дровах, сухих гілках, шишках, трісках, горючому смітті.

Випалює поверхню під пічкою.

Загалом, дуже потужна й дешева у використанні пічка. Сама пічка при цьому не те щоб дешева, зате потім одне задоволення, якщо любите вогонь і дим ;)  Гугляться схеми як зробити подібну з консервних банок і кулера, але я не пробував таке...

Недоліки: димить, пахне, коптить як справжній вогонь. Тому на балконі не варто - важко  будк пояснити що не пожежа. А у дворі - ок

На фото  - моя турбопічка у Карпатах

5. Відкритий вогонь, грубки, пічки, мангали - все те, що будують жителі багатоповерхівок в дворах, коли комунікації зникають всерйоз і надовго. Ви точно такі бачили у відео з прифронтових і окупованих міст. У нас в Бучі в березні теж такі стояли під будинками. Потрібні дрова, чимало. В будь-якому випадку, це буде колективна справа. В квартирі - складно і пожежонебезпечно, чадний газ теж може біди наробити.

Тепер чи не найголовніше про їжу! Незалежно від типу пальника, завжди будуть якісь обмеження з паливом і часом роботи. Тому, важливо, мати, свого роду, стратегію економного готування. Готувати тільки страви, які потребують короткого кипіння, а краще - запарювання. Настоювати все що можна: булгур чи рис настояні куди швидше готуються. Кускус і пластівці можна запарити, а гречку можна настояти до готовності, після чого просто довести до кипіння. 

В термосі можна зберігати кип'яток й лишній раз не готувати. Наприклад, якщо закип'ятити казанок 1,5 л. води, то вистачить 0,5л. на кашу, 0.3л на кавусю і 0,7 л - чай в термос чи кип'яток на наступну кашу. Туристи піші й гірські усю цю "арифметику" вивчали, щоб не носити лишнього на спинах в тривалі походи.

Це, мабуть, не всі існуючі способи, але ті, що спали на думку як найважливіші. Сподіваюсь ці знання будуть використовуватись виключно за власним бажанням в приємних умовах.

А далі розповім, як ми викручувались без електрики, тієї самої.

Що робити, коли електрики немає зовсім?

Поділюсь тим, що було б корисно особисто мені, коли в підвалі в Бучі електрика зникла на зовсім (тобто, не відключення аварійне чи планове, а повне зникнення до звільнення міста, яке тоді було десь в неясному майбутньому). Ну і мова не йшла про якісь генератори чи зарядні станції. Отже..

1. Павербанки - сила. Чим більше - тим краще. Мають бути зарядженими і від морозу схованими, бо розряджаються. Носив у кишенях куртки.

2. Ноутбуки можна "доїти" для зарядки смартфона. Батареї мого ноута вистачило десь на чотири зарядки.

3. Сонячна панель взимку теж працює. Але не працює в хмари, які, зараза, часто. За кілька годин від неї можна зарядити смартфон, а краще - залишити на зарядці павербанк. Чудово, якщо вона є. Хоча, зараз би не дуже допомогла через погоду.

4. Режим смартфона "у літаку" дуже економить заряд. Вимкнений інтернет чи зв'язок теж економлять заряд. А краще, взагалі вимикати смартфон, якшо не зрозуміло коли наступна зарядка буде. Останні дні в окупації вмикав хвилин на 10 в день - оновити стрічку на двох сайтах, кілька првідомлень, кілька відео зробити та й усе.

5. Ліхтарик налобний рулить! І не тягнеться рука смартфоном світити:) Акумулятори з usb до ліхтарика - з одного боку круто, бо можна заряджати при нагоді. З іншого, тримають набагато менше хороших батарейок, що не дуже приємно, коли нагода заряджати не проглядається.

6. Гріючі килимки з павербанками - кльово обігрівають, але дуже енерговитратні. Норм рішення для обігріву під час планових відключень, але не для повних... відключень.

7. Новорічна гірлянда - чудове освітлення підвалу! Як і усі дрібні автономні світилки, популярні нині. Якщо на акумуляторах то ще й заряджати можна в "світліші часи" ;) Гірлянди з павербанком довго працюють. Раніше так освітлювали наметові табори в походах - ніколи не знаєш який туристський досвід коли знадобиться:)

8. Світло можна "збільшити". Якщо велику прозору пляшку з водою поставити на ліхтарик то світла стає більше і це красиво. Звичайне дзеркальце також збільшує кількість світла.

На фото Юля в підвалі в Бучі пише щось типу щоденника при свічці. На той момент електрики в нас не було вже мабуть з тиждень повністю. 

А в дитинстві, коли світла не було годинами щодня, ми в міста грали, от.

Відсутність електрики, насправді, переноситься легше, ніж відсутність води. На жаль, часто вони пов'язані.

Що робити, коли немає води?

1. Подумайте, чи є доступні для вас джерела питної води (криниці, бювети, джерела тощо). За звичай щось та й знайдеться. В Бучі у нас була діюча криниця десь на відстані кілометра, але ми до неї так ні разу не сходили, бо страшно через постійні бої було.  До речі, туристи п'ють воду практично з багатьох водойм країни - річок, озер, водосховищ. І з Дніпра теж п'ють. Кип'ятять звісно, перед тим. Це безпечно - про що говорить не тільки мій досвід, а й фахові гідробіологи (туристи).

2. Тримайте вдома запас води. Для цього корисно мати запас пластикових бутлів (отих. на 6 літрів), з ними і ходити норм якщо що. У нас десь літрів сто води було коли відчули, що скоро водонапірну вежу зруйнують - все-одно дуже швидко використовується, про що далі.

3. Економно використовуйте воду. Подумайте, чи варто мити посуд після їжі, якщо за кілька годин в нього знову класти їжу ;-) Частину води можна замінити серветками чи туалетним папером (для того ж посуду). Відмовитись від необов'язкового. Воду можна використовувати по декілька разів, наприклад - злити в туалеті водою з кухні чи якогось гігієнічного використання.

4. Багато води йде на туалет. Найбільше води йде саме на злив в туалеті. Нехай це відкриття буде у вас до того, як вода зникне й ви переглянете кількість запасів в сторону збільшення.

5. Гігієна утруднена але не неможлива. Ми робили обмивання за допомогою рушника і склянки води - просто мочили краєчок і ним обтирались. Таке собі "відчуй себе знову людиною". Суб'єктивне відчуття чистоти дуже виростало, насправді. Вологі серветки, "сухий душ" (серветка з пінкою + серветка для витирання в комплекті) й запас білизни зможуть пом'якшити відсутність повноцінної гігієни. 

Ще ми технічну воду брали, підставляючи відро під водостічну трубу в дощ і у відлигу. Топили сніг, коли він був, але це енергозатратний процес - води виходить мало і тане в холоді він дуже неохоче. А ще була вода з труб опалення багатоквартирних будинків - на щастя в містах, які не на фронті чи в окупації, це не актуально.

Моя фізіономія після двох тижнів життя на фронті й в окупації.... 

Написав ті думки й знання, які були актуальними для мене коли комунікації перестали існувати навколо. Сподіваюсь, вам не доведеться проходити увесь цей досвід і знання про виживання виявляться виключно теоретичними або ж добровільними ;-) Якщо щось важливе згадаю, то допишу, як і відповім на запитання в коментарях чи соц. мережах.

Що б не трапилось, це лиш дрібниця від тих труднощів, в яких воюють і працюють сотні тисяч українців в цій війні. Тому зберігаймо бойовий дух в будь-яких ситуаціях!

Слава Україні!