Як готувати глінтвейн?
Перевірений десятками походів напій 🙂 Глінтвейн, або гаряче вино, традиційний напій ще античного походження з німецькою назвою, популярний серед туристів та мандрівників, особливо – взимку.
За моїми враженнями найкращий глінтвейн вариться на вогні в зимовому лісі, п’ється під цікаві розмови та гітарні пісні. Особливий кайф – варити десь у віддалених регіонах, наприклад – у горах; звісно якщо не ліньки нести туди складові. Насправді, в зимовому лісі поруч із містом глінт теж дуже смачний.
Отже, для глінтвейну потрібні:
Вино. Я беру червоне напівсолодке чи напівсухе, але можливе й біле вино, й сік, й ще багато чого, й навіть пиво. Вино підходить різне, але з крутих сортів варити глінт безглуздо – вони й так кльові, ну й відвертий шмурдяк теж не комільфо.
Спеції. Традиційний набір – кориця, гвоздика, духм’яний перець. Ще багато чого додати можна – мускатний горіх, аніс чи кардамон, наприклад. Обережно з гвоздикою – голівки на літр вина цілком досить, інакше смак її буде надміру сильний. Кориці – ложечка на літр, духм’яного перцю – кілька горошин. На мій смак, корицею чи перцем зіпсувати складно, особливо корицею. Краще немелені спеції додавати – напій чистішим буде.
Фрукти. Апельсини й лимони, можна яблука чи що є. Лимон обов’язково – люблю коли є кислота. Але без фанатизму.
Цукор. Я додаю, але не багато – кілька (4-5) столових ложок на літр. Знаю любителів солодкого (четверть від вина це цукор у них) й навпаки, коли цукру нема й глінт виходить більше кислуватий ніж якийсь інший.
Секретний інгрідієнт. Коньяк чи ром. Зовсім трішки – грам 50 на кількалітровий казан, “букет смаків та запахів” помітно розшириться 🙂 На мою думку.
Взагалі, рекомендую поекспериментувати й зрозуміти свій рецепт смаку, він може різнитись.
Взагалі, рекомендую поекспериментувати й зрозуміти свій рецепт смаку, він може різнитись.
Приготування. Підігріти вино майже до кипіння (але не дати закипіти, це принципово), закинути інгрідієнти й дати "потомитись" хвилин 15-20. Ще простіший варіант – закинути все відразу, розмішати, довести майже до кипіння, потомити той же час. Краще усе на повільному вогні робити (наскільки вийде в поході, звісно). Коньяк можна в кінці залити. Пишуть, що для повного розкриття смаків треба хвилин 40 чекати. Але, якщо відверто, й 15 хв важко вичекати, коли ті аромати тебе оповивають….
Напій готовий! Смачного!
Бонус! Насправді, багато чого гарячого й приємного можна приготувати в поході. Один з “винаходів” одного з нещодавніх зимових походів – “глінтвейн” на основі яблучного соку!Рецепт простий “єк п’єть копійок” – додати до соку корицю й ром чи коньяк та підігріти. Дозування залежить від настрою – різні пропорції сподобались, насправді. Якщо міцних напоїв не вживаєте – їх додавати не обов’язково, а от шматочки яблука – можна. Споживати з гарним видом, хорошою компанією й позитивною втомою від переходів!
Гарячі зимові напої це ж, насправді, ще й поле для творчості! Тому – не зупиняйтесь 🙂