вівторок, 14 листопада 2017 р.

Сібіу - найкрасивіше місто Румунії

Сібіу - одне з найцікавіших та найкрасивіших міст Румунії. Історичний центр Трансільванії й по сьогодні зберегло безліч ефектних веж, красивих площ та вулиць, милих старих будинків та багато іншого цікавого. Якщо ви вперше в Румунії й не знаєте куди податись - вам точно сюди!
Балкани0 (592)


Від Сібіу, признаюсь, чекав багато. Ще перед поїздкою начитався, наскільки красивим й цікавим є це місто - й воно не розчарувало.

Сібіу було першим містом, яке відвідали в післяпоходній частині подорожі й першим дійсно красивим містом в Румунії. Тому й враження, можливо, дещо захопленні. Ще б пак - опинились тут після десяти днів у горах. Гори ми любимо, дуже - але після них потрапити "в цивілізацію" це особливий кайф. Та ще й якій цивілізацій...

Добирання в Сібіц. Дістались до Сібіу потягом з містечка Вікторія, де закінчився наш похід горами Фагарашу. Спроба заночувати на березі річки напоролась на сильний опір місцевого дядька, який наполегливо запрошував до себе на подвір'я - у результаті спали на веранді його будинку й дядько був спокійний, що ведмідь до нас не прийде, він їх дуже боявся. Наступного дня з Вікторії перебрались на сусідню станцію "Вінту де Жос", де й дочекались приміського поїзда до Сібіу.

Взагалі, Сібіу непогано поєднане залізницею з Брашовим та іншими великими містами. Дістатись сюди не складно, якби ми не ходили в гори то просто приїхали б приміським поїздом з Брашов
Балкани0 (585)Балкани0 (584)Балкани0 (587)
Поїзд до Сібіу й фонтанчик з водою на залізничному вокзалі

Сібіу зустріло доглянутим вокзалом з туристами, фонтаном питної води й вай-фаєм. Вже тут помітна охайність куди більша ніж в тому ж Бакеу, далі місто тільки радувало зовнішнім виглядом. Така собі "вітрина" Румунії. 

Житло. Прямо з вокзалу забронювали через "букінг" апартаменти за 100 лей - як найдешевше зі знайденого й усього лиш в 500 метрах від нас, ще й між вокзалом та центром. Знайшли необхідний будинок швидко, трохи зачекали на господаря в затишному вузькому дворику з гойдалкою й дітлахами. Прибіг зовсім не англомовний усміхнений дядько, з яким домовлялись жестами й записами, показав маленьку однокімнатну квартирку - досить просту, невибагливу й не те щоб добре доглянуту, але майже всім необхідним для життя наповнену. Головне, там була мрія кількох останніх днів - пральна машинка, розетки та інтернет без обмежень. Ну, майже все: з паролем до вай-фаю дядько, який виявився доглядальником, а не власником, затупив й розповів щось невірне. Але як це після походу без інтернету? Юля через діалог з трохи англомовним школярем в дворі знайшла справжнього господаря - вже трохи більш англомовного й знаючого правильний пароль. Цей розповів, що вони тільки розпочали справу й ще все "налагоджують", а в неті переписується через ще більш англомовного сина. Так і розвивається туризм на теренах Східної Європи :-)

Далі ми відіпрали все, про що згадали, трохи повалялись й після обіду пішли вивчати багатобіцяюче місто Сібіу - культурну столицю Європи зразка 2007 року.
Балкани0 (598)Балкани0 (596)
Наша квартирка в Сібіу - маленька, але всім обладнана.

Сібіу - якщо коротко, столиця й найкрасивіше місто Трансільванії. Мені здалось що саме це місто тут "головне", хоча Брашов теж крутий, так а в Сігішоарі родився сам Дракула (що в поєднанні з добре збереженим містом створює певну претензійність).

Засноване місто в 12 ст. під назвою Германштад, як центр заселеного німцями (саксонці, трансильванські німці) регіону Семигороддя (або ж Трансільванія), й центральних міст там було сім. Точніше - шість міст й столиця, Сібіу. Розквіту досягло ближче до кінця Середньовіччя - в 14-17 ст тут ще той центр культури, торгівлі, розвитку й всього такого був. Німці населяли цей регіон аж до 20 ст й років 50 тому в Сібіу жило їх близько 25 тисяч. Зараз місто майже повністю населене румунами, але ще можна зустріти білявих німецькомовних старших людей (наприклад, німцем з цього регіону й багаторічним мером Сібіу є сучасний президент Румунії Клаус Йоханіс). Румуни ж умудрились зберегти й доглянути Сібіу, зробивши з нього одну з найбільших цікавинок країни. Кажуть, раніше тут досить зачухано було - в часи соціалізму естетичністю Румунія не відрізнялась. Але те давно в минулому. Зараз місто Сібіу красиве, приємне й безсоромно провокує на прогулянки.

Прогулянки Сібіу. З Середньовіччя в Сібіу збереглись обриси центральної частини - поміж більш сучасними нашаруваннями можна роздивитись справжнє таке готичне місто, з високими шпилями соборів й такою ж високою ратушею, ринковою площею з забудовою аж 15 ст й безліччю красивезних вуличок з такими ж будинками. 

Місцевий стиль - вкриті червоною черепицею будинки з ставнями на вікнах й вбудованими в дах віконцями, які дуууже схожі на привідкриті очі. Таких дахів багато й трапляються не лиш у центрі :-) Взагалі, гуляти вулицями міста й роздивлятись хатки - тут дуже вдячна справа. У центрі вони великі й ефектні - готичні, неокласичні, ще якісь. Далі від центру - менші, затишніші, колоритніші. Сібіу цим радував - величезним ансамблем красивих старих будинків, коли довго можна ходити вулицями й задивлятись. Звичайно, окремо взяті пам'ятки тут теж є і дуже солідні - собори, ратуші, палаци, вежі, площі, але от оця "всудисущість красивого", радувала найбільше. В моєму розумінні, красивого, в яке дуже навіть вписуються колоритні старі будинки, навіть якщо вони в поганенькому стані.

В Сібіу важко позбутись враження, що дахи підглядають за тобою. Як думаєте, скільки всього ці очі бачили за останні кілька сот років?
Балкани0 (730)Балкани0 (731)
Ефектні будівлі з готичними формами у центрі Сібіу. Ліворуч - ратуша.

Балкани0 (672)
Балкани0 (679)Балкани0 (734)
Старі будинки з характерними віконцями-очима на горищах


Собор Святої Марії - теж древня будівля, чи то з 14-го, чи то з 16-го століття. Збудований ще в ті часи, як Германштад був центром німецького Семигороддя. Деякі фрески - ще з 15-го століття. Також тут цілих два органи, один з яких - найбільший в Трансільванії. Висота храму - 70 м. й це чудовий орієнтир, щоб не заблукати в місті. На шпиль отой піднятись можна й з оглядового майданчику насолодитись панорамами стародавнього й красивого Сібіу.
Балкани0 (745)Балкани0 (738)Балкани0 (733)
Готичні форми лютеранського костелу Святої Марії й така ж "готична" вулиця

Наступні епохи теж залишили свої сліди у центрі міста - готичні гострі дахи та вікна Середньовіччя переходять в розкіш Нового Часу та пишно декоровані будинки 19 ст.,  які змінюються плавними формами модерну й естетичною простотою функціоналізму. Є красиві храми з різнокольоровими черепичними дахами. Височіючі вежі ратуші та костелів й пейзажі створюють, й орієнтуватись допомагають. 

Сподобались великі ліхтарі вуличного освітлення, вузькі "провулки" прямо крізь старі будинки, ефектні арки й брами в багатьох будинках, кам'яні сходи й місточки - місто ніби терасами на горбі розташувалось. Найвідоміший міст - відразу на центральній площі й на виду, Міст Брехунів. За легендою має розвалитись як хтось на ньому брехатиме. Чесні люди тут живуть - стоїть же, міцно!

Місто традиційно розділяють на "Верхнє місто"-де скупчились центральні площі, храми. та пишні будинки, та "Нижнє місто" - де все простіше, меншої висоти та помпезності, але красивого й колоритного теж досить багато. Насправді, у мене не склалось враження що десь є помітна межа між цими містами - Сібіу здалось великим цілісним ансамблем, коли гуляєш то легко зміщуєшся й там й там цікаве знаходиш. Можливо ми після гір просто багато гуляли тому й не помічали меж?
Балкани0 (632)Балкани0 (634)Балкани0 (637)Балкани0 (609)Балкани0 (666)
Балкани0 (654)
Балкани0 (675)Балкани0 (676)Балкани0 (662)
Ну вулицях Сібіу: ефектні будинки різних століть та масштабів

Центр життя старого міста - Велика площа, вона ж Ринкова площа, яка переходить в красиву пішохідну вулицю. Навколо них й переважно намотують свої прогулянкові маршрути туристи.
Площа дійсно чимала й декорована чи не найбільше в місті. Привертає увагу будинок, в якому розташовано музей - не простий, а перший музей сучасної Румунії. Будинок виділяється своїм помпезним входом. Навколо площі можна позазирати в охайні дворики. Ще одна архітектурна домінанта - католицький костел 18 ст.
Балкани0 (617)
Балкани0 (768)
На Ринковій площі Сібіу, ратуша на першій фотці й католицький костел на другій

Балкани0 (625)Балкани0 (692)
Балкани0 (630)Балкани0 (629)Балкани0 (635)Балкани0 (743)Балкани0 (631)
Прогулянки пішохідною вулицею та навколо Ринкової площі

Мапи й вказівники на вулицях допомагають розібратись, де вже був а де ще ні. Такі ж можна узяти в інформаційному центрі на центральній площі. А ще краще - піднятись на один з двох оглядових майданчиків на ратуші чи лютеранській кірсі й як слід все згори роздивитись.  Майданчик на ратуші дещо дешевший (2 лей проти 5 на кірху) й довше працює (до 20.00 проти до 18.00), що й визначило наш вибір. Зверху видно місто повністю - старий центр, сучасні райони, околиці й навіть гори Фагарашу, з яких ми тільки учора спускались. Окрім краєвидів на поверхах вежі також є невелика й не дуже цікава експозиція, зате можна помедитувати над коліщатками й важелями старого годинникового механізму. На жаль фотік не дуже хотів фокосуватись через скло, тому й "фотовраження" дещо розмитими вийшли.
Балкани0 (717)Балкани0 (721)
Вид з оглядового майданчика на міській ратуші

Сібіу свого часу мало досить потужні укріплення, але від них залишилось лиш декілька гостроверхих веж й невеликий шматок стіни. Зате під вежами розташувався парк з деревами й  лавочками - завжди цікаве місце в старих містах, де зелень на вулицях часто представлена лиш  квітами у вазонах. Бастіони ж еволюціонували в міські перехрестя характерної форми, від яких вулиці уздовж уявних "стін" розбігаються.
Балкани0 (761)Балкани0 (758)
Збереглись деякі елементи міських укріпленьБалкани0 (696)
Від колись потужних бастіонів залишились лиш "обриси" в формі вулиць міста


От чого нема у центрі, так це сучасних будівель - як мінімум, на виду.  Загалом, багато якоїсь мімішності й няшності в цих вуличках - все трохи схоже на рафіноване казкове місто. Чи може це після походу так здається - на контрасті з гірською віддаленістю.

Привітний персонал туристичних крамниць нас наполегливо сприймає за чехів, словаків чи поляків. Українці тут не часті гості, по ходу. Нічого: враховуючи близькість, сусідскість, красивість Сібіу й, нарешті, безвіз - українських туристів тут побільшає, впевнений. Дізнаються, наприклад, що румуни теж вишиванки активно продають в численних сувенірних магазинах навколо площі :-) Поки з сувенірів обзавелись тільки листівками. Нам ще рано рюкзаки набивати - ще місяць з гаком подорожі попереду.

Бачили ще декілька малопомітних вказівників на музеї - медичний, історичний, ще щось але якось не зацікавили. Зацікавили оці мальовничі старовинні вулиці, якими гуляли поки не ухекались. Далі відпочили трохи й подались гуляти вже вночі - в світлі ліхтарів старі міста особливо ефектні.
Балкани0 (754)Балкани0 (752)
Балкани0 (764)Балкани0 (749)
Балкани0 (688)
Моменти прогулянок історичною частиною Сібіу

А як же їжа в Сібіу? Під час нашого приїзду  в центрі йшла підготовка до якогось фестивалю - розгорталась сцена й величезна кількість столиків. Але й без фестивалю центр Сібіу це суцільні кав'ярні, ресторани, паби, літні майданчики. Переважно затишні й такі, де хочеться трохи зависнути. Скільки ж тут туристів, щоб усе це підтримувати? Ціни усюди вищі ніж в Україні, але досить прийнятні.  Ми вибирали за принципом колоритності й опинились в старій кафешці "Плачинта" між центром й зал вокзалом. Схоже на старі пиріжкові, тільки більш "антикварне", чи що. В кафешці два столики, іконки й старі фотографії, мапи на стінах й привітна господиня старшого віку, яка щось розповідала про традиційну їжу й показувала на мапі регіон походження - чи то їжі чи то себе. З їжі в кафешці тільки плачинти - чи то пироги, чи то пляцки з начинками й намазками. Меню на румунській й кілька довгих слів в назвах начинок звідти гугл-перекладач наполегливо перекладав одним словом "сир". Нам щось порадили, ми щось вибрали - одна плачинта виявилась з якимось соленим сиром, сметаною та часником, а друга - солодкуватою, з іншим сиром та кропом. Результат - втамоване почуття голоду й 10 лей за дві плачинти. На площі погортали меню в кількох випадкових закладах - пиво від 5 лей, кава від 6, страви від 10-11. Це нижні межі цін, звісно. На центральних вулицях трапляються відомі нам бренди типу " Домінос" та "Форнетті", досить багато фаст-фуду, різної запашної випічки й ще більше морозива - 2-4 лей за 100 грам.
Балкани0 (605)Балкани0 (603)
Кафе "Плачинта" вибрали через колоритний антикварний вид

Ще більш дешевий варіант для поїсти - супермаркет прямо на центральній площі :-). Після походу особливо в кайф різні звичайні радощі типу помідорів (3,5 лей за кг), перців (2 лей) і, нарешті, кавуна (1,5 лей). Кавуни з супермаркету не дуже добрі, але дозволяють доторкнутись  до літа :-) В супермаркеті не виявилось чорного чаю (як так жити? - лиш зелені й трав'яні), мало круп (серед них зате "50 відтінків кукурудзи"), багато сирів. Поповнили запаси кави (4 лей за 100 гр), запримітили дешеве місцеве вино (9-12 лей досить широкий вибір) й, нарешті, дістались  до пива ("Урсус" в 4 лей за літр, це середня ціна з місцевого).

Сібіу вночі. Й були б у нас довгі гульки темним містом, але дуже вже наступного дня хотілось в замок Хунедоари потрапити. Для чого потрібно стартувати приміським поїздом в 7.25.  Десь опівночі згорнули гульки й після ряду перетрубацій в рюкзаках (утискали все як уміли) - відключились.
Балкани0 (774)Балкани0 (779)Балкани0 (780)Балкани0 (782)Балкани0 (781)
Нічне Сібіу - дуже ефектне. На фото - Ринкова площа, музей, дивний стовп біля одного генделику, міст брехунів й чудовий будинок з колонами .

На цьому прогулянки закінчились. Для оглядин центру міста цілком досить одного дня, якщо виїжджати в околиці та ходити по музеях - потрібно значно більше часу. Це було оглядове знайомство. Далі буде!

В 6.50 несподівано прибіг "доглядальник" приймати кімнату й під тираду румунських побажань подались далі в мандри. Наступне місто - таємнича Хунедоара.