Замок Гремі - наскельна фортеця й одне з найкрасивіших місць Кахетії
Замок Гремі це мальовнича фортеця на скелі, яка ніби зійшла з сторінок якогось фентезі. Ще це старовинна столиця Кахетії, колись - велике місто, а нині - красиве місце. Тут можна оглянути храм з розписами, зазирнути в невеликий музей, піднятись на високу вежу, прогулятись під викревленими "а ля бастіони" старими стінами, пошукати руїни старого міста по усіх навколишніх лісах, постояти під непрацюючим дегустаційним залом й почухати пузо великому доброму собаці.
Дістались до Гремі маршруткою з Телаві. Хвилин 20 в дорозі й 1,5 ларі коштувало. Я б розповів про розклад, але спроби розпитати щось у місцевих натикалось на такі незрозумілі відповіді, що й розповідати не варто. Загалом, маршрутки тут ходять. І автостоп хороший, якщо що.
Замок Гремі. Його усі називають замком, хоча це швидше храм в оточенні залишків старих стін. Колись тут було величезне місто, зараз - що маємо те маємо, але це теж дуже красиво. Місце пейзажне й фотогієнічне, в проміннях призахідного сонця, особливо.
Замок знаходиться поруч із автотрасою й проїхати його не можливо, хоча водій маршрутки все ж уточнив що висадить нас на повороті на Гремі, а не в селі (туди, власне й не потрібно). замок на скелі, підійматись потрібно по сходах. На вході розклався великий усміхнений пес, якого довелось чухати, бо інакше ніяк :-) Територія невелика - храм, вежа, стіни, винний погріб. Розпочати з останнього не вийшло, оскільки зачинений й без ознак життя. Тому - храм і музей.
Гремі в 16 столітті відоме як столиця незалежної Кахетії й просто велике та поважне місто - з площею в 40 га, десятками церков й жвавою торгівлею на Великому шовковому шляху. Від тієї величі до нині, окрім замку, залишилась чимала площа з різними малопомітними руїнами в навколишніх лісах. В 17 столітті місто зруйнували перси й столиця перебралась до Телаві. З того часу важливого нічого не відбувалось. В останнє десятиліття відбуваються туристи, бо місце таки дуже красиве.
Найпомітніша споруда замку - храм Архангелів 16 століття, який дивом пережив руйнування міста. В храмі збереглись старовинні розписи, обличчя на яких пошкоджено мусульманами й іншими завойовниками, кому спостерігати чиїсь обличчя було не комільфо. Сам по собі храм не виділяється чимось особливим, але оце от поєднання стін, скель, куполів, високих будівель, гір навколо - мммм, краса й відчуття що зараз прилетить дракон.
Замок Гремі з шляху від Телаві
Храм Архангелів 17 ст.у замку Гремі
Вежа замку Гремі, на мою думку - найбільш цікава споруда комплексу. Саме вона робить профіль замку таким казковим й схожа візуально на якусь вежу з фентезі. Призначення вежі широке до неможливості - вона водночас оборонна споруда типу міні-фортеця, дзвінниця храму й житло місцевого правителя. Тобто, задіяна в усьому, для чого в Середньовіччі могли збудувати "висотку". З терас палацу чудові види, а деякі присутні поміж кімнат зручності взагалі для того часу рідкісні й малознайомі більшості населення планети. Сучасне доповнення вежі - музей, малоцікавий, як на мене. Кажуть що була колись хороша експозиція, але кудись зникла. Сходити в музей варто вже заради можливості піднятись на верхні поверхи вежі.
Вежа замку Гремі
Види з палацу у замку Гремі
В музеї замку Гремі (то не пісочниця а екран з моделлю старого міста)
Навколо замку - куди не глянь, усюди око радується. Розглядаючи пейзажі Алазанської долини, з тераси палацу, можна уявити себе великим правителем маленької Кахетії, який володіння розглядає. Власне ,володіння були не великі і на тих горах царство вже й закінчувалось:-)
Пейзажі навколо Замку Гремі
Окрім самого замку, навколо багато різних руїн й древніх будівель, які мирно розвалюються від середньовіччя й по нині. На сусідньому горбі, наприклад, є схожа на церкву вежа (чи навпаки), під скелею замку - "типові" лазні, різні неідентифіковані приміщення й фундаменти типу "радість археолога". В лісі, коли вже місце для табору шукали, випадково наткнулись на закинуту стародавню церкву чи щось подібне. Тут й заночували на березі струмочка, в місцями гарному й дуже засміченому лісі.
Руїни кам"яних будівель й церква в долині під замком
.
Закинута церква поруч із місцем стоянки
Останнє, чого нам не вистачало у Гремі, це вино - якось вже звикаємо що новий день має подарувати новий вид. Бабуся з сувенірами з-під замку вже збиралась йти, але пляшку домашнього сапераві ми в неї таки роздобули. Ввечері розвели вогнище й спостерігали темряву. Добра собака з замку приєдналась до нас й взялась допомагати в міру можливостей, тобто охороняти табір. Іншими словами - усю ніч гавкала несамовитим голосом, нестримно борючись із нашим сном. Ми навіть подумали що то якийсь інший песик був.
Мемуари Юлі з приводу усього вище написаного
Рушаємо далі, в Кахетії ще повно цікавого...
На черзі монастир Некресі.