субота, 16 січня 2016 р.

Фамагуста: місто-фортеця, готичні мечеті й Замок Отелло.

Фамагуста, на мою думку, одне з найцікавіших міст Кіпру. Тут збереглися вражаючі готичні собори – які тепер слугують як мечеті, пристань міста й далі охороняє Замок Отелло, де відбулись відомі завдяки Шекспіру події, а старе місто повністю обнесене величезними стінами, що перетворюють Фамагусту у справжнє місто-фортецю.
IMG_2507кіпр

Фамагуста була нашим першим містом у турецькій частині острова, дістались туди прогулянковим кроком від пункту переходу через лінію розмежування в селі Врішулес (Vrysoules). Кордон пройшли швидко й без яких-небудь штампів де небудь.

Турки називають Фамагусту Магустою чи Газімагустою. В часи хрестоносців й венеціанців місто було одним з найбільших й найбагатших портів Середземномор'я. Від хрестоносців залишились вражаючі готичні собори, а венеціанці зробили з міста фортецю, оточившими кількакілометровими мурами, які збереглись до нині майже повністю. Фамагуста прославилась героїчною обороною від турків у 16 ст. й тим, що саме тут один венеціанський мавр задушив деяку пані, а завдяки таланту третього персонажа з іншого кінця Європи ми всі про це чули. В 16 ст. собори було перетворено на мечеті й виглядає це до неможливості еклектично. Довершили історичну "мозаїку" британці - будинки у їхньому колоніальному стилі часто трапляються в історичному центрі.
IMG_2443кіпр
Фамагуста зі стін фортеці

У Фамагусті не полишало відчуття, що місто застигло десь у пізньому Середньовіччі - хоча в більшості своїй це цілком звичайне турецьке містечко. Можливо таке враження спровокували величезні стіни й собори, чи постійно виникаючі перед очима картини "як у середньовіччі", чи внутрішнє бажання побачити місто саме таким, а найбільш ймовірно - все це відразу. В цьому місті "висхідна спіраль історії" зав'язується "вузликами" - у результаті виникають готичні мечеті, архітектура європейської Півночі доповнюється текстами на арабській мові, білосніжні античні колони зустрічаються в будівлях усіх наступних часів, а турки приваблюють туристів сюжетами з Шекспіра. Усе це приправлене "соусом невизнаності" й певною відокремленістю від життя решти світу - як і належить самодостатньому острову, чи, точніше, його третині.
IMG_2461кіпр
Застигле Середньовіччя

Історія Фамагусти, як великого торгового міста, починається з 13 ст., коли на  Кіпр перебрались з Палестини хрестоносці, а сам острів перейшов у володіння династії Лузіньянів. До того тут люди жили, але містечко було не дуже серйозним – головним “осередком цивілізації” у цьому районі Кіпру завжди було древнє місто Саламін, матеріали з якого активно використовувались при розбудові Фамагусти. Хрестові походи сприяли налагодженню торгівлі між Сходом й Заходом, а Кіпр опинився якраз на перехресті цієї торгівлі. Фамагуста ж була найважливішим портом Кіпру. Можете уявити її роль в тодішньому світі, такий собі Сінгапур. В кінці 14 століття місцеві королі не дуже вірно оцінили геополітичну ситуацію в регіоні й Фамагусту у них забрали генуезці, а у тих, згодом, венеціанці. При “новій владі“ крім торгової столиці регіону місто перетворилось ще й на величезну фортецю – грошики то берегти треба, особливо коли навколо все під себе цілеспрямовано підминали турки.

Фортеця знадобилась – у середині 16 столітті турки прийшли й на Кіпр. Без бою взяли Кіренею й без напрягу Нікосію (а там фортеці теж соліднібули), а от з Фамагустою “щось пішло не так” – гарнізон героїчно опирався 9 місяців, поступаючись в багато раз усім, чим можна поступатись. Оборона увійшла в історію, турки не змогли узяти місто в бою. Проте, виснажені оборонці теж уже ні на що не сподівались й сил воювати не було. Сторони домовились про почесну капітуляцію зі здачею міста й відхом оборонців з острова, після чого турки усіх й порішили (у них свої правила гри були). Кіпр на триста років опинився у складі Османської імперії, саме в цей час місцеві готичні собори набули теперішнього неповторного вигляду – перетворились на мечеті. Тоді було сумно – тепер ефектно. Підручники пишуть, що турецькі завювання немало сприяли занепаду торгівлі в регіоні й пошуку європейцями обхідних шляхів на Схід. Фамагуста теж зачахла й усі триста років вела непримітне існування в непримітному куточку світу.

“Камбек” Кіпру на світову арену відбувся у 19 столітті, коли прорили Суецький канал й острів знову опинився на важливих комунікаціях, завдяки чому перейшов під контроль Британської імперії. В 20-му столітті доля Фамагусти склалась своєрідно – в 60-х роках це був один з найвідоміших курортів Середземномор”я з безліччю шикарних готелів й зіркових гостей. Турецьке вторгнення перетворило його на мертве місто, яке  тільки от зараз поступово “приходить до тями” – туристи тут уже з”явились, хоча потік їх і невеликий й інфраструктури мало. Квартал Вароша до сих пір закритий для усіх й перетворився, фактично, на місцеву “Прип”ять” – валиться по тихеньку й інтригує апокаліптичними фотками.

Найвідоміша пам'ятка Фамагусти - мечеть Мустафи-паші, вона ж Миколаївський собор. Збудований в 13 ст. Лузіньянами (королі-хрестоносці) "за мотивами" Реймського собору у Франції. Стиль - пізня готика, а я б сказав - "пишна готика". Взагалі, дивно було бачити таку готичну велич так далеко на сході. Нам ще дуже схожим на Нотр-Дам де Парі видавався. У цьому соборі місцевих королів "вінчали на царство". Декор до сих пір яскравий, хоча при "переході в іслам" храм й позбувся багатьох скульптурних зображень. Зате з'явився мінарет і тепер композиція "готична мечеть" це не плід уяви в стилі фентезі, а цілком собі реальність. Минуле Фамагусти куди величніше за сучасність - руїни старовинних споруд домінують на тлі невиразної забудови останніх 2-3 століть. Здавалось, що багато чим це місто схоже на наш Кам'янець-Подільський - теж величезна фортеця й бурхливе минуле й теж головний храм міста має турецький мінарет.
IMG_2508кіпрIMG_2495кіпрIMG_2514кіпр
Миколаївський собор – мечеть Мустафи-паші.

Територія навколо мечеті-собору – найвідвідуваніше туристами місце Фамагусти. Тут на невеликій площі сконцентрувались руїни ще декількох храмів та інших древніх будівель. А також усе ”супутнє” з туристичними цікавинками – кав”ярні, сувеніри й просто різнорідний крам. З пам”яток виділяється Собор Петра й Павла 14 століття – найбільш габаритний і збережений, теж має мінарет і є мечеттю, але він, насправді, більше валиться ніж використовується. Поруч із будівлею декілька захоронень з надписами на арабській мові – мабуть хтось відомий колись. 
IMG_2471кіпрIMG_2477кіпр
Собор Петра й Павла – теж мечеть.

Навпроти Миколаївського собору венеціанський королівський палац, від якого кілька арок залишилось, а за арками взагалі суміш усього  - безголова антична статуя з Саламіну, акуратні пірамідки гарматних ядер і декорований цими ж ядрами фонтанчик, кілька гармат, енеціанський саркофаг  руїни чергової церкви й посеред усього цього, як і водиться в Туреччині – кав'ярня

IMG_2502кіпр

Колись тут був палац.

Якщо піти праворуч  від собору – наткнетесь на руїни церкви Святого Георгія Грека, на стінах якої  можна роздивитись середньовічні розписи, хоча сама споруда в стані “скоро капець”. Ближче до порту стирчать такі ж неприкаяні  руїни церкви Святого Георгія латинян, ще є руїни вірменського монастиря й кількох інших сакральних споруд, об”єднує які тількі зруйнований стан та готичні форми. Усі ці руїни й створюють неповторність Фамагусти.
IMG_2518кіпрIMG_2530кіпр
Церква Святого Георгія Грека

"Мавр зробив свою справу, мавр повинен піти"
"Чи ти молилась на ніч, Дездемона?"


Фрази ці самі просяться на язика, коли мова заходить про творчість Шекспіра, а знавець її ти достатньо поверхневий Smile Чи знаєте ви що герой Шекспіра Отелло насправді є досить реальним історичним персонажем? Цікавий був дядько  Шекспір – писав п”єси про все на світі, не гірше Подерев”янського. Й без інтернету знав, що там відбувалось у Монтеккі з Капулетті в Італії, наскільки все спокійно в королівстві Датськім (не плутати з Данським) й чии дихав король Лір. Й про Кіпр часів венеціанців він також знав. Отелло в той час, згідно сюжету, керував чимось саме у Фамагусті й, кажуть, "відновлював сімейну справедливість" у замку, який тепер носить його ім”я. Нині Замок Отелло - одна з головних атракцій Фамагусти для туристів, ласих до відвідування емоційних й пам'ятних місць. Цікаво, було б побачити вираз обличчя Отелло в той час як він... ні, не душив Дезнемону, дізнався би що на місце удушення туристів водять й взагалі про ту справу усі в курсі. От і ревнуй після такого))

Шекспір, до речі, історію про Отелло “почерпнув” у менш відомого автора Джиральдо Чінтіо, який написав твір “Венеціанський мавр” на півстоліття раніше. Історичним ж прототипом головного героя називають такого собі Мауріціо Отелло, який служив на Кіпрі й втратив дружину за невияснених обставин.

Якщо абстрагуватись від високого мистецтва, то Замок Отелло це цитадель міста-фортеці Фамагусти, перші укріплення якої збудовано Лузіньянами. Венеціанці розбудували фортецю до солідної, а турки успішно досиділи тут до втрати замками будь-якої оборонної ролі. Укріплення достатньо добре збережене - круглі вежі, стіни з зубцями й венеціанський лев Святого Марка над брамою. Зараз у замку невеликий музей. Вхід – 7 лір (2 євро).
IMG_2547кіпрIMG_2543кіпр
Замок Отелло

Собори, мечеті, руїни й літературні герої це, звичайно, добре. Проте, найбільш жвавий інтерес у мене в Фамагусті викликали старовинні фортифікації. Люблю таке, тому що. А тут старе місто – а тут старе місто повністю обнесене величезними стінами, які вражають не менше готичного мистецтва та “сентиментів за Отелло”. До сих пір потрапити у цю частину можна тільки через декілька брам. Довжина стін десь три кілометри й до сих пір потрапити у старе місто можна через декілька брам. Висота стін – 17 метрів, ширина – 9 метрів, перед стіною великий рів, що колись наповнювався водою. Стіни поєднують між собою декілька величезних бастіонів й десяток бастіонів поменше. Бастіони мають назви родів, що в Середньовіччі керували містом. Пишуть, що це була одна з найсучасніших фортець свого часу й, крім облог, витримала не один землетрус. Стінами можна прогулюватись й звідти чудові види на старе місто та околиці. Фотками масштаб передати складно, але фортеця справляє сильне враження.

IMG_2429кіпрIMG_2428кіпрIMG_2436кіпрIMG_2462кіпр
Стіни Фамагусти

Сучасна Фамагуста - звичайне невелике турецьке містечко з активним життям в центрі та дещо закинутими околицям. Тут безліч магазинчиків, кав'ярень, ресторанчиків, перукарень й іншої вуличної торгівлі та послуг. В порівні з грецькими містами острова тут більш хаотичніше життя, багато руху й торгівлі, ще більше колориту й сміття. У Фамагусті докупили, що нам там ще для повної автономності не вистачало (зокрема - газ в різьбових балонах) й пообідали в ресторанчику, назва якого призабулась а причиною вибору був доступ до вай-фаю та розеток. Улюблений “адана-кебаб” не підкачав й вдвох переїли з однієї порції.

Потрапити до Фамагусти найкраще з Нікосії (Лефкоші) - як автобусами (долмушами) так і автостопом. Автобуси ходять також з Кіренеї (Гірне). Якщо їхати як ми - через перехід в селі Врішулес то, мабуть, найкраще з Ая-Напи, звідки до села ходить автобус. Наш маршрут повторити неможливо та й не раджу – блукання вночі полями під кордоном то відверто “на любителя”. Після кінцевої зупинки автобуса - декілька кілометрів прогулянки “впродовж” переходу (якось так він збудований) й кілометрів 5 від переходу до історичної частини Фамагусти з турецького боку. Регулярного транспорту тут нема, зате модна розраховувати на попутки.
IMG_2576кіпр
А після Фамагусти наступною нашою точкою був Саламін. До цього містечка з величезним античним полісом з Фамагусти кілометрів 6-7. Ми вибрали прогулянку, хоча можна й під”їхати багато чим. Наміри на вечір – стати на ніч на березі моря й завтра роздивлятись, що там набудували античні зодчі.