понеділок, 7 липня 2014 р.

Муровані Курилівці: палац-фортеця і не тільки.

Довгу назву цього містечка постійно хотілось назвати якось зменшувально-пестливо скоротити до, наприклад, “Мурр. Киці”. І “Муровані” вони зовсім не дарма – тут, на мальовничих, високих берегах річки Жван, зберігсяя палац з “інтегрованими” в нього залишками старовинної фортеці, неординарними господарськими будівлями, симпатичними мостами й ще більш сучасними фортифікаціями – дотами.


Муровані Курилівці




Муровані Курилівці це невеликий районний центр Вінницької області, в ста кілометрах на південь від центру обласного. На звання туристичної «Мекки» якого-небудь рівня не претендує, проте, якщо ви сюди доберетесь, оглянути знайдеться що. І буде достатньо цікаво.  Тут знаходиться палац 19 ст., збудований на залишках фортеці 17 ст.

Вперше Курилівці згадуються в кінці 15 ст., як Чурилівці – від імені деякого Чурила, який не побоявся оселитись в цих, неспокійних тоді, краях. В 16 ст. рід Чурила (Курила) збудував тут міцну фортецю. З тієї фортеці до сих пір збереглися бастіони, куртини й підземелля. На початку 19 ст. на місці оборонного замку тодішніми власниками – родиною Комарів, збудовано палац у стилі класицизму, який добре зберігся до наших днів. Іноді його називали «Подільським Лувром» – тоді все красиве прийнято було з французькими “аналогами” порівнювати, а тут ще й деякі деталі екстер'єру чимось схожі, кажуть. Ну а Мурованими Курилівці стали через наявність тут мурованих споруд. Мабуть, виділялись цим в регіоні.

У наш час у палаці міститься місцева школа-інтернат. В радянські часи це, звісно, був один з кращих варіантів розвитку подій навколо панського маєтку. Проте, зараз через це відчутно порушує автентичність палацового комплексу – вишукані старі будівлі доповнено новими цегляними прибудовами, в древніх стінах встановлено пластикові вікна інші «євроремонти» повсюдно трапляються.

Все ж замок справив приємне враження: як солідний палац так і добре збережені бастіони навколо нього – подібні укріплення за межами Західної України вкрай рідко зустрічаються. Чим більше гуляєш навколо палацу й оглядаєш усе, тим більше цікавого помічаєш. Зі сторони парку палац куди солідніший і на поверх вищий, ніж з боку в’їзду до інтернату. Кам’яні бастіони нагадали замок у Підгірцях – хоча, загалом, абсолютно ж не схоже. Укріплення збережені досить непогано й ними оточена значна територія. Естетична цінність відчутно псується новобудовами, проте, все-одно, стіни з бастіонами виглядають потужно. З часом, попід древніми стінами починають з’являтись доти - фортифікатори 20 ст. теж доклали руку до укріплення цього місця що й не дивно – цьому активно сприяють природні умови й стратегічне розташування. Доти в Мурованих трапляються часто, зокрема – під стінами палацу. Деякі частини довоєнних укріплень перетворені на смітники, а шкода. З інших будівель слід відзначити симпатичний мурований арсенал початку 19 ст. – хоча він якось зовсім вже «євровідремонтований». Поруч розмістився цікавий двоповерховий флігель.

Муровані Курилівці

IMG_1786дніпроIMG_1803дніпро
Палац у Мурованих Курилівцях.


Муровані Курилівці

IMG_1800дніпроIMG_1810дніпро
Бастіони  більш давньої фортеці “в складі” палацу

Муровані Курилівці
 
Францієподібно? Зимовий сад…

У 18 ст. палац оточили чудовим ландшафтним парком, закладеним визначним майстром садово-паркового мистецтва того часу, ірландцем Діонісієм Макклером. До тепер  палац знаходиться посеред чималого масиву зелених насаджень на схилах яру, прикрашеного місцями скельними виходами. Проте, роздивитись в цих хащах парк, як мистецтво, вже сладно – більше схоже на ліс у мальовничій місцині. Поруч із палацом, скелястим яром протікає невеликий струмок, через який перекинуто декілька мостів. Міст перед палацом особливо красивий – кам’яний, арочний, збудований 1805 року й до сих пір використовується за призначенням. Струмок під мостом, до речі, обривається вниз каскадом кількаметрових водоспадів - якщо уявити цей струмок більш повноводним, як було колись давно, то перед очима з’являється надзвичайно мальовнича картина бурлящих гірських водоспадів. Але з тією кількістю води, яка там протікає зараз, струмок створює тільки невеликий шумовий фон.


IMG_1820дніпроIMG_1824дніпро
Арсенал, флігель й міст поруч із замком.


Муровані Курилівці

Дот під замковою стіною

Знайти палац не складно – неподалік помітної церкви яскраво-синього кольору (19 ст., до речі), наштовхнетесь на вказівник в напрямку школи-інтерната. А далі – кілька сот. метрів до цілі. Мені здалось, найкраще відвідувати Муровані Курилівці на автомобілі чи включати в маршрути велопоходів. Залізничний транспорт не рекомендую, так як найближча станція в двох десятках кілометрів. А от маршрукти з Вінниці ходять достатньо часто. Є автобуси й в інші міста (Кам’янець, наприклад) – проте ходять рідко й довго. Зате звідси до Дністра не далеко, можна поєднати «культпрограму» з «матрацним» відпочинком – але для цього доведеться здолати майже гірський серпантин в сусідньому селі Вербовець. Інфраструктура для поїсти – невибаглива, але присутня. Готелі – візуально не помітили, гугляться погано. Навряд чи ви витратите на оглядини усього більше двох годин.

Муровані Курилівці

Церква 19 ст. -  поруч поворот до замку.


Резюме. Відвідати: палац з парком, бастіонами, дотами. Добирання – маршрутками з Вінниці, власне авто, велосипед, харчування – магазинчики. Проживання – де інде або з собою.